Наступним етапом вихованням в праці є трудове навчання учнів 5-11-х класів, де все більшого значення набуває поєднання навчально - виховних функцій з елементом продуктивної праці. Завдання школи полягає в тому ,щоб знаходити реальні можливості для праці учнів, у якій поєднуються навчально - виховні і виробничі завдання, засвоєння трудових умінь і навичок з дослідженням і творчістю.

Правильне педагогічне керівництво продуктивною працею учнів старших класів вимагає органічного поєднання її суспільно - господарської і творчої спрямованості. Одноманітність трудових завдань і процесів і відсутність творчої думки учнів знижується виховне значення праці.

2.2 Обов'язки і успіхи праці - режим, охайність, відповідальність, нахили та уподобання.

Доконечною умовою правильної організації продуктивної праці учнів сільської школи є забезпечення різносторонності праці, подолання традиційної відособленості трудових процесів у сільськогосподарському виробництві все більшого значення набуває машинна техніка і використання надбань науки, особливо хімії, біології, фізики. Отже, й школа повинна домагатися, щоб продуктивна праця учнів була насичена новими технологіями, операціями, прийомами, щоб ця праця служила політехнічній освіті і всебічному духовному і фізичному розвиткові молодого покоління.

Правильна постановка трудового навчання і продуктивної праці учнів усіх вікових груп обов'язково передбачає врахування особливостей розвитку організмів хлопчиків і дівчаток. Праця дівчаток завжди повинна вимагати менше фізичних зусиль. Однак, треба, щоб діти обох статей оволодівали уміннями і навичками необхідними для трудової діяльності в умовах сучасної високорозвиненої техніки. Тому для дівчаток слід добирати види праці, які вимагають такої ж кмітливості, творчості, як праця хлопчиків. Зовсім неприпустимо було б обмежувати працю дівчаток одним тільки вузьким колом умінь і навичок у галузі домоводства - кулінарії, ремонту та пошиття нескладних видів одягу, догляду за житлом та ін.

Побутова праця свій початок бере в сім'ї, продовжується в школі, в навколишньому оточенні. Діти знайомляться з побутовою працею ще в наймолодшому віці. Участь дітей в побутові праці формує в них почуття обов'язку перед колективом , виховує їх у дусі поваги до батьків , братів і сестер, товаришів.

У людини, яка постійно доглядає за собою, за своїм одягом, взуттям, житлом, поступово формується важлива якість - емоційно-естетична чутливість до оточення , в якому вона перебуває.

Для кожного етапу розвитку дитини має бути встановлене чітке коло обов'язків у побутовій праці, які треба виконувати регулярно і неухильно. Програма цієї діяльності включає в себе: бережливе ставлення до взуття і одягу, вміння стежити за чистотою свого тіла, тримати в належному стані своє робоче місце в класі, дома і в навколишньому середовищі, в середньому шкільному віці до побутової праці включається: вміння прибирати квартиру, готувати їжу, користуватися побутовими електроприладами, прибирання класної кімнати — миття підлоги, побілка, прання і прасування білизни. В старшому шкільному віці, крім зазначеного учні повинні своїми силами ремонтувати одяг, побутові електроприлади, меблі, навчитися кроїти і шити нескладні предмети домашнього вжитку. Зокрема, учні включають до виконання побутових функцій у дворі, на вулиці, в громадському транспорті, театрі тощо. Цю роботу організовує в кожному класному колективі керівник класу разом з органами учнівського самоврядування. На навчальний рік складається графік найважливіших видів суспільно корисної праці - це миття підлоги, побілка стін, ремонт меблів тощо. При цьому забезпечується участь у самообслуговуванні всіх учнів.

У молодшому і середньому віці виконання обов'язків побутового обслуговування спрямовується, головним чином, на задоволення школярами потреб свого класу, в старшому шкільному віці учні виконують і обов'язки, пов'язані з потребами всього шкільного колективу. Так, у багатьох школах є трудові об'єднання старшокласників: електромонтерів, столярів-ремонтників, малярів та ін.

Протягом усього часу шкільного навчання треба формувати у дітей переконання у тому, що побутова обслуговуюча праця робить життя кращим. У зв'язку з цим у систему самообслуговування слід включати не тільки те, що служить задоволенню естетичних потреб колективу, створенню красивої, привабливої обстановки, наприклад: оздоблення кімнати і всього шкільного приміщення, догляд за квітами та ін. Важливим засобом психологічної підготовки до майбутньої трудової діяльності є праця за вільним вибором кожного учня, праця за індивідуальними інтересами, бажаннями, нахилами. Обов'язкові програми трудового навчання не можуть передбачати і враховувати всю різноманітність запитів учнів. Вже в молодшому віці дитина хоче робити не тільки те, що роблять всі на уроках ручної праці, а й щось інше. З віком ці бажання розвиваються, ускладнюються. Задовольняє їх система позакласної роботи, насамперед. різноманітні технічні та сільськогосподарські гуртки в школах, будинках творчості та культури - гуртки «умілі руки», юних електротехніків, радіотехніків, авіамоделістів, слюсарів, різьбярів, будівельників юних натуралістів ,садоводів, пасічників, ґрунтознавців та ін. Найголовнішими стимулами роботи гуртках є прагнення учнів виявити творчі сили, втілити в результатах своєї діяльності цікаві, оригінальні ідеї і задуми, оволодіти життєво корисними уміннями і навичками.

У технічному чи сільськогосподарському гуртку