Ось приклад одного із діалогів:

Please, show me your bag, Dima.

Here you are.

Look. There are nice pictures in this book. What's that?

It is my pencil-box. It is a red pencil.

Рольові ігри з лялькою

Лялька-персонаж, що втілює певні людські риси, дозволяє більш спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.

Можливі наступні функції ляльки на уроці:

Лялька – маска

Лялька, особливо лялька-звіринка, має ясно виражений характер, що підходить, наприклад, для навчання діалогу – волевиявленню. Впертий ослик на будь-яке спонукання відповість відмовленням, хитра лисиця переадресує наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежа перепитає, чим викликає хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого не хоче робити і на будь-яке твердження: “You must…”відповідає: “I do not want to do it…”. Тут відбувається тренування вживання модальних дієслів. Дана методика апробовувалась мною на практиці у Пнівській ЗОШ I – III ступенів, у 4-х класах.

Щоб відпрацювати правильну побудова учнями негативних речень, можна використовувати, наприклад, рольову гру «Упертий Хома»:

Teacher: We have a guest today. Do you know who came to us? The stubborn Khoma from a fairy-tale. You know this fairy-tale, don’t you? This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, he will say, “No, it is not cold today”. Misha, what do you think Phoma will answer if you tell him:

“You must do your homework, Khoma.”

Pupil 1: He will say: “I will not do my homework”.

Teacher: Good! What will Khoma say if I ask him: “Put on your warm coat, Phoma!”

Pupil 2: He will say: “I will not put on my warm coat!”

Teacher: I say: “It is rainy today”. What will Khoma say?

Pupil 3: It is not rainy today, etc.

Лялька – знак ситуації

Перед класом з'являється незнайома лялька. Це створює стимул до діалогу – розпиту: “What is your name? How old are you? Do you go to school? What marks do you get at school?” і т.і. За діалогом випливає узагальнення усього, що учні довідалися про ляльку.

Лялька – партнер, адресат мови

Ось приклади ігрових завдань з лялькою в цій функції:

Teacher: We are all grown-ups, and the dolls are our children. Tell your children how they must cross the street. Tell your children to put on warm clothes because it is cold and windy today. Tell your children to read (to walk the dog, to feed the cat, etc.) when they come home from school.

Якщо при звичайній парній роботі такого роду половині групи приділяється роль слухаючих (часто пасивна), то за допомогою ляльки-партнера збільшується індивідуальний час говоріння учнів удвічі.

Лялька – третій персонаж, об’єкт розмови

Учитель може дати дітям таке завдання:

Teacher: “Your doll is now big. It can run, it can jump, it can sing, it can dance. It can do many things. Tell your friend what your doll can do and ask him what his doll can do. Whose doll can do more things?”

З лялькою можна піти в магазин, щоб купити їй одяг, її можна повести до лікаря і т.і. Як і звичайна рольова гра, гра з лялькою дозволяє будувати сюжетні ланцюжки завдань.

Отже, рольова гра з лялькою урізноманітнює заняття, організує увагу, внутрішньо мотивує мову учнів і сприяє, таким чином, комунікативній спрямованості уроку. Оскільки у школярів молодшого шкільного віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образне мислення, практичне ставлення до розв'язування завдань. Зважаючи на все це, доцільно у роботі з ними на уроках іноземної мови систематично застосовувати елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи.

Як показують результати навчання [67, 16], застосування рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови).

ВИСНОВКИ

Головна мета навчання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема в початковій школі, полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.

Основними комунікативними уміннями є:

уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;

уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною;

уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.

Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов'язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з:

мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими зразками, особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

прагматичної компетенції, яка пов'язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними