Виходячи з цього, ми можемо припустити|передбачати|, що в 9-10 років дитина|дитя| у меншій мірі орієнтується на оцінку вчителя|учителя|. Проаналізувавши літературу, ми виявили, що існує точка зору, яка підтверджує ці дані. Так, Р. Бернс [6] звертає увагу на те, що до кінця молодшого шкільного віку дитина|дитя| вже володіє підвищеною чутливістю до схвалення або несхвалення з боку однолітків і більш значущими стають взаємини дитини|дитяти| з|із| ними .

Вивчивши соціальний статус дитини|дитяти| в класі, ми отримали наступні|слідуючі| результати: лідери – 12%, учні, яким віддається перевага – 28%, прийняті – 58%, ізольовані – 2%. При порівняльному якісному аналізі результатів методики з|із| даними «Малюнка трьох Я|» ми виявили, що для лідерів характерний|вдача| позитивніший образ|зображення| «Я», а також вони мають середню самооцінку за шкалами «Розум|глузд|» і «Доброта». Ми припустили|передбачали|, що у популярних дітей самооцінка наближається до середньої.

З метою|ціллю| підтвердження нашого припущення|гадки|, нами був проведений лінійний кореляційний аналіз зв'язку самооцінки і соціального статусу. Отримані|одержувати| коефіцієнти кореляції представлені|уявляти| в таблиці 3.

Таблиця №3
Коефіцієнти кореляції між самооцінкою і соціальним статусом  |

Соціальний
статус и
самооцінка
за шкалою
«Чесність» |

Соціальний
статус и
самооцінка
за шкалою
«Слухняність» | Соціальний
статус и
самооцінка
за шкалою
«Доброта» |

Соціальний
статус и
самооцінка
за шкалою
«Розум»

Коеффіцієнт
корреляції |

- 0,203 | -0,107 | - 0,299 | - 0,442

Виявлений зворотний зв'язок соціального статусу з|із| самооцінкою дитини|дитяти| по шкалах «Розум|глузд|» і «Доброта», тобто|цебто| чим вищий соціальний статус дитини|дитяти|, тим нижча її самооцінка. Таким чином, популярність серед однолітків не спричиняє за собою підвищення самооцінки у дитини|дитяти|. Очевидно, дитина|дитя| орієнтується на власні уявлення про свої успіхи в навчальній діяльності і етичній поведінці.

С метою|ціллю| вивчення впливу на соціальний статус дитини|дитяти| оцінки вчителя|учителя|, був проведений кореляційний аналіз соціального статусу і оцінки вчителя|учителя| за кожною шкалою. Дані представлені|уявляти| в таблиці 3.

Таблиця № 4
Коефіцієнти кореляції між соціальним статусом і оцінкою вчителя  |

Соціальний
статус і
оцінка учителя
за шкалою
«Чесність» |

Соціальний
статус і
оцінка учителя
за шкалою
«Слухняність» |

Соціальний
статус і
оцінка учителя
за шкалою
«Доброта» |

Соціальний
статус і
оцінка учителя
за шкалою
«Розум»

Коеффіцієнт
корреляції |

0,261 | 0,094 | 0,145 | 0,381

Ми бачимо, що значущим виявився зв'язок між соціальним статусом і оцінкою вчителя|учителя| за шкалою «Розум|глузд|», тобто|цебто| чим вища оцінка вчителя|учителя|, тим вищим є соціальний статус дитини|дитяти|. Таким чином, діти все ж таки|все же| орієнтуються на оцінку вчителя|учителя| при виборі партнера.

Проаналізуємо виділений зв'язок, взявши до розгляду результати дітей, які мають в класі статус лідера. Дані представлені|уявляти| в таблиці 5.

Таблиця № 5
Зв'язок соціального статусу дитини з оцінкою її вчителем

П.І. |

Марія Ш. |

Руслан Д. |

Сергій П. |

Олексій Б. | Євгеній Р. |

Роман Б.

Соціальний
статус |

лідер |

лідер |

лідер |

лідер |

лідер |

лідер

Оценка
вчителя
за шкалою «Розум» |

10 | 8 | 10 | 9 | 8 | 7

Таким чином, ми виявили цікавий факт: популярними є|з'являються| ті діти, яких високо оцінює вчитель|учитель|. Те, що цей зв'язок був виявлений з|із| оцінкою вчителя|учителя| за шкалою «Розум|глузд|», пояснюється|тлумачить| очевидно тим, що саме в навчальній діяльності оцінка вчителя|учителя||з'являється| ще є значущою. Ми можемо припускати|передбачати|, що, орієнтуючись на оцінку вчителя|учителя|, діти вважають своїх однолітків «поганими», «хорошими|добрих|», «відмінниками», «середніми». Потім|і тоді| діти переносять це відношення|ставлення| і на інші сфери своєї взаємодії.

Нами також була вивчена поточна успішність учнів за всіма предметами за 2007-2008 навчальний рік. На основі цього ми вивели середній бал успішності. Велика частина|частка| досліджуваних (84%) – це учні, які мають оцінки 7-12| балів («добре» і «відмінно»)|, 10% складають такі, що мають лише |лише| «відмінно»| і 6% дітей вчаться переважно задовільно.

|При порівняльному аналізі отриманих|одержувати| даних з|із| результатами анкети вчителя|учителя|, ми відзначили, що в той час, як тільки|лише| 10% дітей мають високу успішність, вчитель|учитель| ставить високі оцінки 50% учнів. Трієчники складають 6% класу, такій же кількості дітей вчитель|учитель| ставить низькі оцінки. Учні, яких вчитель|учитель| оцінює середніми балами майже в два рази менше, ніж учнів, які реально вчаться на «добре»| і «відмінно»| (44 % і 84% відповідно). У зв'язку з цим ми провели лінійний кореляційний аналіз успішності і оцінки вчителя|учителя| за кожною шкалою. Дані представлені|уявляти| в таблиці 6.

Таблиця №6
Коефіцієнт кореляції успішності і оцінки вчителя |

Успішність і
оцінка учителя
за шкалою
«Чесність» |

Успішність і
оцінка учителя
за шкалою
«Слухняність» |

Успішність і
оцінка учителя
за шкалою
«Доброта» |

Успішність і
оцінка учителя
за шкалою
«Розум»

Коеффіцієнт
корреляції  |

,624 |

0,657 | 0,434 | 0,715

Ми бачимо, що успішність прямо корелює з|із| оцінкою вчителя|учителя| за кожною шкалою. Це може говорити про те, що якщо дитина|дитя| добре вчиться|устигає|, то вона для вчителя|учителя| і добра, і чесна, і слухняна, тобто|цебто| успішність є|з'являється| підставою|основою| для оцінки дитини|дитяти| і за етичними якостями. Можна припустити|передбачати|, що в успішність учня входить і оцінка вчителем|учителем| його за такими якостями, як доброта, чесність, слухняність. Виявлена закономірність ще раз підтверджує твердження|затвердження|, що серед вчителів надзвичайно поширений стереотип про зв'язок хорошої|доброї| успішності учня з|із| характеристиками його особистості|особистості|: успішно вчиться – означає|значить| здібний|здібний|, добросовісний, чесний, дисциплінований; встигає|устигає| погано – значить, безталанний, ледачий|лінивий|, незібраний|повизбирувати| і так далі

З цієї проблеми випущені сотні робіт. Однією з перших робіт, присвячених стереотипам хорошого|доброго| і поганого учня, є|з'являється| праці Б. Г. Ананьєва. [2] Ці дані узгоджуються з|із| результатами нашого дослідження. З|із| таблиці №6 ми бачимо,