Практичне заняття № 1 (2 год
Тема заняття: Мова художнього твору. Віршування.
Мета заняття: Ознайомити студентів із основними змістовими лініями організації художнього мовлення; із змістом, структурою і методикою функціонування усіх загальновживаних мовних засобів і притаманних мові художнього твору специфічних рис. Навчити використовувати прийоми звукового аналітико-синтетичного методу у віршованих формах; сформувати розуміння ритмічного ладу в силабо-тонічних віршах; виховати культуру інтонаційної впорядкованості звукових елементів у поетичному мовленні.
Студенти повинні знати: розділ програми “Фоніка” і “Строфіка”; загальнодидактичні та спеціальні (методичні) вимоги до уроків з елементами теорії літератури; етапи і психолого-педагогічні особливості учнів при засвоєнні матеріалу.
Студенти повинні вміти: використовувати прийоми і засоби звукової організації поетичної мови; підбирати дидактичний матеріал до уроків літератури; формувати тему і мету уроків навчання; добирати наочні посібники; використовувати знання ритмоінтонаційної та змістової цілісності вірша.
Обладнання: наочні посібники, конспекти, схеми, словники-довідники.
Міжпредметні зв’язки: педагогіка - “Організація педагогічного процесу”, “Система дидактичних принципів”, “Методи навчання”; психологія - “Сприймання”, “Мислення”, “Пам’ять”; українська мова - “Фонетика” (“Артикуляція головних і приголосних”), “Графіка” (“Графічні засоби”); літературознавство - “Теорія літератури”.
(Питання для обов’язкового опрацювання)
Мова автора і мова персонажів. Тропи. Звукова організація поетичної мови.
Освоєння елементів ритмічного мовлення (віршування);
Основи ритмічного ладу в силабо-тонічних віршах. Основні стопи і розміри в силабо-тонічних віршах (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест).
Строфи. Ритмоутворююча і музично-мелодійна функція строфи. Види строф.
Основні питання для обговорення.
Які аспекти художнього мовлення розкривають основні характеристики мови автора і мови персонажів?
В чому полягає специфіка звукової організації поетичної мови?
З якою метою учні ознайомлюються з основами віршування?
Що ми розуміємо під ритмічним ладом в силабо-тонічних віршах?
В чому особливість внутрішньої структури строфи?
Який принцип лежить в основі класифікації строф?
Практичні завдання.
(для письмового домашнього опрацювання)
Законспектувати: Качуровський І. Мова як база фоніки // Фоніка. – Мюнхен: УВУ, 1984. – С. 6 – 9.
Законспектувати: Качуровський І. Строфа і її ознаки // Строфіка. – Мюнхен, 1967.
Законспектувати: Основні стопи і розміри (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест) // Літературознавчий словни-довідник / Р.Г.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.
Розробити або дібрати з методичної літератури 5 – 6 прикладів, що використовуються на уроках літератури з метою вивчення основ віршування.
Уміти змоделювати основні стопи.
Рекомендована література.
Бандура О.М. Теорія літератури. – К.: Рад. Школа, 1969.
Бурячок А.А., Гурин І.І. Словник українських рим. – К., 1979.
Волинський П.К. Основи теорії літератури. – К., 1962.
Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К., 2001.
Качуровський І. Строфіка. – Мюнхен, 1967.
Качуровський І. , Фоніка. – Мюнхен: УВУ, 1984.
Ковалевський В. Рима. Ритмічні засоби українського вірша. – К., 1965.
Краснова Л. До проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору. – Дрогобич, 1997.
Костенко Л.В. Українське віршування ХХ ст. – К., 1993.
Сидоренко Г.К. Основи літературознавства. – К., 1962.
Літературознавчий словни-довідник / Р.Г.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997.
Юриняк А. Літературні жанри малої форми. – К.: Смолоскип, 1996.
Самостійна (пошуково-дослідницька) робота.
Випишіть основні поняття, з якими ви зустрілися в процесі навчання
Підготуйте реферат на тему (за вибором):
“Основні закономірності побудови ритмічної мови в поетичному творі”
“Специфіка українського римування”
“Особливості строфи як закінченої віршової сполуки”.
Запитання для самоконтролю.
Охарактеризуйте основні етапи звукової організації поетичної мови
В чому полягає особливість ритмічного ладу в силабо-тонічних віршах?
За якими напрямками здійснюється процес оволодівання знаннями?
Які основні завдання ставляться на уроках літератури?
З якими труднощами зустрічаються учні під час роботи над даною темою?
Практичне заняття № 2 (2 год.)
Тема заняття: Народні казки.
Мета заняття: Ознайомити студентів з фольклорно-епічними творами, навчити розрізняти малі фольклорні форми. Зосередити увагу на казці як жанрі народної творчості, її сюжетних та структурних характеристиках. Сформувати вміння, виховати культуру викладання навчального предмета і спілкування з школярами.
Студенти повинні знати: розділ програми “Усна народна творчість”; загальнодидактичні та спеціальні (методичні) вимоги до уроків з елементами теорії літератури; етапи і психолого-педагогічні особливості учнів певних вікових категорій.
Студенти повинні вміти: формулювати тему і мету уроків дитячої літератури; добирати наочні посібники; підбирати дидактичний матеріал з усної народної творчості; використовувати прийоми і методи результативного характеру (відповідно до психологічних особливостей учнів).
Обладнання: підручники, посібники з дитячої літератури; наочні засоби (ілюстрації до казок). Використовувати елементи лялькового театрального дійства.
Міжпредметні зв’язки: педагогіка - “Організація педагогічного процесу”, “Система дидактичних принципів”, “Методи навчання”; психологія - “Вікова психологія”, “Сприймання”, “Мислення”, “Пам’ять”; українська мова - “Фонетика” (“Артикуляція головних і приголосних”), “Інтонаційні особливості мовлення”; літературознавство - “Усна народна творчість”.
(Питання для обов’язкового опрацювання)
Визначення жанру казки. Іван Франко про казку. Аналіз статті “Байка про байку” – післямова до збірки “Коли ще звірі говорили”;
Казки про тварин:
А) найбільш поширені образи;
Б) особливості побудови сюжету (звернути увагу на віршовану і прозову мову); “Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”, “Пан Коцький”, “Коза-Дереза”, “Сірко”.
Чарівні або фантастичні казки:
А) образи позитивного героя і його чарівної палички (“Чоботи -скороходи”, “Скатерть-самобранка”, “Живуща і цілюща вода”);
Б) образи негативні (“Кощій-Безсмертний”, “Баба-Яга”, різні чарівники);
В) особливості сюжету, композиції цих казок (де відбуваються події, народження персонажів; звернути увагу на зачин, початок, перехідні фази, кінцівку - “Котигорошко”, “Летючий корабель”, “Царівна-жаба”, “Калинова сопілка”, “Кирило Кожум’яка”)
Побутові казки:
А) особливості сюжету і побудови;
В) характеристика головних персонажів казок та відмінність їх від казок про тварин та фантастичних (“Правда і кривда”, “Два брати”, “Мудра дівчина”, “Дідова дочка і бабина дочка”).
Основні питання для обговорення.
Чому казку відносять до жанрів народної творчості?
Що спільного і відмінного у казках різних народів?
За яким принципом класифікуються казки?
З якими фольклорно-епічними жанрами споріднені казки?
До яких літературних жанрів можна віднести фантастичні і соціально-побутові казки?
Де можна зустріти розмірковування Івана