Зарубіжні та вітчизняні дослідження довели негативний вплив інтернату на формування особистості дитини, показали, що відрив її від сім'ї порушує права батьків, які завжди трагічно сприймали цю необхідність.

Ратифікувавши важливі міжнародні документи (Конвенцію про права дитини, яка набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року), наша держава робить лише незначні кроки для дотримання взятих зобов'язань щодо гарантій прав дитини.

Основні положення державної політики щодо вирішення проб-лем дітей-інвалідів в Україні викладені в Національній програмі «Діти України». Безсумнівно, це документ, в якому закладені положення, що дозволяють провести кардинальні зміни реального стану, в яко-му перебувають діти з вадами слуху України. Сьогодні в багатьох розвинених країнах діти інтегруються в загальноосвітні системи, де отримують допомогу спеціальних педагогів у засвоєнні знань, ви-робленні необхідних навичок.

Оскільки пріоритетним напрямком Національної програми «Діти України» стало забезпечення умов для якнайповнішої реалізації потенційних можливостей кожної дитини, колектив Інститу-ту дефектології АПН України розробив Концепцію «Спеціальна освіта осіб з фізичними і психічними вадами в найближчі роки і перспективу» (1996р.), Концепцію «Реабілітація дітей-інвалідів та дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями» (1998 р.), в якій передбачено зміни в системі спеціальної освіти, розроблено механізми реалізації прав дітей на одержання доступ-ної освіти.

За ініціативою Міністерства освіти і науки України до постанови «Про зайнятість населення» внесено доповнення, що розширюють гарантії зайнятості дітям-інвалідам, соціальне незахищеним дітям. У доповідній записці, яку підготував Інститут спеціальної педагогіки АПН України Адміністрації Президента України, обґрунтовано шля-хи мінімізації причин кризового стану в системі спеціальної освіти (М. Бондар, академік, директор ІСП АПН України).

У грудні 1999 року Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» було організовано круглий стіл на тему «Інтеграція дітей з особли-вими потребами в життя суспільства», метою якого було розв'язан-ня саме проблеми інтеграції дітей, створення інклюзивних освітніх спільнот, сприяння змінам поглядів суспільства стосовно дітей з особливими потребами.

У 2001 році на міжнародній конференції з проблем інтегрова-ного навчання, яка проходила в Росії, була створена «Концепція інтегрованого навчання осіб з обмеженими можливостями здоро-в'я, зі спеціальними освітніми проблемами». В 2000 році за сприян-ня Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» при участі Інституту педагогіки АПН України, Інституту спеціальної педагогіки АПН Укра-їни, Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства осві-ти і науки України було упорядковано науково-методичний збірник «Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство» та програми особистісно-зорієнтованої освіти дітей від 0 до 10 років «Крок за кроком», «Створення інклюзивних класів».

Ці матеріли дістали практичне втілення в різних регіонах на-шої держави на базі новітніх освітніх організацій — реабілітацій-них центрів, які є експериментальними майданчиками АПН Украї-ни. В результаті науково-педагогічного експерименту Міністерства освіти і науки програма «Соціальна адаптація та інтеграція в сус-пільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (серпень 2001 року) реалізовується в 27 освітніх закладах, зокрема, 6 — у місті Львові (СШ № 95 здійснює навчання слабочуючих дітей у спеціальних класах початкової та загальних класах серед-ньої школи).

Сьогодні в Україні з'явилася нагода впровадити прогресивні світові і європейські підходи до освіти дітей, які б стимулювали їх розвиток і повноцінну соціалізацію в сучасному житті.

На 2000 рік по Україні 1236 дітей з особливими потребами було зараховано до звичайних груп дошкільних закладів та до початкових класів масової школи і їх число з кожним роком зростає («Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство», 2000 р.).

Нами було проведено статистичне дослідження факту залу-чення дітей з вадами слуху до навчання в загальноосвітніх шко-лах по місту Львову і Львівській області. На сьогодні у м. Львові в масових школах навчається 81 дитина — інвалід зі слуху. З них 52 школяра — у спеціальних та загальноосвітніх класах СШ № 95, 1 учень — у школі-інтернаті для дітей з важкими розладами мов-лення, решта — в інших загальноосвітніх школах міста. За станом залишків слуху цих дітей можна поділити на такі категорії: 62 — слабочуючих, 16 — з пограничною ступінню втрати слуху, 3 дітей — глухі. По Львівській області в масових школах навчається 38 дітей, з яких 24 слабочуючих, 4 — глухих і 10 з пограничним рів-нем втрати слуху.

Багато науковців долучилися до справи пошуку шляхів і мето-дів інтеграції, створення науково-правової та методичної бази для успішного впровадження процесу залучення дітей з вадами слуху в наше суспільство. Серед них: М.Д. Ярмаченко, В.В. Засенко, А.А. Колупаєва, К.В. Луцьке, Л.В. Борщевська, багато практиків, фахів-ців професійної освіти.

Нами було вивчено стан справ у загальній і спеціальній освіті з навчання і виховання дітей з вадами слуху у Львові та області.

На сьогодні тут функціонує 3 школи-інтернати:—

№ 101 для глухих дітей Марії Покрови (м. Львів), яка є одні-єю із найдавніших в Україні і була єдиною на всю Західну Україну на час створення (1830 р.);—

Підкамінська школа-інтернат для слабочуючих дітей (Бро-дівський р-н), яка працює 51-й рік;—

Жовківська школа-інтернат для дітей з вадами слуху. Діють також:—

дитячий заклад № 35 «Теремок» (М.Львів) компенсуючого типу для дітей з вадами слуху, який працює з 1881 року;—

спеціальні групи в дитячому закладі № 182 м. Львова та гру-пи дитячого закладу м. Дрогобича.

Західний регіон України став піонером у здійсненні реформу-вання системи і змісту загальної і спеціальної освіти. Ще в 1999 році був прийнятий стратегічний документ «Основні засади освіт-ньої політики міста Львова», в якому передбачено зміни