Отже, провівши анкетування із студентами І-ІV курсів, ми можемо зробити висновок, що більшість студентів спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія” знають, що таке стрес і дуже часто самі переживають різні стресові ситуації, пов’язані з особистими, соціально-економічними та емоційними чинниками. На думку респондентів, досить вагомою причиною виникнення стресових ситуацій є емоційні чинники. Багато студентів дали різні рекомендації щодо подолання стресових станів, серед яких найбільш частими були, зокрема, такі як: спілкуватися з друзями, близькими людьми; займатися цікавими справами; слухати музику; відпочивати після роботи, навчання та ін. На жаль, багато студентів не знає і не користується послугами “Телефону Довіри” та не відвідує тренінги для послаблення стресу, що допомагає керувати своїми емоціями, обирати адекватні стратегії й використовувати конкретні тактики раціональної поведінки в стресових ситуаціях.

Для визначення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів ми провели тестування за методикою В.Розова. В результаті вивчення отриманих даних виявилося, що більшість молодих людей (77%) мають середній рівень стійкості до стресових ситуацій. Низький рівень стресостійкості спостерігається у невеликої кількості соціальних педагогів (19% студентів). Високий рівень стресостійкості спостерігається у 4% студентів (див. рис. 2.6.).

Зокрема, найнижчі показники щодо стійкості до стресів виявилися у студентів І-ІІ курсів (див. додаток Б). Це свідчить про те, що студенти, які лише вступили до університету або ще не адаптувалися до умов навчального процесу, або відчувають якусь особисту кризу, яка і призводить до виникнення стресової ситуації. В такому випадку людина не здатна самостійно протистояти стресам і потребує допомоги як з боку друзів, родичів, так і з боку викладачів, які включені в процеси навчання і виховання студентів.

.

Рис. 2.6. Узагальнені показники діагностики рівня стресостійкості у студентів І-V курсів (у %)

Результати проведеного тестування показують, що із збільшенням тривалості навчання у вищому навчальному закладі, збільшується також стійкість майбутніх соціальних педагогів до стресових ситуацій та конфліктів.

Також досить низькі показники стійкості до стресових ситуацій мають студенти V курсу (див. додаток Б). Це може свідчити про наявність у студентів переживань і побоювань, пов’язаних із вибором подальшого місця проживання, працевлаштування, тобто виникає конфлікт між потребами людини та її можливостями. Внаслідок цього у майбутніх спеціалістів зростає рівень тривожності, виникає стресовий стан і стійкість до негативних умов середовища зменшується. Тому для збільшення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів необхідне постійне самовдосконалення людини, самоорганізація власного часу, проведення аутотренінгів та тренінгових занять для послаблення впливу стресу на особистість.

Показники щодо високого рівня стресостійкості є досить низькими. Зокрема, ІІ-ий курс має 9% від загальної кількості, ІV-ий курс – 5%, V-ий курс – 4% студентів. Студентів І-го та ІІІ-го курсів із високим рівнем стресостійкості не виявлено (див. табл. 2.2.). Часто це є причиною виникнення агресії, тривожності, депресивного стану, меланхолії, нездатності пристосуватися до умов навколишнього середовища тощо.

Таблиця 2.2.

Визначення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів (у %)

№ | Рівень стресостійкості | І курс | ІІ курс | ІІІ курс | ІV курс | V курс

1. | Низький | 32 | 27 | 13 | 0 | 24

2. | Середній | 68 | 64 | 87 | 95 | 72

3. | Високий | 0 | 9 | 0 | 5 | 4

Отже, результати дослідження рівня стресостійкості студентів вказують на те, що більшість із них мають невисокі результати щодо їхньої стійкості до стресових ситуацій. Тому їм, як майбутнім соціальним педагогам, необхідно підвищувати рівень власної стресостійкості для того, щоб у майбутньому мати змогу допомагати своїм клієнтам протистояти будь-якому негативному впливу соціального середовища.

Таким чином, студентська молодь не завжди вміє знайти вихід із неординарної, важкої ситуації, при цьому відчуваючи тривожність. За даними анкетування, молоді люди часто перебувають у стресових ситуаціях і найчастіше долати їх допомагають близькі люди.

Стресові ситуації виникають внаслідок конфліктів, а також можуть бути їх причиною або супутником. Тому важливим елементом для визначення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів є виявлення способів їх поведінки в конфліктних ситуаціях. Зокрема, за опитувальником К.Томаса, виділяють 5 основних стратегій поведінки учасників конфліктних ситуацій: конкуренція, співробітництво, компроміс, уникнення та пристосування [60]. Кожна людина по-різному реагує на певну конфліктну чи стресову ситуацію.

Тому нами було проведено опитувальник для визначення способів реагування на конфліктні ситуації К.Томаса зі студентами І-V курсів спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія”. В результаті проведеного опитування виявилось, що більшість студентів у стресовій ситуації йдуть на компроміс (23,5%), обирають співробітництво (17%) або пристосовуються до конфліктних ситуацій (24%). В конфліктних ситуаціях студенти рідко обирають такі способи реагування як суперництво та уникнення (див. рис. 2.7.).

Зокрема, студенти І та ІІІ курсів в конфліктних ситуаціях обирають такі способи реагування, як пристосування, співробітництво та домінування. Студенти ІІ курсу йдуть на компроміс (20%), пристосовуються до конфліктних ситуацій (20%) або обирають співробітництво (15%). Більшість студентів ІV-V курсів в основному на конфлікти реагують адекватно і обирають компромісні рішення, уникають або пристосовуються до конфліктних ситуацій (див. додаток В).

Отже, більшість студентів І-IV курсів у конфліктних ситуаціях не прагнуть до домінування, але співпрацюють із конфліктуючою стороною, йдуть на компроміс чи поступаються своїми інтересами заради інших людей. Велика