Крім письмових домашніх завдань учням звичайно дають за-вдання вивчити вдома означення, теореми, доведення і т. ін. Якість засвоєння учнями теорії найкраще перевіряти усним опиту-ванням.

Розрізняють опитування фронтальне та індивідуальне.

“При фронтальному опитуванні вчитель формулює по-рівняно короткі запитання і пропонує відповідати на них по черзі кільком учням. Здебільшого учні відповідають з місця (встаючи) і тільки в деяких випадках виходять до дошки” [17, 56].

“При індивідуальному опитуванні учитель викликає учнів до дошки по одному. Викликаному до дошки учневі форму-лює запитання, потім ставить ще кілька запитань” [17, 58]. Опитавши його, учитель викликає до дошки іншого і т. д. При цьому, зви-чайно, усі інші учні класу не випадають з поля зору вчителя. Вони слухають розповідь учня, який відповідає, і розв'язують ті самі задачі. Учитель час від часу звертається до кого-небудь в учнів, щоб той допоміг товаришеві.

ВИСНОВКИ

Вивчення математики в старших класах і обрання професій, пов’язаних з математикою, залежить більшою мірою від вчителя математики в початковій школі. Математика сприяє всебічному розвитку особистості учня, а саме різноманітним видам діяльності: пізнавальної, естетичної, спортивної, ігрової тощо. Сталі пізнавальні інтереси дають змогу педагогам висунути перед учнями складні проблеми, поглибити їх, сприяти розвитку технічної творчості, формувати художні здібності. Саме внаслідок наукових пошуків школярів та розумного контролю педагога учні пізнають радість власного відкриття.

Однак, не треба забувати, що головне в роботі учителя—не контроль знань, а навчання учнів. Деякі вчителі вважають що чим більше контролювати учнів, чим частіше їх турбувати на уроці, тим систематичніше заставимо їх вчитися, тим міцнішими будуть їхні знання. Це справедливо тільки в певних межах. Як показу-ють спостереження, є немало таких учнів, яких скільки не опитуй, скільки не турбуй на уроках, а їхні знання вище трійки не сягають. А є і такі, яких опитують не часто, проте вони мають відмінні знання. Тому витрачати час, відведений навчаль-ним планом на навчання учнів, для одного лише «накопичення оцінок» не варто.

На уроках математики перевіряють як учні виконали письмові або практичні завдання і як засвоїли теоретичний матеріал.

Компонентами будь якого уроку в початковій школі є перевірка домашньої роботи, опитування учнів та усні і письмові опитування учнів. Усі ці компоненти взаємозв’язані між собою. Вони використовуються як для контролю, так і для закріплення знань. Нерідко їх важко розрізнити, визначити момент переходу від одного до іншого. Проте кожен із згаданих видів робіт має свою специфіку. Саме про це і йшла мова у даній курсовій роботі.

Наявність виконаного письмового завдання вчитель може перевірити, обходячи учнів і переглядаючи розкриті перед ни-ми зошити. У багатьох школах учителям у цьому допомагають спеціальні учнівські пости, які на перервах проглядають зошити з домашнім» завданнями в усіх учнів, а на початку уроку допо-відають учителеві про результати перевірки. У школах-інтернатах перевіряти виконання домашніх письмових і практичних завдань можуть також вихователі.

Підсумкову оцінку за чверть або за рік виставляють на основі спо-стережень учителя за повсякденною роботою учня, усного опиту-вання, поточних і підсумкових контрольних робіт, яким надається перевага.

Самостійною роботою вживають робота у різних значеннях. Часто так називають окре-мі уроки, присвячені самостійному розв'язуванню задач, які дуже схожі на контрольні роботи. Але це тільки один з видів самостій-ної роботи, причому не основний.

У термін «самостійна робота» ми вкладатимемо значно ширший зміст, відноситимемо сюди і самостійне вивчення теорії за підруч-ником, і самостійне доведення теорем, і самостійне розв'язування задач, виконання різних завдань тощо. Самостійну роботу учнів ми розглядатимемо як метод навчання.

Навчатись можна не тільки з слів учителя, не тільки під час ко-лективного розв'язування задач і вправ, а й самостійно» Іноді учень змушений самостійно опрацьовувати цілі розділи передба-чених програмою навчальних предметів (наприклад, навчаючись заочно або в школі робітничої чи сільської молоді і т. д.). Але на-віть в умовах звичайної загальноосвітньої школи корисно час від часу пропонувати учням різні завдання для самостійної роботи.

До поточного обліку знань учнів з математики контрольні роботи відносять також оцінки за різні контрольні роботи, які проводять для виявлення рівня знань учнів з того або іншого розділу. Контрольні роботи з математики — це здебільшого письмові роботи. У I — ІV класах їх проводять з кожного математичного предмета при-близно два рази на місяць.

Здебільшого контрольну роботу з математики розраховують на цілий урок або на 15—20 хв, а в старших класах іноді доводить-ся відводити і 2 год.

Звичайно в контрольних роботах з математики учня» дають розв'язувати задачі або приклади, іноді включають і теоретичні питання, доведення теорем, виведення формул тощо.

Перевіряти і оцінювати контрольні роботи з математики бажано того самого або наступного дня, щоб уже на наступному уроці можна було проаналізувати їх.

Оцінюючи контрольну роботу, треба враховувати і кількість розв'язаних вправ, і якість розв'язання, і кількість грубих поми-лок та недоліків.

На оцінку письмової роботи має впливати не тільки кількість помилок або недоліків, а й якість виконання, зокрема при розв'я-зуванні задач. За неакуратне виконання контрольної роботи слід знижувати оцінку, щоб виховувати звичку всяке завдання ви-конувати акуратно.

Учителі математики дають учням-завдання і для домашньої роботи. Вико-нання цих завдань сприяє закріпленню і поглибленню поданого на уроці нового матеріалу, допомагає виробити навички, дисци-плінує учнів, привчає їх працювати систематично і самостійно.

Не слід давати дуже громіздких домашніх завдань, які пере-вантажували б учнів. Кожне завдання повинно бути таким,