будь-яка школа, а спеціалізована зокрема, завжди і всіма сприймається як джерело нової і корисної інформації для підростаючих поколінь;

педагог на кожному кроці стикається із завданням давати пояснення, наводити довідки, переконувати слухачів, учнів, батьків не тільки в істинності знань, й у їх великому значенні;

обдаровані діти, як правило, є допитливими та такими, що виявляють зацікавленість до найрізноманітніших проблем науки й соціальних питань.

ІІ. Завдання, що сприяють формуванню організаторських умінь майбутнього педагога.

Не можна не звернути увагу ще на один цікавий факт. Вчені, які досліджують проблеми формування педагогічних умінь і навичок (О.Іванова, А.Капська, Н.Крилова, Н.Кузьміна, З.Курлянд, О.Лодзінська та ін.), переконливо доводять необхідність існування організаторських здібностей учителя, справедливо підкреслюючи при цьому готовність „брати знання”, засвоювати й продуктивно використовувати наукову інформацію у різних життєвих, соціальних ситуаціях. Саме тому для даного дослідження було відібрано такі завдання для самостійної роботи студентів, які могли б впливати на формування педагогічних організаторських умінь. До них віднесено такі:

Спланувати виховну роботу в певному класі на семестр.

Скласти плани-конспекти пробних і залікових уроків із зазначенням часу на кожен вид завдань.

Визначити черговість виконання різних видів виховних і освітніх завдань (за планами класного керівника).

Включити спеціальні завдання, розраховані на конкретних учнів у план роботи класного керівника (вчителя), до якого прикріплено практиканта.

Дібрати систему методів і методичних прийомів для проведення залікового виховного заходу із залученням батьків, громадськості.

Оцінити результати своєї роботи та своїх однокурсників. Виступити з таким аналізом на підсумковій конференції з педпрактики.

ІІІ. Завдання, спрямовані на формування педагогічної творчої майстерності.

У процесі аналізу досліджень щодо соціалізації обдарованих учнів, не можна було не звернути увагу на питання акторського мистецтва в діяльності педагога (І.Зязюн, А.Макаренко, І.Ковальова, Л.Нечепоренко та ін.), особливо це стосується комунікативної взаємодії. Це дозволяє у майбутніх стосунках з обдарованими учнями не лише оперативно і правильно сформувати уявлення про відповідну проблему, але й вибрати партнерів, розробити стратегію і тактику, визначити адекватні методи щодо досягнення цілей [69, с.73]. Тому перелік наступних практичних завдань включав:

Аналіз літератури про майстрів педагогічної діяльності.

Нагромадження інформації про окремі прийоми творчих пошуків відомих педагогів, як-то: опорні сигнали В.Шаталова, опора на позитивні почуття вихованців та ідея перспективних ліній А.Макаренка, концепція природовідповідності Г.Сковороди та досвід В.Сухомлинського щодо виховання учнів у єдності з природою рідного краю; розв'язання завдань та “понад завдань” за К.Станіславським та ін.

Вивчення напам'ять уривків з класичної зарубіжної і вітчизняної літератури з педагогічним забарвленням: про сенс життя (В.Симоненко), про любов і зраду (І.Франко, Л.Українка, Л.Костенко, В.Сосюра).

Створення наочних посібників до тем навчального курсу.

Робота над власним іміджем.

Осмислення сутності педагогічного спілкування.

Визначення мети і завдань кожного уроку з погляду його організації. Пояснення важливості і значення “планування” кожного уроку та підведення загальних підсумків.

Пояснення сенсу нагромадження знань з теорії і практики освіти. У чому полягає сенс педагогічної діяльності, які показники можуть свідчити про її ефективність і результативність?

Постановка голосу.

Опанування культурою мовлення [8, 25].

Всі учасники експерименту за період занять протягом 4-х років мали в своєму розпорядженні письмові роботи, що виконувались самостійно за темами, запропонованими викладачами:

плани навчальної діяльності на півріччя,

плани виховної роботи на півріччя;

плани-конспекти виховної роботи з 4-х тем: підсумкові батьківські збори, тематичний вечір (на морально-етичну проблему) та ін.

4 доповіді з аналізом результатів педагогічної практики.

сценарії 4-х виховних заходів відповідно до заданої тематики, наприклад: День 8 Березня, День сміху (перше квітня), День рідної мови та „У світі мистецтва”.

Таким чином, складалась система організаційно-педагогічної, змістової та методичної роботи з підготовки студентів до роботи з обдарованими учнями. Розроблену методику дослідження ми подаємо на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 Процес підготовки студента

Враховуючи те, що предметом нашого дослідження є шляхи і механізми соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі, нами було розроблено відповідну методику констатувального та формувального експериментів. Розробивши показники щодо готовності роботи студентів із обдарованими учнями, ми помітили, що студенти не в повній мірі усвідомлюють роль морально-етичних та мовленнєвих засобів діяльності в системі своєї професійної підготовки, не враховують значення загально-гуманістичних прийомів впливу на учня та не пов'язують його з успішним розв'язанням і власних ділових питань. У зв'язку з цим нами було використано систему педагогічних засобів та організовано процес вивчення рівня гуманізації навчального процесу і підготовки студентів до роботи щодо соціалізації учнів.

У ході нашого дослідження було з’ясовано, що студенти не вважають тренування, повторювану діяльність (процес мовлення, визначення ролі слова, розстановку пауз, підвищення чи пониження сили звучання голосу) як таку, що прямо впливає на результати роботи. Протягом певного часу ми намагались показати студентам такі можливості, яких можна досягти за допомогою влучно й точно відібраного лексичного матеріалу, стилю мовленнєвої дії, яскравого прикладу, застосування фрагментів класичної вітчизняної і зарубіжної літератури, музики.

Широкий спектр педагогічної діяльності особистості студента змусив нас шукати найбільш дієві прийоми, які здатні допомогти дійти згоди з учнем, налагодити гарні стосунки та мати успіх.

Наше дослідження дозволило виявити, що за умови використання різних прийоми педагогічного впливу на обдарованого учня майбут-ньому педагогові не слід забувати, що:

прийоми можуть передбачати різну інтерпретацію в межах переконання і стимулювання;

слід здійснювати опору на позитивне у навчально-виховному процесі;

застосування прийомів педагогічного впливу вимагає прояву особистісних якостей [9].

Таким чином, було виявлено необхідність проведення серії занять, які могли б розв'язати теоретичні й практичні проблеми соціалізації учнів:

Про етикет.

Культура мислення і культура поведінки.

Гармонізація внутрішнього і зовнішнього стану студента.

Імпозантність і доброзичливість педагога.

Що таке поблажливість і як