впровадження розроблених технологій в умовах функціонування « ДНЗ-школа»;

виявлення динаміки показників констатувального та формувального експерименту.

У ході вибору методів і технологій соціально-педагогічної роботи з обдарованими учнями ми виходили із сформульованих у результаті теоретичного дослідження концептуальних підходів до здійснення соціалізації. В основу нашої моделі організації роботи були покладені такі принципи: а) особистісно орієнтованого виховного впливу в процесі навчальної діяльності; б) сприяння самореалізації обдарованих учнів та опори на потенційні можливості індивіда; в) диференційованого та індивідуального підходу; г) цілеспрямованості та системності виховного впливу на учнів у процесі навчально-виховної діяльності.

Є очевидним той факт, що в період суперечливих оцінок реалій і цінностей суспільства загострилось особливе почуття - почуття цінності людської особистості. Причому, у самому нашому способі життя як ідеал задана цінність – „бути необхідністю”, і саме ця цінність і призводить до різкого посилення у молоді мотивації будь-якою ціною стати особистістю. А поява в роки кризи дефіциту духовності, атрофія морального вибору по-родили, з одного боку, страх перед дорослістю, втеча від вибору, соці-альний інфантилізм, з другого - жадібність прагнення домогтися різними способами підтвердження власної індивідуальності.

При цьому ми не повинні забувати про потреби, інтереси учнів, їхню реакцію на запропоновані обставини і види діяльності. Спираючись на принципи індивідуалізації у навчально-виховному процесі, ми повинні враховувати й інші фактори соціалізації: ставлення до людей, конкретної справи, можливості та умови діяльності в конкретному соціумі, особливості індивіда (В.Білоусова, О.Вишневська, Н.Заверико, Н.Кузьміна, М.Лукашевич та ін.).

Виходячи із мети нашого дослідження і визначених завдань, ми не будемо розглядати всі умови, що сприяють соціально-педагогічному впливу на особистість обдарованого учня, а зупинимося лише на створенні системи педагогічних умов соціалізації. При цьому, на нашу думку, доцільно звернути увагу на той факт, що саме ми розуміємо під „умовами”, оскільки сьогодні у педагогічній літературі чітко не визначено суть цієї категорії. Так, скажімо Ю.Бабанський [14] поєднує суть поняття „умови” з „вимогами” і „шляхами”. Це дозволяє вести мову про умови як про певне середовище, обстановку, в якій розгортається діяльність чи процес, а також як обставину, фактор, які зумовлюють розвиток індивіда. Традиційно умови реалізуються за допомогою певних засобів, таким чином, реалізовуються педагогічні завдання і здійснюється педагогічний вплив на суб’єкта.

Виходячи з положення, що умови – це середовище, обстановка і обставини [29], то можна сказати, що для процесу розвитку і проходження соціалізації профільні загальноосвітні навчальні заклади і є тим соціально-освітнім середовищем, в якому цей процес розгортається.

Що ж стосується поняття „система”, то нами воно визначається з огляду цілісності впливу на особистість обдарованого учня. Якщо йти від тлумачення Аристотелем поняття системи, то можна наочно пересвідчитись, що цілісність (у даному випадку – система) є значно більшою, ніж сума його частин. Для системи важливим є не лише тісні зв’язки і взаємозв’язки між окремими частинами, але й нерозривна єдність усіх її частин з оточенням. Будь-яка система може розглядатись як елемент системи іншого, більш високого рангу. Разом з тим ефективність системи визначається узгод-женістю усіх її елементів (С.Головаха, В.Гуров, В.Іванов, О.Карпенко та ін.). У будь-якій системі діяльність чи поведінка елементів підпорядковується певній меті, конкретним і загальним завданням . У систему умов, спрямованих на соціалізацію обдарованих учнів в навчально-виховному середовищі, входять кілька груп підсистем, які об’єднуються загальними завданнями.

На нашу думку, таких груп підсистем три і логічно їх можна вибудовувати навколо трьох блоків, через які вирішуються різнобічні впливи на обдарованого учня з метою його соціальної адаптації. У зв’язку з тим, що основним суб’єктом у навчально-виховному середовищі є вчитель, то нашу систему варто розпочати блоком умов, що формують особистість самого педагога.

Перша умова: навчання і виховання вчителя та підготовка його до соціалізації обдарованих учнів.

Згідно з розробленою програмою обрано такі умови:

система організаційно-аналітичного забезпечення;

комплексно-цільова програма з особистісно орієнтованого навчання та виховання на основі розвитку творчого потенціалу учня;

вивчення і можливість подальшого моделювання передового педагогічного досвіду;

визначення форм і методів управління навчально-виховною структурою;

розробка і забезпечення програми “Правова культура” тощо.

Друга умова: забезпечення різноманітних видів спілкування обдарованих дітей з дорослими і однолітками.

Визначеність двох основних груп талановитих дітей (інтелектуально розвинених і художньо обдарованих) зумовило наші пошуки педагогічних умов щодо розвитку однієї з них. У зв’язку з тим, що уже був накопичений значний досвід роботи з дітьми фізико-математичних класів, в основі діяльності яких провідним завданням є розвиток пізнавальних та інтелектуальних сил, було прийнято рішення узагальнити вже набутий досвід і розпочати роботу з подальшого удосконалення роботи з такими обдарованими учнями. У зв’язку з цим велись дослідження та визначались не окремі умови, а система заходів, здатних забезпечити як інтелектуальний розвиток, так і соціалізацію обдарованих дітей. З цією метою було проведено низку соціологічних досліджень щодо визначення найбільш ефективної системи навчально-виховної діяльності з обдарованими учнями.

Для розв’язання цих складних соціальних завдань, ми повинні забезпечити:

організацію діяльності всього колективу вчителів, батьків і дітей;

створення реальної цільової програми діяльності «Дитячий садок-школа»;

навчання самих учителів, заступника директора щодо вирішення питань соціалізації обдарованих дітей;

формування дійсно виховуючо-розвивальних стосунків, позитивного мікроклімату.

Розглянемо більш детально складові розробленої нами системи педагогічних умов:

Розроблено, проаналізовано та сформовано основні засади і принципи навчально-виховної діяльності щодо соціалізації обдарованих дітей. Ми погоджуємось із твердженнями американських вчених К.Тенекс і М.Карне, які говорять про необхідність нав’язування дітям певного розкладу занять та зміни їх за пропозицією вчителя, наполягають на соціальному розвитку учнів та зменшенні уваги