У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


диференційовано, враховуючи її використання в усному і писемному спілкуванні, що відповідає принципу функціональності.

Для навчання усної і писемної комунікації у школі лексика поділяється відповідно на два типи:

лексика, яку учні опановують для використання в усній комунікації і під час читання;

лексика, з якою учні ознайомлюються і яку вони впізнають і розуміють тільки під час читання.

Ця лексика складає актуальний словник учня. Оволодіння словниковим запасом у єдності 4 аспектів – аудіювання, говоріння, читання та письма є головним напрямком розвитку мовних умінь учнів. Без знань слів неможлива робота над різноманітними висловлюваннями, як монологічними, так і діалогічними, розуміння прослуханого або прочитаного [51, 4].

У шкільному навчальному процесі не виділяють спеціальної лексики, яку засвоюють лише під час аудіювання через її функціональну нестабільність: вона або закріплюється і використовується учнями в усному мовленні, або, не трапляючись більше в умовах шкільного навчання, при відсутності природного мов-ного середовища забувається і стирається з пам'яті учнів.

Різниця між лексикою, яка підлягає активному засвоєнню (активним словником) і лексикою, яку лише пізнають і розуміють під час читання (пасивний словник), виявляється не тільки у сфері її функціонування, а й у методичному плані: у способах і прийомах, шляхах засвоєння та сфері використання в навчальному процесі і комунікації.

Чіткої межі між цими двома типами лексики немає. Під час читання великої кількості текстів і усної мовної практики деякі слова можуть закріпитися в усному вживанні і перейти з пасивного словника в активний, і навпаки, коли відсутня мовна практика, частина слів поступово виходить з активного вживання. Учні їх тільки впізнаватимуть під час читання і можуть взагалі забути.

На початковому етапі навчання основним є засвоєння структур з метою формування механізму сприймання і породження висловлювань, тому з усього складу лексики відбирають такі лексичні одиниці, які можуть бути підстановчими елементами для граматичних структур. Для цього використовують як частотну, так і тематичну лексику. При цьому враховують такі два фактори: сполучуваність цієї лексики з іншими словами у складі лексичних груп і можливість підстановки її у граматичні структури, що засвоюються

Засвоєння лексичних одиниць не зводиться до простого запам'ятовування їх форми і значення за словником. Воно передбачає:

а) опрацювання вимови лексичних одиниць у потоці мовлення;

б) засвоєння значень лексичних одиниць у різних контекстах з урахуванням їх взаємовідношень антонімічного і синонімічного характеру;

в) оволодіння парадигматичними змінами форм слів (іменників: child — children; дієслів: go — went — gone, am — is — are, was — were — been тощо);

г) опрацювання сполучуваності слів у складі груп і в структурах;

д) засвоєння вживання лексичних одиниць у мовленні в різних комунікативних ситуаціях.

Оволодіти лексичними одиницями в повному обсязі зазначених характеристик і властивостей з метою практичного їх використання під час комунікації можна лише на функціональному рівні, тобто в структурах у складі відповідних лексичних груп у процесі навчальної комунікації.

Засвоєння лексики в структурах, крім засвоєння фонетичної форми, дає можливість визначити точне значення лексичних одиниць у даному контексті, засвоїти у мовленні вживання різних форм слів, а це допоможе співвіднести їх з певними фрагментами об'єктивної дійсності, відображеними в лексичних одиницях іноземної мови, а також опрацювати і закріпити сполучуваність даних лексичних одиниць між собою і з іншими лексичними одиницями у складі груп і структур і, нарешті, засвоїти їх уживання в різних ситуаціях. Отже, перший крок до оволодіння комунікативними вміннями – робота з лексикою [8, 3].

Відповідно до принципу усної основи, навчання засвоєння лексичних одиниць, що є підстановчими елементами для структур, починається в усній формі. Учні спочатку аудіюють граматичні структури, що містять нові лексичні одиниці. При цьому важливо, щоб учні чітко усвідомлювали значення цих лексичних одиниць з першого пред'явлення. Після того як учні навчаться впізнавати і розуміти їх значення, вони починають засвоювати їх у своєму мовленні у складі граматичних структур. Засвоївши введену лексику в своєму мовленні, учні ознайомлюються з графічною формою цих слів, читають тексти, які містять цю лексику, і виконують письмові вправи.

Необхідність усного введення і первинного засвоєння лексичних одиниць, призначених для усної комунікації, обумовлена тим, що учні, перш ніж оперувати ними в мовленні, повинні впізнавати їх на слух і тримати в пам'яті в звуковій формі.

На початковому етапі навчання під час роботи з граматичними структурами найчастіше вживають засоби унаочнення, чому відповідає і характер самої лексики — її конкретність, ілюстративність.

Спочатку, показуючи предмети, малюнки, застосовуючи жести, рухи тощо, вчитель називає об'єкти, їх якості й властивості, дії та характеристики і таким чином асоціює фрагменти об'єктивної дійсності або їх моделі з відповідними словами. Учитель повторює кожну лексичну одиницю, що вводиться, кілька разів у складі однієї або кількох відомих структур, звертає увагу учнів на цей новий елемент і домагається, щоб вони осмислили значення цієї лексичної одиниці. Цьому сприяє також орієнтуюче зауваження вчителя, яке готує учнів до сприймання нового матеріалу, максимально звужуючи сферу здогадки. Наприклад, учитель, орієнтуючи учнів, говорить: «Я зараз називатиму пори року і показуватиму їх на малюнках». Потім, показуючи малюнки, говорить: "It's spring. It's summer. It's autumn. It's winter. Is it summer? No, it isn't. Is it spring? Yes, it is". Під час оволодіння лексикою важливо, щоб в учнів сформувалися відповідні поняття, для чого необхідно в кожному випадку використовувати не один об'єкт (або малюнок), а кілька, які б відображали різні вияви поняття, що формується.

Головне під час введення нових лексичних одиниць — правильне осмислення їх учнями.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29