Вихід із кризової ситуації в системі освіти щодо розвитку обдарованих учнів як соціальної особистості доцільно шукати як у самій особистості з усіма її суперечнос-тями, ваганнями, позитивними проявами, так і в особливостях організації навчально-пізнавальної та виховної діяльності.. Будучи ядром соціально-педагогічного про-цесу, обдарований учень водночас є активною рушійною силою цього процесу, а його діяльність є проявом внутрішніх установок, інтересів, потреб, соці-альної позиції, проявом власного „Я” як можливого самовираження, самореалізації, самоствердження.

Одним із інструментів, які дозволяють підвищувати роль освітнього середовища у процесі соціалізації обдарованих учнів, є розгортання пе-дагогічної роботи у кожному конкретному мікросоціумі, оскільки її ме-тою є досягнення позитивних змін у структурі особистості як у соціальнозначущих, так і особистісно ціннісних позиціях. Обдарований учень при цьому виступає як своєрідна психологічна си-сте-ма, яка відображає соціально значущі і особистісно цінні якості. А про-цес соціалізації розглядається як умова, яка активізує зрос-тання соціальної ролі, соціальної активності цієї особистості і водночас є процесом її самовдосконалення.

Охарактеризовано особливості соціалізації обдарованих учнів в умовах комплексу «Дитячий садок-школа», що полягають у :

активному включенні у нове середовище, нові суспільні відносини і центрація навколо основного напрямку діяльності;

посиленні ролі обдарованого учня як суб’єкта соціалізації, самостійність у виборі цінностей, ідеалів, середовища для спілкування, видів діяльності, що посилює необхідність рівноправної, демократичної і партнерської взаємодії;

актуалізації механізмів саморегуляції, самокорекції поведінки, мотивів, цінностей;

домінуючим фактором впливу стає нове соціальне мікросередовище (класний колектив, гурток чи секція за інтересами, неформальне об’єднання).

Проведений змістовий аналіз проблеми соціалізації обдарованого учня як процесу і результату засвоєння соціального досвіду, внаслідок системного педагогічного впливу соціально-виховних факторів дозволив виокремити особливості процесу соціалізації обдарованих учнів: раннє залучення до пошукової діяльності, орієнтація на визначення майбутньої сфери професійних зацікавлень; своєрідний характер педагогічної взаємодії; надання учням права вибору найбільш значущих для них видів навчально-виховної діяльності; стимулювання процесу їх самовизначення та самореалізації.

Виокремлено критерії оцінки ефективності процесу соціалізації обдарованих учнів в умовах «ДНЗ-школа: виявлення творчих здібностей; спрямованість на взаємодію з соціумом; здатність мобілізувати внутрішні сили на реалізацію цільової установки; наявність соціально-адаптаційних вмінь; гуманне ставлення до оточуючої дійсності та показники ефективності соціалізації обдарованих учнів: високий рівень розумової та творчої активності; організованість, відповідальність; активність самореалізації; прагнення до саморозвитку.

Розроблено систему педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів: ефективним соціально-педагогічним чинником виступає виважена система педагогічної взаємодії; організаційні форми навчально-виховного процесу базуються на потребах, інтересах і можливостях обдарованих учнів і спрямовані на розвиток індивідуального, когнітивного, особистісного та мотиваційного потенціалу учня; профільні загальноосвітні навчальні заклади діють у тісній співпраці з позашкільними установами, центрами наукової та технічної творчості; навчальний процес забезпечують педагоги-методисти.

Нами були впроваджені у практику навчально-виховної діяльності групові (мікрогрупові) та індивідуальні форми роботи як для обдарованих учнів, так і для педагогічних колективів (комплексно-цільова програма управління пізнавальною діяльністю обдарованих учнів моніторинг „Учитель обдарований учень” .

Домінуючими методами виступають: соціально-педагогічні ситуації (ситуації-оцінки, ситуації-вправи, ситуації-проблеми), ділові і рольові ігри, відеокоментування, тренінг, аналіз спроектованих і реальних ситуацій (психолого-педагогічного, соціально-психологічного, організаційного, управлінського плану), діяльність у реальних умовах, розробка індивідуальної програми самовиховання тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абраменкова В.В. Соціальна психологія дитинства в контексті розвитку відносин дитини у світі // Питання психології.- 2002. - №1. – С. 3-16.

Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. – Минск: Университетское, 1990. – 560 с.

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Т.1: Курс лекцій. – К: Генеза, 1993. – 255 с.

Бабанский Ю.К. Комплексный подход к воспитательной рабо-те с подростками. - М.: Знание, 1979. – 32 с.

Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать? – М.: 1991. – 176 с.

Бердяев Н.А. Самопознание. – Москва: Книга, 1991. – С. 57-62

Бобир О.В. Особистісні характеристики юнацтва з різними формами обдарованості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 — Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна., 2005. — 20 с.

Бодалев А.А. Личности и общение. – М.: Педагогика, 1983. – 271 с.

Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації. – К.: ІЗМН, 1996. – 232 с.

Верцинская Н.Н. Формирование индивидуальности школьника в целостном учебно-воспитательном процессе: Дис. … докт. пед. наук: 13.00.01. – Минск, 1991. – 316 с.

Волович А.С. Особенности процесса социализации выпускников средней школы: Дис. ... канд. психол. наук: 13.00.07. - М., 1990. - 130 с.

Гершунский Б.С., Пруха Я. Дидактическая прогностика. – К.: Вища школа, 1979. – 240 с.

Гласер У. Школы без второгодников. – М.: Прогресс, 1991. – 167 с.

Гнатюк О.В. Теоретичний аналіз проявів обдарованості у молодших школярів у навчанні // Практична психологія і соціальна робота. – К., 2004. – №10. – С.71–73.

Гриньова В.М. Педагогічна культура:науково-методични матеріали для студентів та викладачів.- Харків: ХДПУ, - 2000. – С.41-48.

Дербишалиев Т. Педагогические проблемы подготовки учащихся к выбору профессии учителя: Автореф. …канд. пед. наук: 13.00.01. – Фрунзе, 1981. – 25 с.

Долженко О.В., Шатуновский В.Л. Современные методы и технологии обучения в техническом вузе. - М.: Высшая школа, 1990. - 216 с

Эшби У. Конструкция мозга. Происхождение адаптивного поведения. – М., 1964. – 241 с.

Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.– Полтава,1995.– 76 с.

Жуковская В.И. Психологические основы выбора профессии. – Минск: Народная Асвіта, 1978. – 73 с.

Закон України „Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004–2008 роки” від 18 листопада 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. –