Про перевірку і оцінювання домашніх завдань з математики мова йтиме далі. А тут ми лише зауважимо, що учитель повинен стежити і за тим, чи справді самостійно виконують його учні домашні завдання. Нерідко спостерігаються випадки, особли-во в молодших класах, коли батьки кожного дня нарадують учням, що треба «робити уроки», сидять з ними, і навіть допомагають вчити правила, розв'язувати задачі і т. ін. Це дуже шкодить спра-ві навчання і виховання, бо в результаті такої «допомоги» в їхніх дітей розвивається пасивність, безвідповідальність, звичка по-стійно розраховувати на допомогу старших.

Батьки повинні створювати відповідні умови своїм дітям для виконання домашніх завдань, але не слід надмірно допомагати виконувати ці завдання.

Коли найкраще давати домашні завдання? Практика показує, що це зручно робити в кінці уроку, але не після дзвінка. У деяких випадкам можна давати домашні завдання відразу після пояснення нового матеріалу перед його закріпленням. Зміст домашнього зав-дання бажано записати на класній дошці, щоб учні переписали його в щоденники або в робочі зошити. Записувати треба так, щоб кожний учень, прочитавши цей запив через два-три дні, чітко уявляв, що саме і як він повинен виконати.

Не всі учні домашні завдання виконують вдома. Ті учні, які навчаються в групах продовженого дня, виконують їх в школі під наглядом виховате-лів. В групи продовженого дня об'єднують найчастіше учнів паралельних класів. У другій половині дня вони обідають в школі, відпочивають, після чого приступають до самопідготовки, виконання домашніх завдань. Якщо вихователем у гру-пі не є учитель математики, то бажано йому розповісти, як краще організувати самостійну роботу школярів у другій половині дня, як допомагати їм, як контролювати, як здійсрновати індивідуаль-ний підхід до окремих учнів. Якщо виникне потреба, розповісти вихователеві про особливості виучуваної в даний час учнями теми, про те, що в ній головне, що менш важливе, як учні повинні розв'язувати ті чи інші вправи, як оформляти їх в зошитах і т. ін.

Найчастіше в групи продовженого дня входять учні І—ІV кла-сів, в яких уроки математики є кожного дня. Але навіть шести-класники, в яких уроки алгебри і геометрії чергуються, викону-ють, як правило, те домашнє завдання, яке пропонувалось учителем сьогодні, а не те, про яке учень має звітуватись завтра.

“Основне, на що повинен звернути увагу вихователь групи про-довженого дня (і учитель математики), щоб учні в другу половину дня завдання виконували справді самостійно, а не списували один в одного, і щоб вони виконували не тільки письмові завдання, а й читали теорію” [23, 43]. Причому бажано радити учням спочатку прочита-ти відповідний пункт підручника, вивчити правила і тільки після цього виконувати письмові вправи. Якщо виявиться, що учні в гру-пі продовженого дня не встигають виконувати пропонованих учи-телем завдань, це серйозний сигнал про те, що завдання завеликі і їх необхідно зменшити.

Час від часу, хоч би раз в тиждень, учителеві слід відвідати гру-пи продовженого дня, проконсультувати учнів, порадити їм, як краще готуватись до уроків математики, як виконувати домаш-ні завдання і т. ін.

Щоб учні систематично виконували домашні завдання, треба їх перевіряти.

На уроках математики перевіряють:

1) як учні виконали письмові або практичні завдання;

2) як засвоїли теоретичний матеріал.

Наявність виконаного письмового завдання вчитель може перевірити, обходячи учнів і переглядаючи розкриті перед ни-ми зошити. У багатьох школах учителям у цьому допомагають спеціальні учнівські пости, які на перервах проглядають зошити з домашнім завданнями в усіх учнів, а на початку уроку допо-відають учителеві про результати перевірки. У школах-інтернатах перевіряти виконання домашніх письмових і практичних завдань можуть також вихователі.

Якість виконання учнями письмових домашніх завдань пере-віряють порізному залежно від характеру роботи, віку учнів та багатьох інших умов. Часто учитель пропонує одному учневі чи-тати розв'язання задач або тільки відповіді, а іншим звіряти з його роботою свої; учитель у цей час уважно стежить за читан-ням, вносить потрібні поправки, відповідає на запитання учнів і т. д. Проте такий спосіб недоцільно застосовувати, наприклад, для перевірки правильності виконання геометричних задач, бо учні можуть будувати різні рисунки, застосовувати різні позначен-ня. У цьому разі краще запропонувати одному з учнів накреслити рисунок на дошці і розповісти, як він розв'язував задачу. Але така перевірка, особливо у випадку, коли задачу учні розв'язали кількома способами, забирає багато часу. Крім того, вона не дуже якісна, бо окремі учні, як показують спостереження, бувають у цей час неуважні і припускають грубі помилки в своїх зошитах. Деякі вчителі пропонують учням перевірити якість виконання завдань один в одного. Така перевірка допустима, хоч також не дуже якісна: вона створює великий шум і часто відвертає увагу* від наступних видів роботи.

Найкращою щодо якості перевіркою письмових робіт є, зрозу-міло, перевірка учнівських зошитів учителем. Проте вчитель, який викладає математику в кількох класах, перевіряти всі письмові роботи не має можливості. Тому він бере на перевірку учнівські зошити час від часу; у деяких учнів перевіряє кожну до-машню роботу, в інших—тільки