Здатність примусити себе виконувати те, що потрібно, а не лише те, що подобається. Звичка доводити розпочате до кінця; наполегливість у досягненні поставленої мети, прагнення і здатність до подолання труднощів; успіхи у самовихованні.
Гідність, достойність | Ставлення до себе і до інших як до певної цінності, усвідомлення позитивних рис, що не дозволяє поступитися ними, самоповага, яка викликана усвідомленням досягнутих успіхів; вимога від інших поваги до себе, своїх прав.
Скромність | Не визнає за собою виключних достоїнств або прав.
Любов до прекрасного (естетична вихованість) | Інтерес до уроків літератури, співів; знання і розуміння творів літератури, музики, живопису; відвідування театрів, музеїв, бажання творити прекрасне.
Прагнення до фізичної досконалості | Прагнення бути сильним, спритним, здоровим, правильна осанка, участь у спортивних іграх, змаганнях, походах, секціях.
Додаток 5
Основні напрямки організації виховного процесу в школі
Звичайно, "Я-концепція" людини вельми змінна, підлягає впливу багатьох чинників, зокрема і педагогічних. Тому робота вчителя, спрямована на допомогу учням у розробці "Я-концепції", може проводитися у таких напрямках:–
поглиблення уявлень учнів про особливості їхнього характеру, потреб, мотивів, звичок та можливостей за допомогою навчання навичкам та прийомам самодіагностування;–
допомога школярам у розумінні їхніх професійних нахилів, інтересів та можливостей;–
засвоєння учнями навичок визначення проблем-перешкод, комплексів, що виникають у них; виявлення причин їх виникнення та надання допомоги в пошуках резервних можливостей їх зняття.
Іще один момент, важливий для розуміння змісту виховання: взаємодія дитини з педагогом здійснюється на рівні сучасних культурних досягнень, оскільки сам педагог використовує кожну хвилину роботи з дітьми як представник суспільства, людства, дорослого світу. Тому система відносин, спілкування, взаємодії вчителя та вихованця – це своєрідний культурний варіант взаємодії зі світом.
Педагог та діти співпрацюють на рівні культури, постійно відтворюють культурний спосіб життя як єдино можливий та прийнятний для людини. Таким чином, у процесі організованого виховання відбувається освоєння світу (результат – знання про світ), засвоєння світу (надає дитині велику кількість можливостей взаємодії зі світом), присвоєння світу (як формування ціннісного ставлення до світу та його суб’єктів). І, звичайно, перебуваючи у соціальному мікросередовищі, дитина не омине досягнень культури, вона вмонтована в сьогоднішній день сучасної культури.
Додаток 6
Основні чинники формування особистості
прта