в двох на-прямках системи освіти дітей з особливими потребами:
І — реформування системи спеціальної освіти і реабілітації;
II — запровадження інтегрованого навчання дітей з особливи-ми потребами у загальноосвітніх школах.
Сьогодні ми маємо широко відомі за межами України освітньо-реабілітаційні центри: «Левеня» —для сліпих та слабозорих дітей, «Джерело», «Школа-садок. Центр Реабілітації» для дітей з пору-шенням опорно-рухового апарату; На часі створення навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами слуху, який би поєдну-вав ранню діагностику і корекцію залишків слуху з корекцій но-реа-білітаційною роботою в умовах закладу нового типу.
Інтеграція — це задоволення потреб дітей з нормальним розви-тком і психо-фізичними недоліками щодо навчання і виховання. На сьогодні наша масова школа і суспільство повністю не готові до ма-сової інтеграції дітей з вадами слуху в загальноосвітні школи. Для цього потрібне краще технічне і методичне забезпечення навчально-виховного процесу, менша наповнюваність класів, інша підготовка вчителів загальноосвітніх шкіл і забезпечення штату педагогічного персоналу фахівцями— сурдопедагогами. Не спід забувати також і про індивідуальні особливості кожної дитини та спосіб життя сім'ї, в якій вона виховується. Адже спід залучати до навчання дітей із знач-ними залишками слуху, рівнем готовності до навчання, які б макси-мально наближалися до дитини з нормальним слухом. А це —добре розвинене усне мовлення, оволодіння елементарними навичками читання і письма друкованими літерами, сформованість емоційно-вольової сфери і систематична, титанічна, щоденна праця батьків зі своєю дитиною.
11 років тому на базі СШ № 95 у м. Львові створено спеціаль-ні класи для дітей з вадами слуху, які за умови успішних резуль-татів експерименту інтегруються в середні класи масової школи. На сьогодні навчається 53 дитини, з них 23 навчається в стар-ших класах поруч з чуючими ровесниками, 6 — стали студента-ми вищих учбових закладів І — II рівнів акредитації. Школа є екс-периментальним майданчиком і бере участь у Всеукраїнському експерименті «Крок за кроком» (2000 р.), а з 2001 року стала екс-периментальним майданчиком з питань інтеграції дітей з вада-мислуху в загальноосвітні школи АПН України. Здобувати почат-кову освіту дітям з вадами слуху за спеціальними планами допо-магають фахівці-сурдопедагоги, проблеми морально-етичного плану вирішує психолог спеціальних класів, посада якого введе-на в штат педагогічного персоналу школи з 2001 року (газета «Наше життя», 2001 р.).
Над проблемою інтеграції дітей з вадами слуху в суспільне життя працює колектив школи-інтернату для глухих дітей №101 Марії По-крови, який є учасником спільного проекту України і Нідерландів з інтеграції глухих через вдосконалення навичок спілкування і навчального процесу та учасником Українсько-канадського Альян-су з питань зміни змісту освіти для глухих дітей. За цими першими прогресивними кроками — велике майбутнє, але існує загроза при-пинення експерименту, пов'язана з недостатнім державним фінан-суванням, низьким рівнем матеріально-технічної бази, відсутністю методичних рекомендацій, підручників, професіональних кадрів. Ефективність інтегрованого навчання дітей з особливостями пси-хо-фізичного розвитку може бути забезпечена за умови психологіч-ної готовності масової школи прийняти таких учнів, а суспільства — випускників (Проскура О., Психологічна підготовка вчителя до ро-боти з першокласниками, 1998 р.).
Над вирішенням цієї проблеми розпочав роботу спецкурс «Під-готовка вчителів та вихователів до роботи в інклюзивних класах» у Львівському обласному інституті підвищення педагогічної осві-ти, де протягом 72 годинних семінарів-тренінгів педагогів знайом-лять з особливостями розвитку і специфікою роботи з дітьми з особ-ливими потребами, зокрема, з вадами слуху. Проблема інтеграції глухих у навколишнє середовище, безперечно, важлива, актуаль-на і не зникне ніколи. Потрібно лише шукати розумні шляхи. Слід організувати роботу так, щоб вона справді дала позитивні резуль-тати (М.Д. Ярмаченко. Проблеми інтеграції глухих). Перед сурдо-педагогічною теорією і практикою постають важливі і складні зав-дання — вирішення проблеми якісної підготовки учнів до праці, продовження освіти, планування сімейного життя, раціонального проведення дозвілля, тобто, підготовки нечуючої молоді до повно-цінного самостійного життя, до виконання соціальних ролей дорос-лої людини.
2. Психолого-педагогічні умови організації корекційної допомоги дошкільникам з вадами слуху
2.1. Дошкільне виховання в структурі корекційної допомоги дітям з вадами слуху
Дошкільна освіта є першою ланкою в системі організації корекційної допомоги дітям з вадами слуху. Тут наявні вагомі здобутки у навчанні та вихованні дітей з вадами слуху дошкільного віку. За ос-танні десятиріччя значно зросла мережа спеціальних закладів та кількість дітей, які в них перебувають. Існують також дошкільні відділен-ня (групи) при школах-інтернатах, що дає можливість забезпечити на-ступність у навчанні дітей та посилює відповідальність педагогічного колективу за якість їхньої підготовки до навчання у 1-му класі.
Позитивним можна вважати організацію диференційованого на-вчання типових категорій дітей — глухих і слабочуючих.
Істотним здобутком є ґрунтовна розробка групою вчених змісту виховання і навчання дітей з вадами слуху віком від 2-х до 7 років (1997).
Теоретичними питаннями навчання дітей дошкільного віку зай-малися в Україні такі сурдопедагоги як А. Гольдберг, Л. Ступникова, Г. Чефранова, Р. Якубовська та ін. Останнім часом проведені ґрун-товні дослідження, що стосуються проблеми підготовки слабочую-чих дітей до навчання в школі (М. Шеремет) та розвитку інтелекту глухих і слабочуючих дошкільників в умовах проектування їхнього навчання (Л. Фомічова).
Сформувалася як наукова галузь дошкільна сурдопедагогіка.
Суттєво поліпшився відбір дітей до спеціальних закладів завдяки роботі зональних та центральної психолого-медико-педагогічних кон-сультацій, котрі діють відповідно до Положення, затвердженого у 1993 РОЦІ.
На дефектологічному факультеті НПУ ім. М.П. Драгоманова впро-довж тривалого часу здійснюється підготовка сурдопедагогів спеціаль-них дошкільних закладів.
Зазначене вище є певним досягненням на початковій ланці в сис-темі освіти. Водночас на такому позитивному фоні наявні актуальні проблеми та невідкладні завдання. Перш за все це стосується своє-часного виявлення вад слуху у