Усне опитування дає можливість грунтовно з'ясувати знання учнів, проте воно потребує багато часу, що обмежує можливість перевірити більшу кількість учнів. Крім того, в процесі усного опи-тування запитання вчителя і відповіді учнів ніде не фіксують. Це позбавляє вчителя можливості порівнювати відповіді різних учнів на те саме запитання, відповіді того самого учня, дані ним у різний час навчального року.

Ці недоліки усного опитування значною мірою усуваються під час перевірки засвоєння матеріалу за допомогою письмових робіт. Самостійні письмові роботи проводять для поточної і підсумкової перевірки знань, умінь, навичок. Під час поточної перевірки само-стійні роботи невеликі,за обсягом, містять завдання в основному з тієї теми, яку вивчають. “Перевірка в цьому разі тісно пов'язана з процесом навчання на уроці, підпорядкована йому. Тому самостійну роботу можна провадити частинами, які включаються під час уроку 2—3 рази (по 3—10 хв.)” [10, 89]. Наприклад, у І класі на уроці закріплення прийому додавання і віднімання числа 3 можна спочатку включити для самостійної роботи 4—6 прикладів на ці і раніше розглянуті.

За усні відповіді

Оцінку «12-10» ставлять, якщо учень правильно відповідає на всі за-питання, самостійно застосовує на практиці окремі теоретичні по-ложення; без помилок і досить швидко обчислює, свідомо використо-вуючи властивості арифметичних дій; самостійно розв'язує задачі й пояснює хід розв'язання; безпомилково називає відомі геометричні фігури, вміє виконати практичне завдання - виміряти чи накресли-ти; виконує прості вправи, пов'язані з буквеною символікою (читан-ня буквених виразів, знаходження їх значень за даними числовими значеннями букв, розв'язування рівнянь відповідно до програми).

Оцінку «9-7»—коли відповідь в основному задовольняє попередні вимоги, але учень допускає окремі неточності у поясненні матема-тичних фактів, прийомів обчислень; не завжди використовує в обчи-сленнях раціональні прийоми, часом припускається негрубих по-милок; працюючи над задачею, не зовсім точно пояснює хід розв'я-зання чи результати дій; допускає огріхи, виконуючи вимірювання і креслення. Усі ці недоліки школярі легко виправляють за вказівкою вчителя.

Оцінку «6-4»—якщо учень правильно розв'язує більшість запропонованих прикладів, але не вміє пояснити прийом обчислення; до-пускає в обчисленнях помилки, які виправляє за допомогою вчите-ля; хоч і помиляється у розв'язуванні задачі, поясненні, проте за до-помогою вчителя виконує завдання.

Оцінку «3-1» ставлять, якщо учень не засвоїв більшої частини про-грамового матеріалу, не справляється із розв'язуванням задачі та обчисленнями навіть за допомогою класовода.

Письмова перевірка знань, умінь і навичок

“Під час підсумкової перевірки до самостійної письмової роботи включають звичайно більше завдань і на її виконання відводять у І класі — 20—25 хв., а в II—IV класах — 30—40 хв” [3, 89]. При цьому прагнуть перевірити знання, уміння, навички з усіх основних розді-лів, вивчених за певний час (місяць, навчальну чверть). У цьому разі контрольна робота може містити різні завдання: розв'язуван-ня прикладів на одну або кілька дій, задач, рівнянь, нерівностей; завдання, пов'язані з вимірюванням і побудовою геометричних фі-гур, тощо. Для кожної такої роботи треба добирати завдання так, щоб вони були чіткими і доступними для всіх учнів, щоб кількість завдань давала можливість їх виконати не поспішаючи у відведе-ний час. Якщо треба перевірити засвоєння великого за обсягом ма-теріалу (наприклад, за півріччя або за рік) і кількість завдань ве-лика, то контрольну роботу слід проводити за два прийоми: части-ну завдань дати на один день, а другу частину на наступний день. Якщо ж проводити таку роботу на одному уроці або навіть на двох уроках в один день, то важко буде робити висновок про якість знань, умінь і навичок учнів, бо діти припустяться помилок через перевтому.

Як правило, письмові контрольні роботи охоплюють основні пи-тання і завдання, спрямовані на перевірку засвоєння опрацьованих розділів програми.

Тривалість виконання письмових робіт: у 1-му класі чотирирічної початкової школи (II півріччя) і в 2-му класі чотирирічної початкової школи (І півріччя) —до 20 хв, у II півріччі—до 30 хв; 3-4 (2-3)-й класи —35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю викона-ти роботу, а й перевірити її.

Оцінюючи письмові роботи з математики, слід враховувати не-правильні обчислення та розв'язування задач (пропуск дій чи поми-лковий вибір їх або числових даних, виконання зайвих дій), рівнянь і нерівностей, помилкові вимірювання та креслення відрізків, побу-дови геометричних фігур.

Якщо учень не розв'язав простої задачі, вважають, що він припу-стився двох помилок. Повне нерозв'язання складеної задачі прирів-нюється до трьох помилок.

Якщо учень не розв'язав приклад на одну дію (рівняння, вправу на порівняння, завдання на вимірювання чи побудову), то слід вва-жати, що він припустився однієї помилки. Повне нерозв'язання при-кладу на дві і більше дій прирівнюють до трьох помилок.

Якщо учень у прикладі на дві і більше дій записав неправильну відповідь, за якою можна з'ясувати, що одна виконана правильно, то в цьому разі треба вважати, що він припустився однієї помилки.

За комбіновані роботи виставляють одну оцінку, але враховують правильність розв'язання задачі і прикладів.

Оцінку «12-10» ставлять, якщо вся робота виконана правильно; оцін-ку «9-7»—якщо у задачі, прикладах або інших вправах припущено одну-дві помилки; оцінку «6-4»—якщо припущено три-п'ять поми-лок; оцінку «3-1»—коли в роботі учня шість і більше помилок.

Роботи, що складаються з двох задач, оцінюють так: оцінку «12-10» ставлять, якщо правильно розв'язані обидві задачі; оцінку «9-7»—коли хід розв'язування правильний, але допущено помилку в обчисленні; оцінку «6-4»—якщо одна задача розв'язана правильно,