УРОК №

Тема. Оберегова символіка України.

Мета: ознайомити з обереговою символікою в декоратив-но-прикладному мистецтві; учити цінувати красу, створену руками народних умільців; розвивати інтерес до пізнання українського народного мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: графічні техніки.

Обладнання: для вчителя — плакати з різними видами орнаментів, схеми, малюнки з обереговими символами, які за-стосовуються у вишивці, роботи народних майстрів, виставка учнівських робіт, аудіозапис українських народних пісень; для учнів — альбом, простий олі-вець, гумка, фломастери, туш, перо.

Хід уроку

Організаційний момент

Повідомлення теми уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Опитування.

Яке мистецтво називається декоративно-прикладним? Назвіть види декоративно-прикладного мистецтва. Які види декоративно-прикладного мистецтва найбільш поши-рені в Україні?

Що таке розпис?

4. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

У всіх видах народного декоративно-прикладного мистецтва: писанкарстві, розписі, вишивці, килимарстві, різьбі та ін. — зберег-лися спеціальні значки-символи, які служили оберегами.

Створюючи орнаменти, народні майстри весь час зверталися до природи, творчо осмислювали предмети і явища, їх барвистий

колорит і прагнули все це відтворити. У їх роботах не було жодної зайвої лінії, кожна рисочка мала своє значення. Ромби, хрестики, кружальця, складені в орнамент,— усе це було прагненням людини зласкати добро, обійти лихо.

Через просту, а водночас геніальну систему знаків розкривається ставлення українців до таких філософських категорій, як Всесвіт, життя на Землі, народження, смерть, осмислення свого місця та

покликання.

Сьогодні ми ознайомимось з обереговими символами в декора-тивно-прикладному мистецтві, а у вишивці розглянемо їх більш детально.

5. Пояснення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Використовуючи матеріали дод. 4, учитель розповідає про ос-новні семантичні засоби творів декоративно-прикладного мистецтва (символ, метафору, алегорію, емблему).

Робота з таблицею.

За допомогою табл. Д. 4.2 учитель демонструє, як у різні епохи символи декоративно-прикладного мистецтва змінювали своє зна-чення. Розповідь учителя.

Українська народна вишивка — це скарбниця неповторних ор-наментів, які, можливо, як жодний вид мистецтва пов'язані з пра-давнім образним мисленням. Кожна їх деталь має своє значення:

хвиляста чи ламана лінія — нескінченність життя;

баранячі роги — символ багатства (колись давно баранами та вівцями розраховувалися замість грошей, відтоді, мріючи про до-статок, люди вишивали баранячі роги);

червона калина — символ цнотливості;

барвінок — символ життя;

яблучне коло — символ кохання;

птахи — символ приходу весни, урожай;

кінь, олень — благополуччя;

жіноча постать — символ богині життя Берегині;

дерево з розлогими гілками — родючість землі;

прямі лінії — символ землі, хвилясті — води, вертикальні — Дощ;

трикутники — гори;

дві схрещені лінії — блискавка;

тризубець — родинний амулет (справа — батько, зліва — мати, а посередині — маленькі діти, яких виховує родина).

(Учитель демонструє зображення основних оберегових символів, що застосовуються у вишивці.)

VI. Практична робота

Учні замальовують символи, традиційні для вишивки.

VII. Підсумок уроку

Учитель демонструє кращі учнівські роботи, у заключному слові говорить про досягнення мети уроку.