Вчитель після введення нової лексичної одиниці обов'язково повинен проконтролювати розуміння її у складі структури. Насамперед перевіряється розуміння введеного матеріалу слабшими учнями, а потім уже вибірково іншими учнями. Якщо слабкі учні правильно зрозуміли матеріал, необхідності в перевірці всіх учнів немає.
Засвоєння лексики в мовленні учнів є основним змістом роботи над словниковим запасом учнів. Воно починається з моменту введення, осмислення і контролю розуміння введених лексичних одиниць і триває досить довгий час, необхідний для засвоєння вимови, значень, сполучення з іншими словами і вживання в мовленні в різних ситуаціях.
Початковий етап засвоєння лексичних одиниць після їх введення полягає в аудіюванні лексики в граматичних структурах, що складають структурну групу. Він триває недовго – 1 – 2 уроки. Більш тривале аудіювання під час засвоєння лексичних одиниць зумовлено необхідністю засвоїти звуки англійської мови, перш ніж вимовляти відповідний лексико-граматичний матеріал. Потім учні опрацьовують вимову структур з цими лексичними одиницями хором та індивідуально.
Суть подальшої роботи над лексичними одиницями полягає в їх багаторазовому опрацюванні в мовленні учнів у різних структурах, в різному лексичному оточенні у складі груп та в різноманітних ситуаціях.
2.1.3. Навчання граматичних структур
У практичному навчанні іноземної мови необхідно чітко розрізняти два підходи до граматичної системи мови: функціональний і описовий.
При функціональному підході основним завданням навчання є засвоєння учнями граматичних явищ іноземної мови. При цьому важливо засвоїти мовний матеріал так, щоб на його основі в учнів сформувався механізм породження аналогічних форм у мовленні. Формуючи ж механізм сприймання і породження висловлювань за допомогою відповідних вправ, учні одночасно засвоюють і мовний матеріал цих вправ.
При описовому підході учні вивчають граматику, осмислюючи поняття, правила і приклади до них і застосовуючи їх під час аналізу граматичних явищ, що трапляються у тексті.
Таким чином, вивчивши граматику іноземної мови, учні набувають знань про граматичну систему цієї мови, засвоївши ж граматику функціонально, тобто сформувавши механізм сприймання і породження висловлювань, учні практично опановують мову. Використання того чи іншого підходу в навчальному процесі залежить від мети навчання і завдань, які розв'язуються на даному етапі.
Механізм сприймання і породження висловлювань формується за допомогою граматичних структур — типових речень, в яких синтаксична модель представлена різними групами (іменними, дієслівними) у відповідному морфологічному оформленні. У вправах учень оперує структурними фразами, які являють собою граматичні структури з конкретним лексичним наповненням, зміст яких співвідноситься з певною навчальною ситуацією.
Засвоєння граматичної структури з різним лексичним наповненням спочатку в аудіюванні, а потім у говорінні виробляє в учнів автоматизм не тільки у вживанні висловлювань, що опрацьовуються у вправах, а й у породженні за аналогією з ними нових висловлювань тієї самої структури без попереднього їх опрацювання у вправах. Саме в цьому виявляється функціонування механізму сприймання і породження висловлювань. Автоматизація дій з структурного оформлення висловлювань проходить два етапи.
Перший етап – це коли автоматизм дії в заданих параметрах здійснюється тільки в межах матеріалу, на якому засвоювалася ця дія. Навчальний процес на цьому рівні має алгоритмічний характер, якому властиве чітке керування навчальним процесом, що не допускає відхилень від заданих параметрів і зразків.
Другий етап – це коли автоматизм дії у заданих параметрах переноситься на інший матеріал, на якому цю дію не засвоювали, і в нові комунікативні умови та ситуації.
Відмінності між цими двома рівнями не кількісні, а якісні. Вони полягають не в обсязі навчального матеріалу і не в швидкості його відтворення, а в наявності чи відсутності перенесення дії на новий мовний матеріал, у нові умови і ситуації.
Це перенесення є результатом функціонування сформованого механізму сприймання і породження висловлювань, і воно свідчить про той рівень автоматизму, якого необхідно досягти у засвоєнні граматичної системи для практичного володіння англійською мовою.
Оскільки мета практичного навчання мови — оволодіння мовною комунікацією, навчальна робота за структурами повинна мати комунікативну спрямованість, яка дала б змогу разом з формуванням механізму сприймання і породження висловлювань оволодіти спілкуванням англійською мовою. Тому гра-матичний матеріал організується у вигляді структурної групи, що є набором функціональних трансформ вихідної структури, які містять, крім стверджувальних і заперечних структур, запитання всіх типів і відповіді на них.
Склад структурної групи визначається характером навчального матеріалу і його дозуванням на даному етапі навчання. Структурна група може включати два елементи. Наприклад:
Go to the door.
Don't go to the window.
Стверджувальні і заперечні структури можна засвоювати в комунікативних вправах, де твердження однієї особи заперечується і уточнюється іншою. Діалогічні єдності цього типу містять репліку-твердження і репліку-заперечення. Наприклад:
Т: The book is on the chair.
P: The book isn't on the chair. It's on the desk.
Накази засвоюються у таких вправах:
Т: Go to the door.
P1: (виконує наказ). Або:
P2: Don't go to the window.
P3: (виконує вказівку).
За допомогою комунікативних вправ з граматичними структурами, що входять до складу структурних груп, засвоюється відповідне граматичне явище, формується механізм сприймання і породження висловлювань даної структури, наслідком функціонування якого є продукування цих структур у мовленні учнів з метою комунікації. Необхідно навчити учнів мовленнєвої іншомовної поведінки як сукупності знань умінь і навичок. І головне – це оволодіння механізмом словесного мислення [23, 8].
У результаті багаторазового повторення структури в різному лексичному оформленні учні засвоюють інваріантні ознаки структури, які закріплюються у вигляді звукового образу і реалізуються в мовленні учнів за допомогою механізму породження висловлювань як конкретні фрази даної структури.
Групування граматичного матеріалу у структурні групи дозволяє краще усвідомити і закріпити структурні відмінності між стверджувальними і