самооцінці. Вони не поширюють оцінку вчителя|учителя| на себе, а починають|розпочинають| оцінювати себе самі, орієнтуючись на свій індивідуальний досвід|дослід|.
Підтвердилася гіпотеза про залежність самооцінки молодшого школяра 9–10 років від його соціального статусу. Чим популярніша| дитина|дитя|, тим ближча її самооцінка до середньої. Це також свідчить|засвідчує| про те, що популярні і успішні діти самостійніші в самооцінці. Таким чином, в самооцінці молодшого школяра 9-10 років з'являються|появляються| елементи критичності, самостійності.
Підтвердилась поширена думка, що успішність дитини|дитяти| є|з'являється| для вчителя|учителя| підставою|основою| для оцінки його за етичними якостями (доброта, слухняність, чесність). Також був виявлений прямий зв'язок соціального статусу дитини|дитяти| 9–10 років з|із| оцінкою її вчителем|учителем| і успішністю. Популярнішими в класі є|з'являються| ті діти, які мають високу успішність і яких високо оцінює вчитель|учитель|. Таким чином, оцінка успішності, по суті, є|з'являється| оцінкою особистості|особистості| в цілому|загалом| і значною мірою визначає соціальний статус молодшого школяра 9–10 років.
Проведене нами дослідження має безпосередній вихід в шкільну практику. Ми вважаємо|лічимо|, що необхідна робота з|із| вчителем|учителем|, спрямована|спрямована| на зняття стереотипного сприйняття учнів. Вважаємо|гадаю|, що дані, отримані|одержувати| в дослідженні, допоможуть багатьом педагогам по-новому подивитись на проблему самооцінки школярів і ввести|запроваджувати| в свою практику на перший погляд банальні, але|та| такі актуальні принципи роботи з|із| учнями.
Розширювати банк інформації про учнів, частіше взаємодіяти з|із| ними в позаурочний час.
Постійно адекватно і всесторонньо|всебічний| пізнавати особистість учня|особистість| у всіх її проявах|виявах|.
При оцінці диференціювати якості учнів, не переносити оцінку дитини|дитяти| як суб`єкта учбової діяльності на її особистість|особистість| в цілому|загалом|.
Оцінювати тільки|лише| конкретну роботу, вчинок учня, але|та| не особистість|особистість|.
Не закликати|призивати| всіх наслідувати відмінників.
Оцінювати досягнення дитини|дитяти| в порівнянні з тими його досягненнями, які були раніше.
Керуватися принципом про чесноти і позитивні риси|межі| кожного учня.
Орієнтувати учнів на індивідуальні досягнення.
Отримані|одержувати| в нашій роботі дані будуть корисні шкільним психологам при виборі ефективного напряму|направлення| в своїй розвиваючій роботі з|із| дітьми, що мають низький соціальний статус і високу самооцінку, яка носить компенсаторно завищений характер|вдачу|. Цілями програми повинні стати підвищення соціального статусу учнів і формування адекватної самооцінки. Головне завдання|задача| педагога, психолога – запобігти закріпленню ситуативного несприятливого стану|достатку| дитини|дитяти| в якість особистості|особистості|. Це буде його маленькою, але|та| важливою|поважною| стежиною на великому шляху|колії| формування психологічно здорової, активної особистості|особистості| учня.
Література
Аза Л.Я. Воспитание как философско-социологическая проблема. – К.: Наук. думка, 1983. - с. 214
Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды. В 2 т. М., 1980.
Андреєнкова Н.В. Проблема социализации личности-М., 1970.- с. 405
Бабанський Ю.К. Комплексный подход к воспитанию школьников. – М., 1980.- с. 190
Бабанський Ю.К. Педагогика – М., 1983.- с. 263
Бернс Р.Развитие Я-концепции и воспитание.М.:Прогресс.1989.-с. 315
Бердяєва Н.А. Новый мир. – 1990 - №1. с.256
Бех І.Д. Особисто зорієнтоване виховання. – К., 1998
Этапы формирования личности в онтогенезе. Сообщение 1 // - 1978. -№ 4. Сообщение 2 // 1979. - № 2. Сообщение 3 // 1979. - № 4.
Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів //Поч.. школа. - 1999. - №5. -С.51-53.
Бударный А. А. Пути и методы предупреждения и преодоления неуспеваемости и второгодничества: Автореф. канд. дис.— М., 1965.
Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. – М., 1977. - с. 306
Варій М.Й., Ординський В.Л. Основи психології і педагогіки: Навч. посібник. — К.: «Центр учбової літератури», 2007. — 376с.
Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М., 1991. – С.389
Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В.Скрипченко, Л.В. Волинська. З.В. Огороднійчук та ін. -К.: Каравела, 2007. - 400с
Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2005.-400с.
Гельмонт А. М. О причинах неуспеваемости и путях ее преодоления.— М., 1954.— 92 с.
Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка. -К.: ВІПОЛ, 1992.-212 с.
Гордин Л.Ю. Воспитание и социализация. – М., 1997. №2.-с.243
Головатый Н.Ф. Социология молодежи. – Киев: МАУП, 1988.
Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. – М.,1989
Ильина Т.П. Педагогика – А., 1984.-с.378
Кон И.С. Психология ранней юности. М., Просвещение, 1989. – 254 с.
Кочерга О. Психофізіологічний розвиток дитини і становлення мислення у віці 6-10 років //Поч.. школа. - 2007. - №7. - С.29-31.
Кулагина И.Ю. Возрастная психология. – М.,-1997. – Р.ІІ, гл.5
Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій) Г: Навч. посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-128с.
: О признаках детской одаренности. - Вопр. психол.- 20 с.13
: Вопр. психол. - с.35
Лисина М.И. проблемы онтогенеза общения. – М., 1989
Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посібник. К.:«Центр навчальної літератури». 2004. - 272 с.
Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1974.-с.320
Менчинская Н. А. Психологические проблемы неуспеваемости школьников. — М., 1971.— 272 с.
Москаленко В.В. Социализация личности. - К.:Вища школа,1986. - с.167
Норданский Л. Основы и практика социального воспитания. - Москва., 1985.- с.212
Ольшанський В.Б. Социализация – М., 1970.- с.162
Прохоров А., Генин Г. «Особенности психологических состояний младших школьников» Вопросы психологии, 1998 № 4 – С, 42-53.
Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова. – М., 1983. – с.397.
Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник. - К.: «Екс об». 2001. - 304с
Психологія: Підручник /Ю.Л.Трофімов, І.В. Рибалка. П.А.Гончарук та ін; за ред.. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001.-550с.
Рабочая книга школьного психолога / Под. ред. И.В. Дубровиной. – М.,1991
Рувински Л.И. Воспитание и самовоспитание школьников. – М., 1969.-с.158
Русинка І.І. Психологія: навч. посібник. - К.: Знання, 2007. -367с.
Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360с.
Сорокин П.Л. Общедоступный учебник социологии – М.: Наука, 1994.-с.388
Смелзер Н. Дж. Социология – М.: 1991.-с.198
Сухомлинський