вимірювання ступеня згуртованості – роз'єднаності в групі;

виявлення порівняльного авторитету членів групи за ознаками симпатії–антипатії (лідери, відкинуті, ізольовані);

виявлення внутрішньогрупових утворень на чолі з неформальними лідерами.

В якості критеріїв вибору пропонувались такі питання:

1. З ким ти найбільше хотів би дружити?

2. Хто з однокласників найкпаще б допоміг тобі при підготовці до важкої контрольної?

Для статистичної обробки результатів застоствувались комп`ютерні програми Stat Plus 2007 Pro Build 4.3.0.0 та Microsoft Excel 2003

2.2 Проведення діагностичного дослідження та інтерпретація результатів

Були обстежені 50 учнів з|із| двох класів. В ході обстеження було виявлено, що високий рівень самооцінки (підраховувався|підсумовував| середній показник за всіма шкалами) мають 62% учнів, середній - 38%. Жоден з учнів не оцінив себе низькими показниками. Це підтверджує дані деяких вчених, які вважають|лічить|, що у дітей в цьому віці, незалежно від успішності, складається висока самооцінка. До того ж необхідно відзначити, що, оцінюючи|оцінювати| себе за етичними якостями («Чесність», «Доброта», «Слухняність»), досліджувані більше схильні ставити себе на верхні сходинки (таблиця 1). Можна припустити|передбачати|, що це пов'язано з багатим позитивним досвідом|дослідом| учнів, тобто|цебто| дитина|дитя| могла отримувати|одержувати| високі оцінки з боку навколишніх|довколишніх| дорослих за даними якостями в різних ситуаціях. А ми знаємо, що на становлення самооцінки молодшого школяра величезне значення має|робить| оцінка значущих дорослих. Це і допомагає зберегти високу самооцінку дитини|дитяти| молодшого шкільного віку. Оцінку ж розумових якостей дитина|дитя|, перш за все|передусім| отримує|одержує| від вчителя|учителя|, або ж за наслідками|за результатами| своєї реальної успішності, що і є|з'являється| причиною значного зменшення кількості дітей з|із| високою самооцінкою за шкалою «Розум|глузд|».

Таблиця №1

Рівень самооцінки дітьми своїх якостей |

Чесність | Доброта | Слухняність | Розум

Високий рівень | 58% | 73% | 68% | 50%

Середній рівень | 42% | 27% | 32% | 50%

З метою глибшого вивчення образу|зображення| «Я» дитини|дитяти| ми використовували проективну методику «Малюнок трьох| Я». Були отримані|одержувати| цікаві результати при порівняльному якісному аналізі даних цієї методики з|із| результатами методики «Драбинка».

10 досліджуваних з|із| 17, що входять до групи з|із| позитивним образом «Я» мають середню самооцінку, тобто|цебто| можна зробити висновок|висновок| про те, що якщо учень позитивно відноситися до себе, сприймає ставлення|ставлення| вчителя|учителя| до себе як позитивне і це не розходиться з|із| уявленням дитини|дитяти| про «Я»-ідеальне, то для неї більшою мірою характерна|вдача| середня самооцінка. Навпаки, в групі з|із| менш позитивним образом «Я» більша кількість досліджуваних мають високу самооцінку.

Таким чином, в даному випадку самооцінка є|з'являється| компенсаторно завищеною, оскільки|тому що| вона не збігається з|із| реальним уявленням про «Я»-ідеальне і з|із| тим як до нього ставиться вчитель|учитель|. Це припущення|гадка| відноситься і до групи тих досліджуваних, що мають розбіжність|розходження| між «Я»-реальним і «Я»-ідеальним. Ми бачимо, що з|із| 14 учнів з|із| високою самооцінкою в цій групі у 10 осіб менш позитивне «Я»-ідеальне, тобто|цебто| в даному випадку самооцінка не є|з'являється| адекватною. У групі досліджуваних з|із| розбіжністю|розходженням| між «Я»-реальним і «Я»- соціальним в підгрупі з|із| менш позитивним «Я»-соціальним також більшість досліджуваних мають високу самооцінку. Оскільки|тому що| А.І.Ліпкина як причину виникнення неадекватної самооцінки виділяла розбіжність|розходження| уявлення дитини про себе з|із| тим, як її оцінюють інші, то ми припускаємо|передбачаємо|, що самооцінка молодшого школяра в 9-10 років в більшості випадків не є|з'являється| адекватною.

Також нами був проаналізований середній показник оцінки кожного досліджуваного вчителем|учителем|. Більша частини учнів (50%) мають високі оцінки, 44% мають середні оцінки і лише 6% дітей вчитель|учитель| оцінює низькими балами.

В ході аналізу розподілу досліджуваних по групах, ми виявили, що найчастіше вчитель|учитель| оцінював дітей високими балами за етичними якостями (доброта, чесність, слухняність). Це може пояснюватися|тлумачити| тим, що учень має велику можливість|спроможність| проявити|виявляти| ці якості в різних ситуаціях. До оцінки розумових якостей учня вчитель|учитель| підходить|пасує| вимогливіше, що і спричиняє за собою меншу кількість високих оцінок і великий відсоток|процент| низьких балів за шкалою «Розум|глузд|». Тут необхідно відзначити, що при самооцінці (методика «Драбинка») також менший відсоток|процент| досліджуваних поставив себе на високі сходинки|рівні| за шкалою «Розум|глузд|». А при самооцінці себе за етичними якостями більшість учнів|процент| ставить себе на високі сходинки. Тобто структура оцінки учнями своїх якостей в цілому співпадає з структурою оцінки їх з боку вчителя.

Порівнявши результати оцінювання дітей 9-10 років вчителем|учителем| з|із| даними «Малюнка трьох| Я», ми виявили, що в підгрупі досліджуваних, у|біля| яких образ|зображення| «Я»-соціального менш позитивний (25 осіб) більша кількість учнів отримали|одержували| середні оцінки (13 осіб) і високі оцінки (11 осіб) і лише двох учнів вчитель|учитель| оцінив|оцінював| низькими балами.

В даній ситуації ми не можемо говорити про прямий вплив оцінки вчителя|учителем| на самооцінку, на уявлення про своє «Я»-соціальне, оскільки|тому що| ми бачимо, що високі оцінки вчителя|учителя| поєднуються|сполучаються| з|із| негативним «Я»-соціальним, і тому ми можемо припустити|передбачати| вплив інших чинників|факторів|.

З метою вивчення зв'язку самооцінки і оцінки вчителя|учителя| нами був проведений лінійний кореляційний аналіз. Коефіцієнти кореляції представлені|уявляти| в таблиці 2.

Таблиця № 2
Коефіцієнти кореляції оцінки вчителя з самооцінкою за відповідними шкалами  |

Самооцінка і
оцінка учителя
за шкалою
«Чесність» | Самооцінка і
оцінка учителя
за шкалою
«Слухняність» |

Самооцінка і
оцінка учителя
за шкалою
«Доброта» |

Самооцінка і
оцінка учителя
за шкалою
«Розум»

Коефіциєнт
кореляції |

0,215 | - 0,014 | 0,039 | - 0,128

Ми бачимо, що значущого зв'язку між самооцінкою учнів і оцінкою вчителя|учителя| не виявлено. Таким чином, наші припущення|гадки| про вплив оцінки вчителя|учителя| на самооцінку дітей 9-10 років