В експерименті взяло участь 18 вихователів та 92батьків, діти яких постійно відвідують дитячий садок. Серед батьків вихованців вивчались їх погляди на організацію навчально-виховного процесу в ДНЗ, спільну співпрацю дитячого садка і сім’ї. Для детального аналізу джерельної бази дослідження і стану означеної проблеми нами складено анкету з прямих запитань, які об’єднуються за певними блоками на основі 4 компетенцій. Це:

- нормативно-інституціальна – знання основних конституційно-правових актів, законів, документів про дошкільне суспільне та родинне (сімейне) виховання;

- ідеолого-ціннісна – знання принципів та ідеалів українського національного виховання; кодексу цінностей сучасного виховання особистості;

- прогностична – здатність моделювати і коректувати процес взаємодії з батьками вихованців відповідно до вимог часу; оцінювати реальну значущість педагогічних заходів та їх перспективність у системі роботи з батьками;

- процесуально-функціональна – спроможність застосовувати на практиці різні форми організації взаємодії дошкільного навчального закладу та батьків; наявність цілісності методичних знань, понять, які зумовлюють перспективність удосконалення співпраці з сім’ями .

На початковому етапі експерименту одержані результати дозволили виявити рівень обізнаності батьків щодо знань основних інституціально-правових актів, законів про права дитини, програм, які використовують вихователі в навчально-виховному процесі, методів, принципів і засобів родинного виховання; участі у житті групи, де перебувають їх діти, форм роботи щодо ефективності взаємодії ДНЗ і родини.

Відсутність достатньої обізнаності про роботу дитячого садка виявились у змісті відповідей на запитання анкети (див.Додаток В).

Так, на перше запитання “Які нормативно-правові акти, закони щодо прав і обов’язків Вашої дитини Вам відомі” 64% батьків не могли правильно назвати документи, не знали їх зміст і застосування; 28% батьків називали документи, однак не змогли розкрити їх зміст, 8% батьків орієнтувалися у назвах та змісті документів і законів, але не знали їх застосування.

На друге запитання анкети “З якими основними освітніми документами і в якій формі Вас ознайомлювали вихователі групи” відповіді батьків були майже одностайні: їх не ознайомлювали вихователі безпосередньо з основними освітніми документами – 64%, 20% батьків, це переважно освітяни знали назви, зміст документів і були з ними ознайомлені із періодичної преси чи за місцем роботи, 16% - взагалі не дали відповіді на запитання.

Аналіз третього запитання анкети “Якими методами і принципами керуєтеся, виховуючи свою дитину” довів, що 64% батьків не розуміють змісту понять “методи”, “принципи”, однак кожен із батьків називав свою змістову лінію виховання дитини, специфіка якої ґрунтувалась на традиційних методах виховання; 20% батьків – могли чітко обґрунтувати модель виховання своєї дитини, називаючи методи і принципи, однак зміст самих понять не змогли розкрити; 16% батьків – чітко означили зміст понять “метод” і “принцип” і змогли на основі традицій українського національного виховання розкрити зміст свого виховання.

Аналізуючи 4 запитання анкети “Які засоби використовуєте у вихованні Вашої дитини”, відповіді були тотожні відповідям на з запитання.

На сьоме запитання анкети “Чи берете активну участь у житті групи, де виховується Ваша дитина” 53% батьків відповіли, що за браком часу не беруть активної участі у житті групи, де перебуває їхня дитина; 30% - беруть участь у матеріальній спонсорській допомозі ( меблі, продукти харчування, канц. товари тощо); 17% батьків – взагалі не цікавляться життям групи, де виховується їхня дитина. Таких дітей забирають і приводять в дитячий садок братики, сестрички, бабусі, дідусі чи сусіди.

На восьме запитання анкети “Чи пропонуєте свою допомогу вихователям у вирішенні нагальних питань, чи вносите корективи, пропозиції у роботу групи” відповіді за процентним відношенням аналогічні.

Аналізуючи дев’яте запитання анкети “Чи задоволені Ви роботою вихователів Вашої групи” слід зазначити, що 80% батьків в основному задоволені роботою вихователів, 13% - задоволені змістом навчально-виховного процесу ДНЗ, однак потребують від вихователів більшої уваги до дітей; 7% батьків – не змогли дати чіткої відповіді, вважаємо, що вони не зрозуміли зміст запитання.

На десяте запитання “Які форми співпраці ДНЗ і родини Ви запропонували б” 80% батьків називали різні форми співпраці ДНЗ з родинами; 13% пропонували такі форми роботи, які ми вважаємо малоефективними (не ефективними) для спільної взаємодії.

Надалі після анкетування батьків, провели анкетування вихователів, які працюють з їхніми дітьми.

Анкета складалась із запитань на основі блоків вище означених компетенцій (див. Додаток Д). Діапазон запитань заклали в анкету так, щоб мотиваційні утворення кожного респондента виявлялись на різних рівнях: від теоретичного (нормативно-інституціального) до практичного (операційно-діяльнісного) та методичного (процесуально-функціонального).

Одержані дані свідчать, що показники дещо вищі у вихователів, стаж педагогічної діяльності яких більше десяти років і які мають базову дошкільну освіту, а також тих, які в останні роки поглиблено працюють над означеною проблемою.

Аналіз відповідей на запитання анкети дав можливість виявити таку взаємо обумовленість основних показників: ставлення до співпраці з батьками вихованців безпосередньо залежить від якості опанованих педагогами теоретичних і методичних знань, змісту роботи з родинами.

За даними анкетування , на перше питання “Якими нормативно-інституціальними документами керуєтесь у своїй професійній діяльності” ми отримали такі відповіді: 50% педагогв чітко називали документи і могли визначити їх доцільність у своїй професійній діяльності щодо означеної проблеми; 30% вихователів точно назвали нормативно-інституціальні документи, однак майже не впроваджували їх у зміст своєї професійної діяльності; 20% педагогів (стаж роботи менше 2років) не змогли назвати документів, а, відповідно, і не впроваджують у свою роботу.

На друге запитання анкети “Як впроваджуєте в роботу з батьками зміст основних освітніх актів і законів” 50% педагогів означили, що ознайомлювали батьків із змістом нормативно-інституціальних документів наочно