В.О. Сухомлинський, - ми вбачаємо втом, щоб праця увійшла у духовне життя особистості, у життя колективу, щоб захоплення працею, уже в роки народження й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини».
Є ще суттєвий аспект важливості трудового виховання. Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Як що особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею ( а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного і соціально - психологічного ослаблення частини людей і суспільства в цілому. У цьому плані є слушними думки М. М.Амосова: «Ми не можемо орієнтувати суспільство лише на ослаблених людей. Спроба зробити їх щасливими, оберігати від необхідності напружуватися ні до чого не приведе: слабкий залишається слабким - і нещасним. А в сильних рівень щастя знизиться - вони не витренуються, стануть більш слабкими, втратять високі орієнтири. Думаю, що не можна, виховуючи людей, всю ставку робить лише на свідомість та інтерес до роботи. Я - за інтерес і за свідомість. Але окрім того, варто пам'ятати, що біологія все одно візьме своє. Вона... вимагає також жорстокої необхідності. Природа диктує певний рівень необхідності в роботі, нижче якого спускатися не можна.
Якщо орієнтуватися на рівень щастя пасивних людей, які згодні на щастя «маленьке», лише б робота була «легшою» тоді ми знаємо рівень всіх інших людей. І значить, знизимо потенціал майбутнього покоління. Це досить небезпечно».
На жаль, ми можемо констатувати, що нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призвело до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.
Завдання трудового виховання зумовлені загальнолюдськими потребами життя людини в суспільстві та природному середовищі.
Звучать вони так:
1)Сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності.
2)3абезпечити соціально - психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, або підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.
3)Сформувати у вихованні уміння і навички у певних видах продуктивної праці.
4)Виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.
Трудове виховання ґрунтується на певних принципах. Досить вдало їх сформулював В.О.Сухомлинський .
«1. Єдність трудового виховання і загального розвитку - морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.
2.Розкриття. виявлення, розвиток індивідуальності в праці.
З.Висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість.
4.Раннє залучення до продуктивної праці.
5.Різноманітність видів праці.
6.Постійність, безперервність праці.
7.Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.
8.Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.
9.Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.
І0.Загальний характер продуктивної праці.
11.Посильність трудової діяльності.
12.Єдність праці і багатогранного життя.»
У процесі трудового виховання у сім’ї; в загальноосвітніх навчально - виховних закладах важливо творчо підходити до реалізації вимог цих принципів. Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально - духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.
Основними шляхами (напрямами) трудового виховання є такі:
Родинно – побутова трудова діяльність, у процесі якої
закладаються психологічні основи любові до праці,
формуються вміння і навички у різних видах
побутової праці, почуття обов'язку та відповідальності.
Школа трудового виховання у сім’ї є найважливішим
етапом розвитку особистості. Тенденція частини
батьків вилучити дітей зі сфери (праці взагалі з надією,
що вони прилучаться до трудових процесів пізніше,
після закінчення школи, є помилковою і згубною для
розвитку дитини. Вона веде до інфантилізму особистості.
Праця дітей в сім’ї має бути посильною, різноманітною,
продуктивною, цікавою, систематичною.
Перебування вихованців у дошкільних виховних закладах. Тут усі діти відповідно до програми залучаються до різних видів трудової діяльності, в першу чергу у них формуються вміння і навички обслуговуючої праці. Важливо, що в дитячих садках створена атмосфера спільної праці.
Заняття загальноосвітніх навчально - виховних закладах. Тут вихованці займаються двома основними видами праці - розумовою та фізичною. Навчальними планами і програмами передбачена чітка система залучення учнів до розумової та фізичної праці впродовж усіх років навчання . Зміст такої праці визначено з урахуванням віку учнів, соціально - економічних потреб. Проте фізична праця має переважно навчальний характер , мало приділяється уваги залученню вихованців до системи продуктивної праці, яка є домінуючим фактором у формуванні соціальної зрілості особистості.
Участь у систематичній продуктивній діяльності. До неї залучаються дорослі люди , які отримали певну професію.
Заняття у професійних навчальних закладах , які забезпечують підготовку людей до активної професійної діяльності відповідно до соціально-економічних потреб держави.
1.2. Трудова діяльність - складова всебічного гармонійного розвитку особистості.
Засоби трудового виховання охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, які допомагають людині здійснювати певні трудові операції - це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства тощо.
Форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та ін.
Трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.
Трудове виховання тісно пов'язане з політехнічною освітою, яка передбачає ознайомлення людини з різноманітними виробничими, технологічними процесами, озброєння вміннями, обслуговувати