У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку абстрактного мислення учнів. Основними формами графічної перевірки є складання таблиць, схем, побудова діаграм, графіків, створення малюнків, робота з картами. Графічна перевірка часто поєднується з усною або письмовою.
Тестова перевірка знань забезпечує об'єктивний вимір обсягу і якості засвоєння учнями конкретних знань, умінь і навичок, але не їх здібностей. Слово «тест» означає випробування, перевірку. Тести повинні задовольняти таким вимогам: бути короткотривалими, однозначними, правильними, відносно короткими, інформаційними, зручними, стандартними. При розробці тестів важливо враховувати те, наскільки вони відповідають цілям навчання, виховання і розвитку учня. Основними критеріямц тестів є: об'єктивність, надійність, валідність і точність. Тести успішності мають суттєві переваги над традиційними методами контролю: забезпечують можливість перевірити рівень засвоєння навчального дозволяють за порівняно короткий час перевірити значно більший нейтралізують вплив зовнішніх чинників (почерк, граматичні помилки, упереджене ставлення до учня); забезпечують оперативний і систематичний контроль за навчальною діяльністю учнів, що спонукає їх до регулярної підготовки з формують інтерес до навчання (незвичайність форми завдань); дозволяють підвищити об'єктивність підсумкового контролю, змінити його форми. При підготовці матеріалів для тестових завдань необхідно дотримуватися таких основних правил: 1) недоцільно включати відповіді, неправильність яких на час тестування не може бути обгрунтована учнем; 2) неправильні відповіді повинні конструюватися на основі типових помилок і повинні бути правдоподібними; 3) правильні відповіді серед всіх запропонованих повинні бути розміщені у випадковому порядку; 4) завдання не повинні повторювати формулювань підручника; 5) відповіді на запитання не повинні бути підказками для відповідей на інші; 6) питання не повинні містити «пасток». У тестах можуть використовуватися різні форми завдань: закриті (вимагають вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів) і відкриті (вимагають самостійного формулювання відповіді). Не можна абсолютизувати тестовий метод контролю. Він має право на існування поряд з іншими методами і формами перевірки знань. Як кожний засіб діагностики, що використовується у вітчизняній педагогіці, тести мають свої переваги і вади. Результати розв'язування тестових завдань, на жаль, не забезпечують можливості визначити рівень інтелектуальних ресурсів суб'єкта. Незважаючи на валідність і прогностичну надійність, тести не завжди можуть «виміряти» динаміку розвитку індивідуальних здібностей учня, позбавляють його і вчителя «живого» спілкування. Тому доцільно тестування поєднувати з іншими (традиційними) формами і методами перевірки. Метод самоконтролю спрямований на формування вміння усвідомлено регулювати власну навчальну діяльність, удосконалювати її, попереджати помилки і неточності. Важливими засобами формування в учнів умінь самоконтролю є усвідомлення правильності операцій і дій, складання плану відповідей, переказ основних думок, робота з контрольними запитаннями, контроль з боку вчителя, самооцінка (критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оцінювання власних успіхів у навчанні). 4. Проблема вибору методів навчання Вибір методів займає важливе місце в загальному плануванні навчального процесу і здійснюється в тісному зв'язку з вибором усіх основних елементів навчання: завдань, змісту, форм і засобів. У дидактичній літературі називають багато причин-факторів, які впливають на вибір методів навчання. Серед них: ціль навчання; рівень мотивації навчання; реалізація принципів і закономірностей навчання; зміст, який необхідно реалізувати; кількість і складність навчального матеріалу; рівень підготовленості учнів; вік і працездатність учнів; сформованість навчальних навичок; час навчання; матеріально-технічні та організаційні умови навчання; взаємовідносини між учителем й учнями; кількість учнів у класі; рівень підготовленості вчителя; тип і структура заняття; специфіка предмета. При виборі методів навчання необхідно враховувати такі основні умови: Відповідність методів принципам навчання. Відповідність методів цілям і завданням навчання. Відповідність методів змісту теми. Відповідність методів умовам і відведеному часу для навчання. Відповідність методів навчальним можливостям учнів віковим(фізичним, психічним), рівню підготовленості, особливостям класного колективу. Відповідність методів можливостям учителя (визначається досвідом, рівнем теоретичної і практичної підготовки, особистісними якостями і професійними вміннями). Процедура вибору методів навчання передбачає певні етапи. Спочатку необхідно вибрати найбільш раціональне поєднання методів навчання за джерелом і логікою засвоєння інформації, рівнем пізнавальної діяльності учнів. Після цього важливо вибрати методи стимулювання, які б забезпечили формування пізнавального інтересу учнів до даної теми. Окрім цього, треба врахувати час проведення уроку, визначити етапи, на яких доцільно застосувати методи контролю і самоконтролю. 5. Засоби навчання Ефективність застосування різних методів навчання, активізація пізнавальної діяльності учнів значною мірою залежать від засобів навчання. До основних засобів навчання належать: наочні посібники, обладнання для лабораторних занять, дидактичні матеріали, навчальна література, технічні засоби навчання, інструменти, матеріалі: для трудового навчання, комп'ютери та ін. Окремі педагоги (М.Сметанський) поділяють усі засоби навчання на такі групи: технічні засоби навчання; натуральні предмети; репродукції; символічні навчальні посібники. Технічні засоби навчання (ТЗН) поділяють на екранні (діапозитиви, кодопозитиви, діафільми тощо), звукові (магнітні записи, платівки), екранно-звукові (відеофільми, кінофільми, телепередачі, відеозаписи). Дидактичні можливості застосування ТЗН різноманітні. Вони використовуються перед вивченням нового навчального матеріалу як засіб інструктажу (на уроках трудового навчання чи біології), ілюстрування, демонстрування. ТЗН застосовуються не тільки для формування нових знань, але й з метою узагальнення, систематизації чи повторення вивченого матеріалу. Ефективність застосування ТЗН забезпечується такими прийомами: поєднання слова і наочності, активізація уваги та установка на сприймання, постановка проблемних завдань, фіксація результатів навчальної роботи тощо. До натуральних предметів як засобів навчання належать: живі або засушені рослини чи їх частини, живі або законсервовані тварини, вироби промисловості, будівельні матеріали, зразки корисних копалин та ін. Особливо цінними є предмети, які зібрали учні під час походів, екскурсій, розкопок. Репродукції використовуються для ознайомлення з предметами, явищами, спорудами, які учні не можуть безпосередньо сприймати (гори, вулкани, пустелі, моря, електростанції, заводи тощо). Репродукції є об'ємними (рельєф місцевості, моделі машин, приладів, муляжі та ін.) і плоскими (ілюстрації, картини). Посібники символічного характеру – |