або про те, як вона ходить по березі моря). Ще одним переконанням є те, що люди зневажливо, відсторонено ставляться до них. Тому основним місцем, де молодь з особливими потребами може духовно відпочити, поспілкуватися та отримати доброту та любов з боку оточуючих є навчально- реабілітаційний центер «Джерело».
Дехто з молодих людей має вищу освіту – є соціальні працівники, катехити, богослови, інші мають закінчену середню освіту та неповну середню освіту. А є й такі, які немають ніякоі освіти, але є досить розумними, що є наслідком ЗМІ, виховання та навчанням батьків. Часто значні порушення опорно-рухового апарату молодоі людини комплексується іншими навичками. Наприклад, 29-річний хлопець, який не вчився в школі, бо має значні дефекти мови та порушення опорну-рухового апарату малює картини ногоє (оскільки руки є паралізовані). Він мав виставку власних картин, яка була присвячена його матері, яка незадовго до виставки померла. І що є головним, навчила малювати хлопця одна працівниця в навчально-реабілітаційному центрі «Джерело».
Група молоді має свої традиції, які існують вже більше 10 років: це літні табори, театралізовані різдвяні вистави, які вони ставлять кожного року для спонсорів та працівників закладу, це святкування разом різних свят (свято св.Миколая, Старого Нового Року, День св.Валентина, День матері тощо).
В результаті спостережень та бесід з молоддю з особливими потребами я визначила, що психологічний клімат у групі є сприятливий, тобто позитивний. Вони вміють зорганізуватися, якщо треба підготувати якусь виставу, вміють дружньо поспілкуватися, допомагають одне одному в самообслуговуванні, вміють добре проводити час разом і виконувати спільну діяльність. Атмосфера в групі є дружньою, емоційно насиченою різними враженнями,думками, переживаннями.
Конфліктні ситуації в групі стаються рідко, а коли і трапляються, то переважно з деякими вихователями, які не хочуть багато свого часу витрачати на молодь або ж причиною суперечок є неподілений предмет діяльності. Та під час проходження практики завжди конфліктні ситуації вирішувались конструктивно, шляхом примирення, кожна зі сторін конфлікту йшли на компроміс.
Отже, група є досить згуртована, є об’єднаним колективом, які разом навчаються, працюють, спілкуються, допомагають одне одному. Деякі члени групи входять і в інші організаційні установи, зокрема релігійні, громадські. І група має добрі стосунки із ІІ групою «Клубу Активної Молоді»: вони разом їздять в табори, збираються на Старий Новий Рік, на дискотеки, які їм організовує заклад, ставлять вистави тощо. З дітьми зі школи-садочок та відділом розвитку дитини молодь з особливими потребами не співпрацює, не спілкується з ними. Хоча педагогічний колектив Клубу Активної Молоді співпрацює з працівниками школи-садочок, відділом зовнішніх зв’язків та керівництвом.
Отже, важливу роль у здійсненні соціально-психологічного супроводу молодих людей з особливими потребами відіграють працівники «Клубу Активної Молоді» (вихователі, психолог, соціальний педагог) та керівництва, яке забезпечує молодь всіма необхідними технічними засобами. Працівники маєть кожен свої гуртки і молодь займається тим, чим хоче. Група є досить згуртована і кожен її член уміє самостійно приймати обдумані рішення (крім розумово відсталої молоді), правильно оцінюють позитивні і негативні якості групи. Загальний емоційний настрій молоді з особливими потребами є позитивний, вони здатні до співпереживання, у них присутня взаємна симпатія та емоційна близькість.
Тому рівень розвитку «Клубу Активної Молоді», як соціальної гропи є високий, а динаміка його розвитку щоразу підвищується. Групу можна назвати колективом. Преспективи групи є досить обмежені, оскільки молодь з особливими потребами самостійно малює прекрасні картини, виготовляє листівки, медалі, різні композиції, які зголом продаються.
Психолого-педагогічні впливи, які здійснювались мною були у вигляді бесід з окремими членами колективу, примирення за допомогою залучення до спільної діяльності. Для підвищення рішення згуртованості: навчала допомагати одне одному, враховувати думку інших, разом співпрацювати і підтримувати один одного. Для покращення навчально-виховної роботи у групі я би порекомендувала наступне:
1.перш за все збільшити кількість працівників, оскільки їх є небагато, а кожна дитина потребує особливої уваги, спілкування;
2.більше уваги приділяти саме сімям молодих людей з особливими потребами, оскільки багато є з неповних сімей, з адиктивних сімей, тому часто молодь відчуває дискомфорт, бо має проблеми в сімї;
3.збільшити кількість різного роду гуртків, оскільки молодь майже робить одне і те ж;
Це такі особливі моменти, які б мені хотілося б додати у роботу навчально-реабілітаційного центру, хоча всі необхідні умови та технічні забезпечення для перебування молоді з особливими потребами у закладі є і робота з дітьми та молоддю у навчально-реабілітаційному центрі знаходиться на високому рівні.
ВІТИ
1.»Брейн-ринг» має важливе педагогічне значення для кожної дитини. Адже «брейн-ринг» допомагає дитині перевірити свої знання в тій чи іншій сфері діяльності. «Брейн-ринг» - це розумова гра. Тут потрібно швидко і правильно відповідати.
2.Мета – поглибити та перевірити знання молоді з особливими потребами про нашу державу.
Структура заняття.
«Брен-ринг»починався з виступу ведучої. Потім ведуча задавала питання на які молодь з особливими потребами повиння була відповісти. Зарахувались бали тому, хто швидше піднімав руку. На закінченні з 10 чоловік залишилось 3 чоловік і вони змагались між собою за допомогою гри «поле чудес» (відкриваючи букви).Тому хто вигравав вручали приз.
Ця гра застосовувалась для перевірки знянь про нашу державу, наскільки вони обізнані, що відбувається в Україні. Гра застосовувалась відповідно до віку.
Під час гри учасники активно приймали участь, були зацікавленими у виграші, адже приз був них заохоченням. Вони були активними як у відповідях, так і в поведінці.
Коли проводився «Брен-ринг» я залишалася спокійною, врівноваженою.
3.До «Брен- рингу» ми готувались заздалегідь. Готували запитання та відповіді