Культура мовленнєвої діяльності педагога.

Принципи професійно-педагогічної діяльності.

Образ ідеального педагога й зразкового учня.

Чи можна впливати на долю учня і як змінити його екстремальні задатки на цілком помірковані та виважені?

Заняття проводились у формі круглих столів, практичних занять з використанням елементів ділових та рольових ігор, дискусій, семінарів різного характеру, індивідуальних і групових консультацій та співбесід, проведення науково-методичних конференцій і симпозіумів, колоквіумів.

Розглядаючи основні питання визначених тем, нами широко використовувалися здебільшого класичні, традиційні підходи і технології, змінюючи їх такими, що виникали під впливом сучасних соціальних процесів та на замовлення вчителів профільних шкіл, батьків учнів.

До таких інноваційних підходів ми відносимо проведення уроків з „індивідуальної ініціативи”, які в нових умовах розбудови ринкової економіки в Україні вимагають від усієї системи освіти негайного впровадження оригінальної педагогічної технології, що здатна забезпечити адекватний характер навчання і виховання учня та підготовки його до вибору будь-якого фаху.

У дослідженні ми виходили із тієї закономірності, що особистість утримує в собі незліченну множину різних рис і можливостей та має тенденцію до постійного саморозвитку й змін протягом усього життя та кожної даної миті. А тому навчання буде корисним тільки тоді й таке, яке несе в собі гуманні ідеї і через них готує студента теоретично (завдяки озброєнню його науковою інформацією і формування світогляду) і практично (завдяки формуванню конкретних ділових і професійних умінь та навичок). Сформульована нами позиція про те, що справжньою основою для формування професійної культури є загальна гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, стала провідною. Суть її полягає в тому, щоб забезпечити:

надбання і засвоєння широкого кола знань про людину, її індивідуальність та її можливості щодо безмежного розвитку різнопланових сил, закладених природою; вдосконалення їх і розвитку нових, бажаних для даної роботи в даній ситуації;

готовність до постійного пошуку шляхів самовдосконалення з метою саморегуляції і самореалізації; розвиток здібностей через розвиток інтересів;

віру в можливості власного постійного розвитку й поступового наближення до успіху в діяльності й житті;

намагання жити й працювати відповідно до вічних моральних чинників, якими є віра, надія, любов, порядність, злагода зі світом і оточенням;

постійний пошук і засвоєння знань та умінь за вибором, відповідної до ситуації поведінки та розв'язання будь-яких завдань мирним шляхом, без напруги, без конфліктів.

Визначені нами вище основні п'ять позицій гуманістично-соціального спрямування у діяльності педагогів здатні забезпечити необхідний рівень виховного впливу на самовизначеність й самодостатність обдарованої особистості школяра.

З метою визначення оптимальних педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу, зокрема профільного, було відібрано три групи показників діяльності педагога (усвідомлення майбутнім педагогом феномена обдарованості учнів; оволодіння уміннями педагогічної взаємодії; влучність вибору технологій навчально-виховної діяльності) .

Відштовхуючись від реальних умов розвитку нашої держави, перед учителями було поставлено завдання з’ясувати, як можна педагогічними засобами забезпечити таку підготовку учнів, щоб вони після закінчення навчання зуміли не тільки адаптуватися в умовах навчання адекватно до своїх здібностей і загального розвитку, але й знайти своє місце в житті. З цією метою в експериментальних групах ставилось завдання разом зі знаннями з основ наук дати уявлення про довкілля взагалі та ті соціальні умови, в яких доведеться шукати свій шлях до успіху. У процесі засвоєння знань та проведення позакласних виховних заходів подавалась інформація про реальні стосунки між людьми в суспільстві, про набутий досвід попередніх поколінь, про створення матеріальних і культурних цінностей, про наступність, прогрес, можливості жити в мирі та злагоді.

Зміст і методика позаурочних занять спрямовувались на практичне засвоєння інформації з метою введення її в особистий досвід життєдіяльності, що давало можливість виробляти власні погляди на світ та шукати в ньому успіху цивілізованими заходами. Студенти, засвоюючи зміст предмета викладання, відшукували в ньому можливості впливу на учнів з метою підготовки їх до соціалізації у майбутньому.

При таких підходах до організації педагогічного процесу як необхідної умови соціалізації обдарованих дітей, суттєво змінюються функції самого учня, способи організації і зміст їх життєдіяльності. Поряд з цим зміна ролі педагога у навчально-виховному процесі веде до прояву та розвитку здібностей учня, створює реальні можливості для розвитку кожної особистості, стимулює самопізнання, самовираження, тим самим формуючи самоусвідомлення себе як соціальної особистості, здатної стати і бути членом заданого соціуму.

Таким чином, на сьогоднішній день вітчизняними та зарубіжними науковцями (А.Волович, В.Гуров, Н.Заверико, А.Капська, Л.Куренда, Н.Лавриченко, Н.Лукашевич, В.Москаленко, А.Мудрик та ін.) процес соціалізації учнів тлумачиться не тільки як процес пристосування, але й такий, що допомагає пошуку шляхів до спіху, морально-духовного задоволення від самого процесу життєдіяльності. Поряд з цим до показників адекватного рівня підготовки студентів до навчально-виховної роботи з обдарованими учнями можна віднести загальну й особистісну культуру, яка є проявом урівноваженості в стосунках, витонченості у міжособистісних взаємовідносинах, елітарності у виборі техніки й технології освітнього впливу.

2.2 Фактори соціалізації 6-7річних дітей в умовах сучасної освіти.

Розробляючи експеримент з проблеми соціалізації обдарованих учнів, ми перш за все дбали про виявлення тих умов і механізмів, які за відповідної організації навчально-виховного процесу можуть забезпечувати необхідною інформацією учнів, акцентувати увагу на нормативному аспекті превенції негативних явищ у молодіжному середовищі і водночас враховувати особливості впровадження програм та технологій роботи з дітьми.

На даному етапі дослідження ми ставили за мету вирішити такі завдання:

вибір методів і технологій організації навчально-виховної роботи з обдарованими учнями, спрямованої на їх соціалізацію;

визначення соціально-педагогічних умов успішної соціалізації обдарованих учнів з урахуванням