10.Забезпечення шкіл, спеціальних служб, батьків достатньою кількістю наукової літератури з питань
професійної орієнтації молоді.

Трудове виховання - складова частина виховання підростаючого покоління, система педагогічного впливу, спрямованого на формування в учнів позитивного ставлення до праці.

Формування особистості людини здійснюється під впливом суспільних умов, виховання і природних задатків. Вирішальна роль належить системі заходів, що виховують добросовісне ставлення до суспільної праці. Праця завжди була основою людського існування, засобом для створення добробуту людського життя і культури.

II. Види дитячої праці та умови її ефективності.

2.1 Формування трудової культури учнів у процесі розумової і фізичної праці.

Виховання в праці - один з найважливіших принципів виховання. Психологічна і практична підготовка до свідомої і активної праці на благо суспільства - важливе завдання всієї системи виховання підростаючих поколінь.

Раціональна організація продуктивної праці учнів є най важливішим засобом не лише фізично, а й морального становлення особистості. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці закінчуються неприємностями як для особистості, так для суспільства в цілому. Цю закономірність прекрасно помітив у свій час ще К.Д.Ушинський. Він виходив з того, що вільна праця потрібна для людини сама по собі, для розвитку і підтримки у ній почуття людської гідності. Без праці людина не може йти вперед, не може лишатися на одному місті, вона не одмінно йде назад, деградує. Тіло, серце і розум людини потребують праці.

Людина, її внутрішні можливості, таланти і здібності розкриваються в праці. Кожна дитина буде членом - трудового суспільства, отже її значення в суспільстві, цінність її як громадянина залежатимуть виключно від того, на скільки вона буде до цієї праці підготовлена.

На велику виховну роль праці вказували видатні педагоги Н.К.Крупська, А .С.Макаренко, С.Т.Шацький. Так, аналізуючи принципи роботи трудової школи в марксистському розумінні, Н. К.Крупська вказувала, зокрема, що праця тільки тоді служить вихованню будівників нового життя, коли вона має суспільно необхідний характер, здійснюється на засадах колективізму, осяяна світлом знання, сприяє розвитку мислення дітей, збуджує їх думку, інтерес, відповідає їхнім віковим можливостям.

К.С. Макаренко глибоко розкрив моральний аспект виховання в праці. В трудовому зусиллі, писав він, виховується не тільки трудова підготовка людини, а й правильне ставлення до інших людей. Таке ставлення формується тільки в спільному трудовому зусиллі, трудовій допомозі і постійній трудовій залежності людей в колективі. Людина ж, яка ухиляється від роботи і живе за рахунок праці інших, така людина в сучасному суспільстві найаморальніша.

С . Т. Шацький дотримувався твердого переконання, що трудове виховання повинно здійснюватися у тісній єдності з політичним і моральним вихованням людини. Праця без освіти, без політичного і морального виховання, що йдуть поряд, виявляється нейтральним процесом. Інакше кажучи, праця може стати засобом виховання лише тоді, коли являтиме собою частину загальної системи виховання, а сама людина, як активний суб'єкт громадського і політичного життя, глибоко усвідомлюватиме, що праця — головна сфера її життєдіяльності, найважливіший засіб формування особистості.

Приведення змісту, форм, методів трудового навчання, виховання і профорієнтації учнів у відповідальність з потребами життя вимагає рішучого повороту школи до поліпшення підготовки молоді до праці у сфері матеріального виробництва, до обґрунтованого вибору нею професії. Однією з умов такого повороту є усвідомлення його необхідності учительством, учнями і батьками.

Формування в учнів трудових якостей відбуваються в самому процесі розумової і фізичної праці. Тому й питання про зміст трудового навчання є, власне, питання про види і характер багатогранної трудової діяльності школярів.

В процесі трудового виховання учнів не повинно бути різкого поділу праці на розумову і фізичну. Треба, щоб кожен учень був зайнятий працею, в якій поєднуються розумові і фізичні зусилля. І чим елементарнішою і одноманітнішою є фізична праця, тим важливіше, щоб вона була засобом досягнення творчого задуму, ідеї. Учнів спрямовують на те, щоб вони навіть у найпростішій праці в полі, на фермі, біля верстату не тільки докладали фізичних зусиль, а й мислили, аналізували, застосовували свої творчі здібності .Особливо велике значення має здійснення цієї настанови в старшому віці. Дуже важливо, щоб юнаки і дівчата, виконуючи практичні трудові завдання, досліджували, вивчали закономірності природи, техніки, технології, добивалися підвищення продуктивної праці.

У трудовому вихованні важливу роль відіграють матеріальні результати праці. Близькі й очевидні результати трудової діяльності дають можливість швидше й легше зацікавити нею учнів, захопити їх, викликати в них почуття відповідальності і бажання якнайкраще виконати поставлене робоче завдання. Але це не значить, що виховна цінність трудових зусиль зумовлена тільки безпосередньою очевидністю їх матеріальних результатів. Чим старші учні, тим важливіше зацікавити їх працею, яка дає такі результати не зараз, а в майбутньому і вимагає тривалого подолання труднощів. Поряд з короткочасними трудовими завданнями треба, щоб була праця, розрахована на кілька років, наприклад, вирощування плодових дерев, закладка полезахисних лісосмуг та ін.

Працьовитість - це сфера трудовим вихованням природна потреба сумлінного і творчого ставлення до праці у повній відповідальності способом життя. Любов до праці потрібно виховувати з того часу, як дитина почала мислити, пізнавати світ і розуміти себе як частину природи. В сучасних умовах від трудівника виробництва вимагається висока майстерність і глибокі всебічні знання. Проте нині мало бути кваліфікованим працівником і сумлінно використовувати свої знання та уміння. Кожен трудівник має постійно поповнювати свої наукові знання й удосконалювати технічні уміння. Під впливом вимог суспільства і сучасного виробництва система трудового виховання виконує у всебічному, гармонійному розвитку особистості основні функції з формування:

активної