є денні ясла, садки, ясла-садки, ігрові майданчики та цілодобові дошкільні заклади, призначені для виховання і лікування дітей із проблемами фізичного та психічного розвитку, надання їм психолого-педагогічної допомоги і здійснення корекції вад. Педаго-гічний персонал отримує трирічну підготовку з психології, фізіології, педагогіки. Кожен п'ятий працівник датських дошкільних закладів є чоловіком.
У Данії знаходиться центр Міжнародної Монтессорі-асоціації.
Ізраїль. Дитячі садки в Ізраїлі перебувають на утриманні муніципалітетів, релігійних і жіночих організацій. Працюють цілорічне, за винятком невеликих канікул у серпні. Діють платні приватні садки і групи по 5—10 дітей раннього (з 3-х місяців) і дошкільного віку. Відкриття приватних дитячих садків дозволяється лише фахівцям з педагогічною освітою.
Як і муніципальні, приватні дитячі садки контролю-ються міністерством освіти. Усі діти обов'язково мають відвідувати старшу групу в дитячому садку, яка безплатно готує їх до школи. Вони опановують різні види художньої діяльності, слухають оповідання і казки, вчаться читати і рахувати, працюють з комп'ютером, ознайомлюються з народними традиціями.
Китай. Дошкільні заклади в Китаї великі (270 вихован-ців і 60 педагогів та обслуговуючого персоналу). Групи на-раховують 25—26 дітей переважно денного перебування, 5 % груп дошкільних закладів — цілодобові, з яких батьки забирають дітей у середу і суботу. Вихователі та їхні поміч-ники мають бути різного віку, вміти чітко організовувати поведінку дітей, не надавати багато часу на вільну діяль-ність, виховувати звичку до порядку, прищеплювати на-вички колективного життя, уникаючи покарань, виховува-ти працелюбність, наполегливість, відповідальність перед батьками, вихователями, однолітками, країною. Патріо-тичне виховання є основою навчально-виховного процесу. Значна увага приділяється розвитку музичних здібностей.
Німеччина. Традиції суспільного дошкільного вихован-ня в Німеччині є одними з найдавніших. З 1957 р. діє закон про вільне відвідування дитячих садків, 20 % з яких утри-мує держава, 80 % належать церковним общинам, проф-спілкам, німецькому Червоному Хресту, службі молоді,
іншим благодійним товариствам. Батьки оплачують 50 % утримання дітей, інші витрати відшкодовує власник дош-кільного закладу.
У Німеччині існують такі типи дошкільних закладів:—
дитячі садки з повним або неповним днем, призначе-ні для дітей 3-х — 6-ти років;—
одногрупові дошкільні заклади (переважно для старших дошкільників);—
пришкільні групи (для п'ятирічних дітей);—
підготовчі класи основної школи. У них виховують і навчають п'ятирічних дітей;—
цілодобові інтернати для здорових дітей віком від 3-х до 6-ти років;—
інтернати для дітей із проблемами здоров'я і розвитку;—
материнські центри. У них матері разом з дітьми займаються цікавою і корисною діяльністю, спілкуються між собою та спеціалістами з педагогіки і психології.
Головні концептуальні засади виховання дітей реалізу-ються у дитячих садках вільного і відкритого типів. Най-поширеніший тип вільного дитячого садка — штейнерівські дитячі садки і дитячі садки Монтессорі.
Відкритий дитячий садок організовано на ситуативно-орієнтованій концепції дошкільного виховання, для якої характерні: відкрите планування з участю дітей; навчан-ня на базі реальних життєвих зв'язків; єдність гри і на-вчання; різновікова організація життя та діяльності; зв'я-зок із громадськістю; співробітництво батьків і дошкільного закладу.
Вихователь повинен бути здатним до систематичних і тривалих спостережень, аналізу результатів педагогічної діяльності, прогнозування.
Республіка Польща. Систему дошкільного виховання у Польщі утворюють дитячі садки, ясла-садки з повним (міста) та неповним (сільська місцевість) днем перебуван-ня дітей. Діють також цілодобові двотижневі ясла-садки і тимчасові дитячі садки типу сімейних мікросадків, розта-шовані у квартирах багатоквартирних будинків.
США. На розвиток американської системи дошкільно-го виховання вплинула реалізація програми «Хад Старт» (1965), яка передбачала збільшення асигнувань на ство-рення дошкільних закладів (передусім для дітей із малоза-безпечених сімей). Якщо у 1965 р. дитячі садки відвідува-ли 10% трьох-чотирьохрічних дітей, то у 1985 р. — 40 %, а 5—6-річних дітей — 96%. Нині відвідування дошкіль-них навчальних закладів є нормою підготовки до школи.
Потреби сімей спричинилися до формування різнома-нітних типів закладів дошкільної освіти:—
групи дітей 4-х — 5-ти років при школах. Ці держав-ні дитячі садки працюють 2—3 години зранку, дбаючи пе-редусім про інтелектуальний розвиток дитини;—
школи-ясла для дітей раннього віку (з 3-х років). Ок-ремі з них діють при наукових центрах і педагогічних ко-леджах, використовуючи програми розвиваючого навчання;—
приватні центри. Функціонують протягом дня пере-важно при підприємствах і організаціях для дітей робітни-ків і службовців.
Кожен штат СІЛА має свої освітні стандарти, а кожен заклад працює за власною програмою.
У звичайних групах займається 1—2 дошкільняток із проблемами розвитку. З ними працюють спеціальний пе-дагог на основі індивідуальної програми і вихователь, чиї повноваження поширюються на всю групу. Неповноспроможні діти беруть участь у спільному житті групи, за необ-хідності їм надають відповідну допомогу. Спільна діяль-ність із здоровими дітьми має сприяти розвитку їхніх умінь. Як правило, це забезпечує позитивні результати як для неповноспроможних дітей, так і для здорових їхніх од-нолітків. Діти вчаться жити в інтегрованому суспільстві, з дитинства здобуваючи соціально-комунікативний досвід, виховуючи в собі милосердя і гуманність.
Концепція дошкільного виховання у США полягає у розвитку особистості дитини через набуття нею досвіду. Значна увага приділяється розвитку дитячої творчості та обдарованості. У процесі залучення до мистецтва у дітей розвивають здатність до спілкування.
Приміщення групової кімнати, як правило, поділене на зони (куточки) для організації різних видів діяльності: центр соціодрами (сюжетно-рольової гри), лялькового те-атру, мистецтва, кулінарії, науково-математичний центр, куточок будівництва і конструювання тощо. Це створює умови для самостійної роботи дітей за їхнім бажанням. Система дошкільного виховання вчить дитину бути віль-ною, незалежною особистістю. При цьому йдеться про рів-ність можливостей, а не рівність здібностей, що потребує створення у процесі навчання і виховання умов для врівно-важення свободи і порядку, вимогливості й поблажливості щодо кожної дитини.
Туреччина. Певною мірою на дошкільне виховання впливають традиційні для ісламу цінності