до творчих рішень, підвищена сугестивність, страх, тривожність, невмотивоване занепокоєння. Медичними ознаками стресу є: підвищена нервозність, наявність істеричних реакцій, непритомність, афекти, головні болі, безсоння.
Зіштовхуючись із екстремальною ситуацією, молода людина відчуває різке зростання емоційної напруги. Вона побоюється, що не справиться з цією ситуацією, що остання нанесе їй збитки. У результаті з’являється стан тривоги. Емоційне порушення росте і починає заважати виконанню тієї діяльності, якою людина займається. Діяльність дезорганізується: з’являються помилки, збільшується час виконання окремих дій, порушується процес планування й оцінки діяльності. Усе це викликає негативні емоції, додає занепокоєння, викликає невпевненість у своїх силах, знижує самооцінку. Як наслідок, росте стан напруги, що приводить до великих помилок і дефектів діяльності. Виходить замкнуте коло “втягування” людини в стрес. Якщо людина буде знати ці ознаки стресу, то це допоможе знайти правильний шлях самопізнання, самостійного аналізу стресових реакцій свого організму.
Таким чином, пережиті стресові ситуації спричинюють значний психологічний вплив на фізичне та психологічне здоров’я молоді. Особливо вразливими до стресового впливу є всі системи психологічного і фізіологічного функціонування. Тому посилення здатності молоді протистояти стресові, перемагати його або хоча б зменшувати вплив стресогенних ситуацій є важливою метою психологічного виховання.
До суттєвих змін у нормальному функціонуванні організму молодої людини призводять: пригнічення почуття гідності, егоцентричність (егоїзм), звуження інтересів; тенденція до фанатизму, коли людина агресивно відхиляє будь-які думки, що суперечать її поглядам; невідповідність домагань можливостям, постійна демонстрація свого “суперменства”, особливо якщо природно його немає; істероїдність та ін. В результаті людина незадоволена своїм положенням. Все це призводить до виникнення стресу.
Існують різні типи людей, які по-різному реагують на стресогенні події і найбільш схильні до стресу (див. рис. 1.2.).
Рис. 1.2. Типи особистостей, найбільш схильних піддаватися впливу стресових чинників
В.Калошин виділяє такі типи молодих людей, яким найчастіше загрожують стресові стани [23] :
Гіперсоціальний, тобто надмірно “правильний”, коли молода людина “святіша за Папу Римського”, – надто відповідальна і сумлінна, надто вибаглива до себе, орієнтована насамперед на досягнення соціального успіху, здійснення кар’єри.
Максималіст, коли молода людина бачить у всьому кривду, несправедливість, дискримінацію, протекціонізм, постійно живе в конфлікті з усім світом, граючи роль “непримиренного борця за правду і справедливість” та опиняючись врешті-решт у повній самотності.
Ригідний – прямолінійна, настирлива, безкомпромісна особистість, для якої є тільки біле або чорне, тільки “так” або “ні”; коли претензії, завищені і навіть нереальні, повинні здійснюватись за будь-яку ціну.
Слабкий – людина з низькою адаптацією, коли вроджені або набуті в процесі життя психофізичні можливості низькі, і пристосування до реалій життя ускладнено. Поняття “слабкий” часто є категорією не лише фізичною, а й психічною та соціальною. Слабкою молода людина стає тільки тоді, коли вона погоджується бути нею. Установка “я слабкий” спроможна призвести до слабкості сильного від народження. Установка “я сильний”, підкріплена мудрістю і завзятими зусиллями по подоланню слабкого в собі, спроможна зробити слабкого від народження сильним.
Для тривожно-недовірливого типу молодих людей характерне постійне почуття страху, який знесилює організм. Тривожно-недовірливий – депресивний, а депресія душі призводить до депресії тіла, життєвих сил. Така молода людина може часто говорити собі: “я здорова”, але здоровою себе не відчуває. Один раз подумавши: “я хвора”, вона дійсно занедужує. Така людина хвора вже тому, що страждає від страху. Вона не помічає навколо себе здорових і довголітніх, а бачить тільки хвороби і хворих, тільки тих, хто вмирає передчасно. Людина з тривожно-недовірливим типом постійно хворіє.
Волюнтарист, який, як правило, залишає життя на “потім”. Молода людина іде до успіху в справах, у творчості, вважаючи, що винагородить себе “потім”, але дуже часто “потім” для неї не наступає, що і призводить до захворювань, розчарувань, і незадоволеності, коли виявляється, що головне в цьому житті – любов, сім’я, друзі та інше, що складає людське щастя, – втрачено, як, втім, безповоротно втрачено і здоров’я.
Аутоагресивний, для якого характерне болісне почуття неспроможності, що пом’якшується психологічним захистом, і однієї фанатичної, надцінної ідеї при придушеному інстинкті самозбереження. Таку молоду людину постійно мучить пригнічене почуття гідності [23, с.65].
Існують різні причини виникнення стресових ситуацій, від чого залежить глибина, тривалість та вид стресу (див. рис. 1.3.).
Рис. 1.3. Причини виникнення стресових ситуацій у молоді
До найбільш розповсюджених причин стресу у молоді відносять наступні:
Вплив навколишнього середовища (шум, екологічне забруднення, жара, холод та ін.). Стрес може виникнути в результаті поганих фізичних умов, наприклад, відхилень в температурі приміщення, поганого освітлення або надмірного шуму [23, с.61].
Перевантаження (підвищена інтенсивність). Досить часто причинами стресу є надмірне навантаження різними видами діяльності, виконання різного роду занять. Наприклад, молода людина – студент може одночасно вчитися, працювати і виконувати домашні обов’язки.
Інформаційні (надмірний обсяг інформації, яку потрібно запам’ятати, спрацювати тощо). Так, наприклад, викликати стрес у молоді можуть погані канали обміну інформацією в університеті, на роботі тощо [23, с.62].
Фізіологічні (хвороба, розлад, травма та ін.). Як різні фізіологічні чинники можуть впливати на виникнення стресу, так і різні стресові ситуації можуть викликати виникнення різноманітних захворювань у людини. Стреси роблять молоду людину більш схильною до різних захворювань, в результаті чого послаблюється імунна система. Наприклад, експериментальні дослідження показали, що імунна система молодого подружжя, яке посварилося, коли обговорювали якісь сімейні проблеми, на наступний день виявилася послабленою [35, с.687].
Емоційні. Головні проблеми, які потребують вирішення в період молодості, – це досягнення ідентичності і близькості (на противагу ізоляції). Близькість приносить взаємне задоволення, тісні відносини з іншою людиною і є поєднанням двох