«Способи формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я»

План

І. Вступ.

ІІ. Основна частина

1. Шляхи збереження здоров’я при вивченні курсу біології Людина

2. Впровадження здоров’я зберігаючих технологій різними методами навчання:

а) словесний;

б) самокритика;

в) аутогенне тренування;

3. Активні форми і методи, які сприяють навчанню учнів із задоволенням без перевантаження:

а) проблемні ситуації;

б) хвилинки сміху;

в) хвилинки спокою;

г) фізичні вправи для зняття стомлення на уроці.

ІІІ. Висновок.

Література

1. Основи здоров'я і фізична культура: Програма для загальноосвітніх на-вчальних закладів. 1—11 класи.— К.: Початкова школа, 2001.

2. Бейтс У.Г. Улучшение зрения без очков по методу Бейтса.— М.: Полина, 1995

3. Бойко А. Михаил Котляров, или исскусство жить не болея и не старея.— М.: Сов. спорт, 1994.

4. Васильчук М.Б. та ін. Збірник норма-тивних документів з безпеки життєді-яльності.— К.: Фенікс, 2000.

5. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Управлін-ня фізичним вихованням в загальноосвітньому навчальному закладі.— X.: Торсінг Плюс, 2006.

6. Севостьянова Н.Т. Вечная мудрость здоровья и процветания: Введение в онтовалеологию — науку здравствования. — X.: Основа, 1990.

7. Сухарев А. Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков.— М.: Медицина, 1991.

8. Шичко Г.А. Вторая сигнальная сис-тема и ее физиологические механизмы,— Л.: Медицина, 1969.

Протягом останніх років з метою охорони здоров'я учнів у нашій школі створюється система роботи щодо сприяння охороні та зміцненню здоров'я.

Важливим складником шкільної осві-ти є формування мотивації до збере-ження та зміцнення здоров'я. Саме на досягнення цієї мети й спрямо-вані курси: «Біологія», «Валеологія», «Генетика», «Цитологія», «Основи здоров'я», «Основи безпеки життє-діяльності», їх завдання — форму-вання в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров'я, оволодін-ня основами здорового способу жит-тя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування здоров'язберігаючої компетентнос-ті школярів.

Навчальні програми побудовані на засадах поєднання елементів знань щодо збереження, захисту життя та зміцнення здоров'я людини з розширенням та поглибленням їх змісту. Вважаю, що основними особливостями навчального процесу є:*

розкриття питань, що мають ре-альне значення для школярів;*

врахування потреби і рівень їх со-ціально-психологічного розвитку;*

планування роботи з учнями, яка має випереджувальний ха-рактер;*

формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.

Дотримуюсь у роботі принципів сис-темності та наступності.

Основним і таким, що відповідає меті освіти про здоров'я, вважається визна-чення Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Здоров'я — це стан повно-го фізичного, духовного і соціально-го благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад».

Зміст навчального матеріалу з пред-метів інваріантної та варіативної скла-дової структурую за чотирма наскріз-ними лініями:

1) життя і здоров'я людини;

2) фізична складова здоров'я;

3) соціальна складова здоров'я;

4) психічна і духовна складові здо-ров'я.

Фізичне здоров'я — функціонуван-ня організму і стан здоров'я кожної з його систем, сила, динамізм, ви-тривалість.

Соціальне здоров'я — сприйняття себе як індивідуума певної статі, вза-ємодія з іншими людьми, почуття любові, дружби, успіху, групової солідарності.

Психічне здоров'я поділяється на емоційне і розумове.

Емоційне здоров'я — самоповага, гар-ний настрій, здатність розуміти свої почуття та висловлювати їх, розумі-ти почуття інших.

Розумове (або інтелектуальне) здо-ров'я — здатність отримувати та аналі-зувати інформацію і бути спроможним використовувати її для прийняття рішень.

Духовне здоров'я стосується наших цінностей у житті, основних філософських основ буття і є стрижнем добробуту людини, її фізичного і пси-хічного комфорту.

Відповідно до поглядів на поняття здо-ров'я, існує чимало визначень осві-ти про здоров'я. На Європейсько-му симпозіумі з підготовки вчителів для оздоровчої освіти було прийнято таке визначення: «Оздоровча освіта є процесом, що базується на науко-вих принципах, у яких використано сплановані заходи навчання з метою надання можливості особам приймати поінформовані рішення і діяти, окремо або колективно, відповідно до цього в питаннях, що стосують-ся здоров'я».

Особливу увагу приділяю формуванню «здорової атмосфери» в класі, підви-щенню культури взаємовідносин між учнями, встановленню емоційного контакту між учителем і учнями.

Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких, як уміння приймати рішення, розв'язу-вати проблеми, творчо та критично мислити, спілкуватися, здійснюва-ти самооцінювання та мати почуття гідності, чинити опір тиску, виявля-ти емоції, долати стрес, співчувати, бути громадянином.

Освіта в галузі здоров'я на основі на-вичок має поєднувати здобуття необ-хідних знань та умінь, вироблення певного ставлення і на цій базі — і формування конкретних навичок по-зитивної поведінки, збереження та зміцнення здоров'я.

Процес здобуття знань та вмінь пе-редбачає опанування учнями певної інформації та розуміння життєвих ситуацій. Передача знань у процесі навчання може включати як виклад та засвоєння інформації, так і розу-міння того, як вони взаємопов'язані між собою. Наприклад, знання шля-хів передачі ВІЛ-інфекції є результа-том засвоєння інформації, а усвідом-лення зв'язку між різними шляхами передачі ВІЛ-інфекції дає розуміння того, що статеві зв'язки зі споживачем ін'єкційних наркотиків підвищують ризик інфікування.

На основі знань, умінь та ставлен-ня можуть бути сформовані необхід-ні для збереження здоров'я життєві навички як здатність практикува-ти конкретні моделі поведінки. До них належать життєві та специфічні практичні навички, які стосуються здоров'я, наприклад: надання пер-шої медичної допомоги, дотримання особистої гігієни, правильне корис-тування протизаплідними засоба-ми. За визначенням Всесвітньої ор-ганізації охорони здоров'я, життєві навички — це здатність до адаптив-ної та позитивної поведінки, яка дає можливість індивідуумам ефективно розв'язувати проблеми та долати по-всякденні труднощі. Вони допомага-ють людям приймати обґрунтовані рішення, критично й творчо мис-лити, ефективно будувати соціальні контакти та здорові стосунки, спів-чувати, продуктивно організовува-ти своє життя, вести здоровий спосіб життя.

Життєві навички можуть бути за-стосовані людиною у власній пове-дінці або спрямовані на інших, так само, як і на зміну навколишнього середовища задля того, щоб зроби-ти його позитивним та безпечним для