3. Дидактична характеристика основних структурних елементів уроків різних типів.

Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань

Мета етапу – одержати уявлення про якість засвоєного учнями матеріалу, виділити опорні знання. З перших хвилин уроку школярів необхідно включити в активну навчальну діяльність (енергійний, діловий початок, постановка проблемних запитань, завдань, розв'язання пізнавальних задач та ін.). Це створює умови для активності і самостійності учнів протягом усього уроку. Зміст домашнього завдання, його результати доцільно пере-віряти фронтально, при активній участі всіх учнів класу. Особливу увагу під час перевірки необхідно приділити складним завданням. Результати письмових робіт учитель оцінює зазвичай після уроку. На початку уроку іноді використовують короткочасні письмові роботи, тестові завдання і програмоване опитування. Письмове опитування доцільно поєднувати з усним.

З перевіркою домашнього завдання тісно пов'язана актуалізація і ко-рекція опорних знань (вичленення із накопичених знань опорних положень для засвоєння нових знань і способів діяльності). Це створює міцну основу, фундамент для засвоєння нових знань. Цей етап протікає по-різному. За-лежно від логіки процесу навчання в різних типах уроків використовують-ся такі методи і прийоми: бесіда, письмова робота, короткий запис відпові-дей, заповнення таблиць, повторення матеріалу за підручником, викорис-тання науково-популярної і довідкової літератури, аналіз схем і таблиць та ін. Актуалізація і корекція триває від 5 до 7 хв.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Залучити учнів до цілеспрямованої навчальної діяльності можна за умови, якщо вони чітко знають, усвідомлюють, що саме будуть вивчати на уроці, якого результату повинні досягнути. Тему будь-якого уроку мож-на повідомити на початку уроку чи при переході до роботи над новим ма-теріалом. Мету і завдання уроку можна «донести» до учнів у формі про-блемного завдання, евристичного запитання, пізнавальної задачі, які попе-редньо необхідно записати на дошці або плакаті. Важливим завданням учителя на цьому етапі є «переведення» дидактичної мети і завдань уроку у внутрішній план, мотиви діяльності кожного учня. Виховні завдання учням не повідомляються. Повідомлення теми, мети і завдань уроку сприяє під-вищенню організаційної чіткості і цілеспрямованості уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

Під мотивацією розуміють застосування різних способів формування в учнів позитивних мотивів і ставлення до навчання. Мотивацію як етап уроку виділяють умовно, бо вона здійснюється протягом усього заняття, на кожно-му з його етапів, різними способами залежно від дидактичної мети, логіки процесу засвоєння знань, типу уроку. Основними способами мотивації є: по-каз практичного значення знань, наведення цікавих прикладів, створення си-туацій успіху, повідомлення учням теоретичної значущості навчального ма-теріалу, постановка далеких і близьких перспектив у навчанні. До важливих засобів формування в учнів мотивів та пізнавальних інтересів належать: чіт-ка організація і логіка процесу навчання, авторитет учителя, стиль спілку-вання, залучення учнів до самостійного здобування знань та ін.

4. Сприймання і первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення зв'язків і відношень об'єктів вивчення.

Сприймання тісно пов'язане з увагою, мисленням, пам'яттю і мовою учнів, тому воно вимагає комплексного застосування словесних методів навчання, спостереження, проведення дослідження і практичної роботи, використання методів ілюстрування і демонстрування. Ефективне засвоєн-ня навчальної інформації забезпечується також поєднанням усного викладу із самостійною роботою учнів з підручником чи наочними посібниками, таблицями, схемами. Успішна навчальна діяльність учнів на цьому етапі передбачає уміння зосереджуватися на змісті матеріалу, уважно слухати усний виклад, робити короткі записи у формі плану, тез, конспектів. Ре-зультатом цього етапу є осмислення зв'язків і відношень в об'єктах ви-вчення, розкриття їх сутності. Основні прийоми, що забезпечують осмис-лення: аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, порівняння, розв'язання евристичних і пізнавальних завдань тощо.

У сучасній школі деякі вчителі (Н. Гузик) здійснюють виклад матеріалу великими одиницями (повідомляють найбільш суттєве, основне, яке і підлягає засвоєнню), що передує самостійній роботі учнів з підручником.

Для підвищення ефективності усного викладення застосовують такі способи активізації розумової діяльності учнів: створення проблемних си-туацій, фіксація основних елементів знань у вигляді опорних схем; засто-сування системного підходу під час вивчення складних об'єктів; постанов-ка пізнавальних запитань і завдань.

5. Узагальнення і систематизація знань

Під цими процесами розуміють мисленнєве виділення будь-яких властивостей, які належать певному класу предметів, приведення в єдину сис-тему засвоєних на уроці понять, виявлення її окремих компонентів і взаємозв'язків між ними. Такими системами знань є наукові теорії (поняття, вихідні положення, факти і наслідки).

Цей етап має місце в різних типах уроків і здійснюється на різних рівнях: на рівні однієї теми, декількох тем, цілого розділу. Основними при-йомами поурочного узагальнення і систематизації знань є: порівняння і зі-ставлення, перехід від одиничного до загального, складання системних таблиць, схем, графіків, діаграм, написання звітів.

6. Застосування знань в стандартних і змінених умовах

Основне завдання цього етапу – якісне засвоєння учнями знань і спо-собів виконання дій, формування первинних навичок. Цього можна досяг-ти за допомогою системи вправ: вступних, пробних, тренувальних, твор-чих. Послідовність виконання вправ створює умови для ефективної само-стійної роботи. Для застосування знань використовуються також самостій-ні, письмові і практичні роботи.

7. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання

Цей етап передбачає зіставлення мети і завдань уроку з одержаними результатами, виявлення рівня засвоєння учнями нових понять, фактів, за-конів, способів дій. Для вчителя важливо оцінити роботу всього класу та окремих учнів, обгрунтувати виставлені бали і дати відповідні педагогічні рекомендації стосовно вдосконалення навчальної роботи.

Домашнє завдання не завжди може бути повідомлене в заключній час-тині уроку, а тоді, коли цього вимагає логіка навчального процесу. Виконан-ня домашнього завдання передбачає удосконалення засвоєних знань,