Отже, в кінці молодшого шкільного віку міжособиситісні відносини між учнями диференціюються, ускладнюються, стають вибірковішими, стійкішими. Поступова однолітки починають відігравати все значнішу роль в житті дитини.

У перші шкільні роки діти поступово віддаляються від батьків, хоча все ще відчувають|відчувають| потребу в керівництві з боку дорослих. Стосунки з|із| батьками, структура сім'ї і взаємовідносини між батьками чинять найважливіший вплив на школярів, проте|однак| розширення контактів із|із| зовнішнім соціальним середовищем|середою| приводить|призводить| до того, що все більш сильний вплив на них чинять інші дорослі.

Дитина молодшого шкільного віку знаходиться у великій емоційній залежності від вчителя. Так званий емоційний голод - потреба в позитивних емоціях значущого дорослого, а вчитель саме такий дорослий, - багато в чому визначає поведінку дитини. Стиль спілкування вчителя з дітьми визначає їх поведінку в класі під час уроку, в ігровій кімнаті і в інших місцях, відведених для занять і розваг.

Вчитель|учитель| на уроці має можливість|спроможність| впливати на клас і кожну| дитину|дитяти| окремо|нарізно| через ті прийняті форми, які приписані| традиціями і правилами школи. Зазвичай|звично| вчитель|учитель| стоїть перед учнями класу, а діти повинні сидіти і слухати вчителя|учителеві|, коли він пояснює|тлумачить|. Вчитель|учитель| ходить між рядами|лавами| і контролює роботу кожного|, коли діти пишуть, читають|лічать|, малюють і так далі Вчитель|учитель| зайнятий|позичати| на уро-ці| виконанням робочого плану навчання|вчення| дітей. При всій одноманітності| зовнішньої сторони роботи вчителя|учителя| в класі можна виділити ряд|лаву| типових стилів його впливу на учнів.

Імперативний (авторитарний) стиль вимагає безумовного, неухильного підпорядкування, тому його називають жорстким стилем. Дитині відводиться пасивна позиція: вчитель прагне маніпулювати класом, ставлячи основною задачею завдання організації дисципліни.

Він підпорядковує|підкоряє| дітей своєї влади в категоричній формі, не роз'яснює|роз'ясняє| необхідності нормативної поведінки, не учить|вчить| управляти своєю поведінкою, чинить психологічний тиск.

Імперативний стиль ставить вчителя у відчужене положеннястосовно класу або окремого учня. Емоційна холодність, що позбавляє дитину близькості, довіри, швидко дисциплінує клас, але викликає у дітей психологічний стан покинутості, незахищеності і тривоги. Цей стиль сприяє досягненню учбових завдань, але роз'єднує дітей, оскільки кожен переживає напругу і невпевненість в собі.

Імперативний стиль позбавляє дитину|дитяти| можливості|спроможності| усвідомити свої обов'язки і права як школяра, пригнічує|придушує| ініціативу і не раз-виває| мотивації цілеспрямованого|ціленаправленого| управління своєю поведінкою. Діти, поведінка яких регулюється імперативним стилем, залишившись| в класі без нагляду вчителя|учителя| і не маючи навиків|навичок| саморегуляції поведінки, легко порушують дисципліну.

Імперативний стиль спілкування дорослого з|із| дитиною|дитям| в своєму крайньому| вираженні|вираженні| антипедагогічний і тому недопустимий в практиці |громадського| виховання дітей.

Демократичний стиль забезпечує дитині активну позицію: вчитель прагне поставити учнів в стосунки співпраці при рішенні учбових завдань. При цьому дисциплінована поведінка виступає не як самоціль, а як засіб, що забезпечує успішну роботу.

Вчитель|учитель| роз'яснює|роз'ясняє| дітям значення нормативної дисциплінованої| поведінки, учить|вчить| управляти своєю поведінкою, організовуючи умови| довірливості і взаєморозуміння.

Демократичний стиль ставить вчителя|учителя| і учнів в позицію дружнього| взаєморозуміння. Цей стиль викликає|спричиняє| у дітей позитивні| емоції, упевненість в собі, дає розуміння цінності співробітництва| в спільній діяльності і забезпечує| спільне досягнення успіху. Цей стиль об'єднує дітей: поступово у них з'являється|появляється| відчуття|почуття| «Ми», відчуття причетності до загальної|спільної| справи|речі|. В той же час саме| цей стиль додає|наділяє| значення важ-ливості| особистої|особової| діяльності - кожен хоче сам виконувати завдання|задавання| вчителя|учителя|, сам дисциплінувати самого себе. Демократичний стиль керівництва говорить про високий професіоналізм| вчителя|учителя|, його позитивні етичні якості і любов до дітей.

Стиль ліберальний (антиавторитарний) - поблажливо-слабкий, допускає шкідливе для дитини потурання. Це стиль непрофесіонала. Відсутність професіоналізму заважає вчителеві забезпечити дисципліну в класі і кваліфіковано організувати учбовий процес. Цей стиль не забезпечує і спільної діяльності дітей - нормальна поведінка просто не організовується, діти поводяться в міру своєї вихованості, захоплюючи за собою навіть дисциплінованих. Цей стиль не забезпечує дітям можливості пережити радість спільної діяльності, учбовий процес постійно порушується свавільними вчинками і витівками. Дитина не усвідомлює своїх обов'язків.

Такий стиль спілкування дорослого з|із| дитиною|дитям| антипедагогічний і тому недопустимий в практиці |громадського| виховання дітей.

Отже, імперативний стиль управляє дисципліною, але|та| спотворює розвиток особистості|особистості| дитини|дитяти|. Демократичний стиль вимагає біль-шої| професійної майстерності для організації дисципліни, але|та| є|з'являється| єдино прийнятним|допустимим| для виховання позитивних якостей особистості|особистості| дитини|дитяти| при організації її пізнавальної ак-тивності|. Стиль ліберальний хоча і не перенавантажує|перевантажує| дитину|дитяти| емоційно|емоціональний|, але|та| не дає їй і позитивних умов для розвитку особистості|особистості|. Найчастіше вчителі|учителі| користуються імперативним або демокра-тическим| стилем.

Найсильніший вплив вчителя на особистість дитини на початку навчання в школі. З часом сила та значушість цього впливу знижується. Одним із завдань нашого дослідження було встановлення характеру відносин вчителя з учнями наприкінці даного вікового періоду, з`ясування його впливу на успішність навчання та особливості самооцінки дітей 9-10 років.

Отже, можна виділити такі особливості спілкування молодших школярів: воно розвивається в нових (в порівнянні з дошкільною установою) умовах – умовах школи. До дитини висуваються нові вимоги, з'являються нові права і обов'язки. Дитина знаходиться в емоційній залежності від вчителя. Виникає потреба в позитивних емоціях значущого дорослого, а вчитель саме такий дорослий. Пропоновані вчителем стилі поведінки з учнями впливають на розвиток спілкування у молодших школярів. Спілкування стає більш цілеспрямованим, включає