І. Підготовчий етап:

1. Вибір теми семінару, формулювання його мети, завдань, основ-них і додаткових питань.

2. Розподіл пізнавальних завдань між учнями зважаючи на індивідуальні особливості.

3. Підбір основних інформаційних матеріалів.

4. Проведення групових та індивідуальних консультацій, перевір-ка конспектів.

II. Основний етап:

1. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Ознайомлення з доповідями, що підготували учні.

4. Обговорення доповідей, рецензування відповідей.

5. Підведення підсумків.

Залежно від складності і об'єму вимог шкільні семінари умовно поді-ляють на три групи: 1) підготовчі заняття; 2) власне семінарські; 3) міжпредметні семінари.

Під час проведення підготовчих семінарів учнів ознайомлюють з новими формами роботи; розвивають уміння самостійно вивчати програмо-вий матеріал, складати план і тези виступу, брати участь в обговоренні пи-тань семінару, вести дискусію. За цільовою спрямованістю підготовчі се-мінари поділяють на семінари повторення і систематизації знань, умінь і навичок; семінари вивчення нового матеріалу; змішані семінари, які перед-бачають розв'язання не однієї, а декількох дидактичних цілей.

Власне семінарські заняття за дидактичною метою поділяють на семінари вивчення нового матеріалу; семінари узагальнюючого повторен-ня (залік); змішані або комбіновані семінари. За способом проведення (ме-тодом) семінарські заняття є таких видів: розгорнута бесіда, диспут, ко-ментоване читання, розв'язування задач, обговорення доповідей, повідом-лень, результатів творчих робіт.

Міжпредметні семінари передбачають обговорення і повідомлення доповідей, підготовлених на основі матеріалів різних предметів, які ком-плексно висвітлюють обрану тему. Різновидом міжпредметного семінару є семінар-конференція, який проводять з метою підведення підсумків довго-тривалої дослідної роботи або виробничої практики. Такі конференції мо-жуть бути присвячені актуальним проблемам художньої літератури та іс-торії, біології і хімії, математики і фізики.

Практикум – це така форма організації процесу навчання, яка забез-печує самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт і за-стосування засвоєних раніше знань, умінь і навичок. Цю форму використо-вують після вивчення великих розділів навчального курсу або в кінці на-вчального року.

Технологія проведення практикуму передбачає поділ учнів на малі групи, кожна з яких виконує певний вид лабораторної чи практичної робо-ти (диференційоване навчання). Складні роботи доручають учням з висо-ким рівнем підготовки. Важливою умовою проведення практикуму є гли-бокі знання, міцні навички й уміння. Тому йому передують уроки повто-рення, узагальнення і систематизації навчального матеріалу.

Засобом управління навчальною діяльністю під час проведення прак-тикуму виступає інструкція, яка регламентує і визначає дії учнів. Водно-час, лабораторні і практичні роботи повинні бути дослідницькими, спрямо-ваними на формування в учнів критичного мислення, уміння здійснювати перевірку наукової достовірності певних закономірностей і положень.

Структура практикумів передбачає таку послідовність етапів:

1. Повідомлення теми, мети і завдань практикуму.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

4. Ознайомлення учнів з інструкцією.

5. Підбір необхідного обладнання і матеріалів.

6. Виконання роботи учнями під керівництвом вчителя.

7. Складання звіту.

8. Обговорення і теоретична інтерпретація отриманих результатів роботи.

Факультатив – форма організації навчання, основними завданням якої є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в тій чи іншій галузі виробництва культури і мистецтва. Факультативи відкривають широкі можливості для стимулювання розумової діяльності учнів і є з'єднувальною ланкою між уроками і позакласними заняттями.

За освітніми завданнями (за змістом освіти) є такі види факультативів: поглибленого вивчення навчальних предметів; вивчення додаткових дисци-плін (логіка, друга іноземна); вивчення додаткової дисципліни з придбанням спеціальності (стенографія, машинопис); міжпредметні факультативи (курс «Єдність матеріального світу» – суспільствознавство + фізика + біологія).

Кожний з цих видів факультативів поділяють на теоретичні, практичні і комбіновані (за дидактичною метою).

Теоретичні факультативи використовують для поглибленого вивчен-ня окремих тем, розділів, розкриття складних теоретичних проблем.

Практичні факультативи забезпечують формування навичок і вмінь дослідницького характеру в процесі розв'язання технічних завдань.

Комбіновані факультативи проводяться у формі науково-практичних конференцій, комбінованих чи лекційно-практичних уроків, їх структура за-лежить від дидактичних завдань і передбачає різні комбінації компонентів.

Навчальна екскурсія – це проведення навчального заняття в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереження і вивчення учнями різних об'єктів, явищ дійсності, їх взаємозв'язків і взаємозалежностей. Характерною ознакою екскурсії є те, що вивчення об'єктів здійснюється через «живе» спостережен-ня і вивчення в реальних умовах.

Перед екскурсією постають такі завдання: збагатити знання учнів; встановити зв'язки теорії з практикою, з життям; виховувати шанобливе ставлення до праці, до природи; розвивати творчі здібності, спостережли-вість, пам'ять, мислення учнів, їх самостійність; формувати естетичні по-чуття; активізувати пізнавальну і практичну діяльність. Навчальна екскур-сія, як правило, триває від 45 до 90 хв.

Щоб успішно провести екскурсію, учитель повинен всебічно підготу-ватися, попередньо ознайомитися з об'єктами вивчення, маршрутом пере-сування, розробити детальний план, організувати учнів. Важливими чинниками ефективного проведення екскурсії є ерудиція вчителя, здатність до імпровізації, комунікативна культура та ін.

За відношенням до навчальних програм екскурсії поділяють на: 1) програмні (рекомендовані навчальними програмами); 2) позапрограмні (виходять за межі програми).

За відношенням до навчального предмета екскурсії є фізичні, геогра-фічні, зоологічні, ботанічні та ін.

За змістом навчальні екскурсії є тематичні і комплексні (оглядові). Тематичні екскурсії проводять у зв'язку з вивченням одної чи декількох взаємопов'язаних тем (з природознавства). Комплексні – охоплюють взає-мопов'язані теми двох чи декількох навчальних предметів.

За часом проведення екскурсії поділяють на вступні, поточні, підсум-кові. Вступні