Так само грають в «Хлібчика».

Хлібчик говорить: «Печу, печу хлібчик». «А випечеш?» — питає останній в ключі. «Упечу!» «А чи втечеш?» «Побачу». Можна запросити до гри батьків.

Виходять два хлопчики і читають вірші.

Жито дозріває

Жито дозріває

На горі за гаєм.

Зерна обважніли

На міцнім стеблі.

Колоски схилились,

Це вони вклонились

За тепло, за щедрість

Матері землі.

(С, Жупанин)

ХЛІБИНА

Сьогодні з магазину

Я приніс хлібину,

А хлібина дуже свіжа,

Зараз я її розріжу.

Дам я мамі й татові,

Ще й меншому братові,

Дідові й бабусі,

Ще й сестрі Катрусі.

Ведуча. Який шлях хліба від зернини до хлібини? Драматизація — монолог батька з сином за книгою О. Мусатова «Звідки хліб прийшов?» з демонстрацією фотокартин добірки «Як до нас приходить хліб». Чи знаєш ти, малюк, як хліб прийшов до столу? Раніше це було так.

Запрягав селянин в плуг чи леміш коняку та орав сму-гу землі. Потім вручну засівав її насінням жита чи пше-ниці. Коли хліб дозрівав, косили його косою чи зрізува-ли серпами. Скошений хліб обмолочували ціпами. Провіювали зерно на вітрі, мололи на мельниці, а із бо-рошна пекли хліб.

Тепер вирощувати людям хліб допомагають десятки ро-зумних та сильних машин. Ще восени колгоспники по-чинають піклуватися про врожай майбутнього року.

Вони глибоко зорюють землю тракторами. Взимку за допомогою снігозбору в полі накопичують більше снігу, щоб весною в грунті зібралось багато вологи. Не забува-ють колгоспники і про підгодовування майбутніх посівів — розкидають у полі перегній, торф, мінеральні добрива. Весною, по зораному восени полю, колгоспники пуска-ють залізні борони, потім культиватори. Поле стає м'яким, рівним, у ньому добре зберігається волога.

Тепер можна починати сіяти. Колгоспники до трак-торів чіпляють сіянки, і ті рівними, охайними рядками вкладають в грунт насіння пшениці.

Ось і пшениця зійшла! Але разом з пшеницею зійшли і бур'яни. Що робити? І знову на допомогу людям прихо-дять машини. Літак розкидає над посівами особливу хімічну рідину — вона знищує всі бур'яни. Накінець, пшениця дозріла і колгоспники починають жнива. Ком-байни з жниварками зрізають густу пшеницю і вкладають її у валки. Коли пшениця у валках підсохне, її підбира-ють і обмолочують. Щоб зерно було чистим, відбірним, його пропускають через зерноочищувальні машини. А потім на грузовиках відвозять зерно в колгоспні комори, елеватори та до млина. Із, млина змелене зерно постача-ють на хлібозавод. Із борошна на хлібозаводі печуть па-ляниці, батони, бублики — все те, що ти так любиш.

(А. Мусатов «Откуда хлеб пришел?»)

Господиня. Згадую, бувало біля двору винесе бабуся бу-ханець, розкрає його на скибочки, притрусить дрібком солі — і така смакота! Бабця ще й прикаже: «їжте на здо-ров'я та сили набирайтеся. І запам'ятайте, мої голубчики, бабину приказку: не ми хліб носимо, а хліб нас».

Будьте обережними й ощадливими, бо лихо тому випа-де, хто злегковажить хлібом нашим насущим.

Ведуча. Саме хліб зібрав нас усіх сьогодні разом на цю спільну вечерю. А це не менше трьох поколінь: тут і дідусі з бабусями, і татка з матусями, і наші діти — зерно на-шого життя.

Господиня.

То ж шануймося, друзі!

Бо ми того варті!

Звучить хоровий спів.

Родина, родина

Від батька до сина,

Від матері доні

Добро передам.

Родина, родина —

Це вся Україна

З глибоким корінням,

З високим гіллям.

Господиня.

Добрі люди, добрі люди!

Хай завжди

Вам добре буде.

Вік живіть у вашій хаті

І щасливі, і багаті.