Розглянемо такий основний процесу роботи психолога з клієнтом, як їхні взаємини. Загальні принципи спілкування в психологічному консультуванні регулю-ються певними правилами. Це — добро-зичливе й безоцінкове ставлення до клі-єнта, орієнтація на його норми й цінності, заборона давати йому поради, анонімність, розмежування особистісних і професійних відносин, задіяність клієнта у процесі кон-сультування [1, c. 19]. Психолог християнсько орієнтованого напряму, безумовно, пови-нен керуватися ними у своїй професійній роботі як базовими. Так, враховуючи норми, цінності та вдачу клієнта, християнський психолог має орієнтуватися на новозавітні, християнські норми, смисли та цінності. За необхідності можливе звертання до молитви і Біблії як до способу та джерела релігійної і психологічної допомоги. Водночас робота «людини душевної», допомога в самопізнанні та пізнанні є умовою й першим кроком до особистісного зцілення. Що стосується заборони давати поради, у даному випадку можуть бути задіяні наставляння та рекомендації релігійного, морального плану, деякі обме-ження в поведінці. Це можна обґрунтувати тим, що в нашій країні звичайна позиція людини —жертва. Тому наставляння, поради людині, яка їх потребує і не в змозі поки що скористатися свободою волі, ціл-ком узяти на себе відповідальність за своє життя, є гуманізмом у широкому розумінні цього слова. Недопустиме нав’язування свого бачення, моралізування, яке перешкоджає вивільненню волі й відповідальності людини. Християнський психолог має бути особливо обережним, щоб мимоволі не переносити людські стосунки й відносини з об’єктів, що їх породили, на інших осіб, тим паче на Бога [7]. Отже, християнсько орієнтована психо-логічна допомога— це професійна допомога, яка базується на християнській парадигмі, її мета — допомогти людині знайти необхідні їй ціннісно-смислові орієнтири, усвідомити своє місце у світі й у взаєминах із транс-цендентним. Християнсько орієнтована психологія, розкриваючи моральне значення зовнішніх шарів людського «Я», висвітлює сутнісне значення душевних сил, совісті й лише злегка торкається духовного, турбота про яке покладена на Церкву. Своєрідність християнсько орієнтованого підходу виявля-ється у складових процесу роботи психолога з клієнтами, у специфіці проблематики.

Отже, у своїй роботі психолог повинен також використовувати принципи християнсько орієнтованого підходу: добро-зичливо й безоцінково ставитись до розумово відсталих дітей, орієнтація на їх норми й цінності, заборона давати їм поради, анонімність, розмежування особистісних і професійних відносин. Психолог християнсько орієнтованого напряму, безумовно, пови-нен керуватися ними у своїй професійній роботі як базовими. Враховуючи норми, цінності та вдачу дитини з особливими потребами, християнський психолог має орієнтуватися на новозавітні, християнські норми, смисли та цінності.

3.2. Аналіз досвіду роботи соціальних служб та релігійних організацій з дітьми з розумовою відсталістю

Чимало людей сьогодні усвідомлюють, що не можуть більше жити відокремлено від інших; жоден народ чи країна не виживе, зачинившись у власних кордонах. Люди стають все більше й більше свідомі того, що попри поділ людства на безліч найрізноманітніших угрупувань, котрі безнастанно конфліктують між собою, вони все ж залишаються єдиною родиною. Кожен народ, кожна раса і кожна країна є сьогодні частиною великої родини, яка називається людство; кожна людина наділена дарами, якими може скористатися задля того, щоб допомогти людству жити в мирі й цілісності. Діти з особливими потребами навчаються переважно у навчально-реабілітаційних закладах, центрах, а також навчаються і виховуються у спільноті «Віра і світло» та «Лярд» [20, с. 46].

Так, в центрі реабілітації дітей-інвалідів (м. Херсон) навчаються і виховуються діти з тяжкими розумовими обмеженнями різної етіології. Ці діти потребують індивідуальної виховної роботи, спеціального ставлення та догляду.

У Центрі реабілітації застосовують заходи, які об’єднують у собі діагностичну, корекційну та соціально-адаптаційну роботу, надають батькам необхідні рекомендації із виховання їх дітей. Спільна робота батьків та спеціалістів Центру реабілітації – важлива умова діяльності. Така система праці дозволяє зробити процес виховання і навчання неперервним [28, с. 71].

Важливе місце в роботі Центру надається психологічній корекції. Основна мета роботи – корекція відхилень у психічному розвитку дітей. На заняттях з психогімнастики, піскотерапії, казкотерапії психолог навчає дітей виражати емоції, спілкуватися з однолітками, що, врешті-решт, допоможе дитині справлятися з труднощами в житті. В організації роботи з національного виховання педагоги Центру спираються на те, що у віці 3 - 5 років формуються основи особистості. Для хворої дитини формування особистісних якостей стає ще більш актуальним. В цьому віці закладаються риси громадянина, бо це найсензитивніший період дитинства. Елементи трудової діяльності вихователі та спеціалісти формують у дітей в побуті та на спеціальних заняттях з ручної праці, на яких діти виготовляють дрібні вироби з природних та