О любов моя, душа голосна України
О любов моя, душа голосна України
Мета. Розширити і поглибити знання дітей про мову. Показати багатство, мелодійність, її красу. Збагачувати мову дітей іменниками, ос» прикметниками, дієсловами. Закріпити знання про народні символи-обереги: вербу, калину, дуб. Розвивати уяву, мислення, образну пам'ять. Виховувати любов до рідної землі, художнього. слова та бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Хід заняття
Вихователь. Діти, ми сьогодні бу-демо говорити з вами про те, що хвилює кожного з нас: про рідну українську мову. Перш за все, скажіть, в якій країні ми живемо?
Діти. В Україні.
Вихователь. Ви ознайомилися ще в старшій групі з «Букварем» і на почат-ку там був вірш про Україну.
Україна рідний край,
Поле, річка, зелен гай.
Любо стежкою іти —
Тут живемо я і ти. (П. Тичина)
Вихователь. Так, Україна — це наша земля, наш рідний край з мальовничою природою, наша країна з славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми, багатющими народними традиціями. Це велика держава. Які національності ви знаєте?
Діти. Українці, росіяни, білоруси, молдавани та інші.—
Але всі вони є громадянами України і повинні знати державну мову. А що таке мова? Діти. Слова, звуки, речення. (На дошці написати два вірші, які діти повинні прочитати).
Ми щодня і щохвилини
Слово в'яжемо до слова,
Мов чудесні намистини —
Так виходить наша мова. (О. Палійчук «Нова»)—
Так, ці наші слова, розповіді, прохання, а коли до-дати...
«Слово до слова — зложиться мова».
На білому світі, на нашій землі є мова у квітів, є мова в зорі,
Є мова у бджілки, в метелика,
В клена, в бузкової гілки,
В любистку зеленім.
(Л. Українка)—
Яка мова у квітів? Яка мова в зорі? Як ви думаєте, що приваблює бджілку, коли вона шукає квітку? (Відповіді дітей).—
Отже, рідна мова збагачується мовою природи. На дошці написані слова «верба», «тополя». Підберіть прик-метники до цих слів.
Верба яка?
Похила, ніжна, красива, привітна, плакуча.
Тополя яка?
Струнка, висока, тендітна.
А тепер складіть речення з названими словами.
(Відповіді дітей).
Тополя і верба. Такі омріяні дерева в Україні. А чому саме? Верба. Люди казали:
«Будь здоровий, як вода
а рости, як верба».
Тополя «Дівчина —- струнка й ви-сока, як тополя».—
Прочитавши вірші, склавши v речення з утвореними словами, ми бачимо, яка наша мова красива, поетична, мелодійна.—
Продовжуючи тему мови природи, давайте згадаємо, які дерева ростуть на території нашого садка (берізка, тополя, каштани, ялинки).—
Вони являються і найбільш поширеними в Україні. Хвойні дерева більше ростуть в Криму. В Карпатах їх називають смереками.
Діти, послухайте вірш:
У червоному намисті
Коло річки в зелен-листі
Розпишалася калина,
А із нею тополина.
Їде візник, тихо стане,
На калину ніжно гляне,
А в уяві щось постане.
(Л. Українка)
А як ви гадаєте, що постане в уяві візника?
Послухайте словосполучення: розпишалася калина, плакуча верба, струнка тополя.
З якими образами пов'язані ці словосполучення?
Діти. З образами людей.
Такі словосполучення використо-вують в українській мові дуже часто, особливо в народних піснях, віршах, легендах.
«Ой, у полі пві тополі,
Одна одну перехитують...»
«Та то ж не тополя,
То рідная мати...»
«І прийдуть до тебе
Верби і тополі
Стануть над тобою
Листям затріпочуть...»
«Ой, вербиченько, біле личенько...»—
Ви також можете використовувати такі символи в своїй мові — це збагатить її.—
Є ще один символ України — це символ трагедії, яка трапилася 15 років тому на нашій землі. Цей символ — руда сосна.—
Діти, що то була за трагедія. (Аварія на ЧАЕС).—
А сосна стала рудою, тому, що першою разом з людьми, які в той час працювали на атомній станції, от-римала велику дозу радіації.—
Ми повинні зробити все, щоб не повторилося це ли-хо, а земля наша була квітучою.
Розцвітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов'їна
Пісня неповторная твоя.
Хай смереки, ясени, тополі,
Квіти, луки, трави і сади
Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні,
Чисті із джерельної води.
(М. Познанська)