(матеріали зберігаються в кутку для батьків), розповіли батькам про їх чинність на загальних батьківських зборах; 30% - не змогли визначити доцільність впровадження чинних освітніх документів у зміст роботи з батьками; 20% - не дали відповіді на поставлене запитання.
Аналізуючи третє запитання анкети “Які методи і принципи використовуєте для пояснення батькам їх ролі у вихованні дитини” 75% педагогів визначили різні методи і принципи у донесенні батькам їх ролі у вихованні дитини (ділові ігри, спостереження, аналіз пояснення; системність, природо відповідність, доступність тощо). 15% вихователів називали методи, однак не змогли чітко визначити принципи щодо батьківської ролі у вихованні дитини. 10% педагогів не змогли дати відповіді на поставлене запитання.
Четверте запитання анкети “Які засоби, на Вашу думку, є найбільш ефективними щодо розуміння соціальної ролі батьків” засвідчило вище означені результати.
На п’яте питання анкети “Які програми навчання та виховання дітей дошкільного віку Ви використовуєте у практиці роботи з означеної проблеми, яку із них вважаєте найбільш ефективною” 100% педагогів назвали програму “Малятко”, однак 30% додатково використовують програму “Зернятко”, елементи програми “Крок за кроком”, “Дитина”; 25% використовують елементи регіональних й авторських програм.
Аналізуючи шосте запитання анкети “З яких джерел черпаєте інформацію щодо покращення змісту співпраці ДНЗ і родини”, ми отримали такі відповіді: 65% педагогів зазначили: з педагогічної преси, яка надходить в ДНЗ, з засобів масової інформації, власного досвіду; 20% - від керівництва ДНЗ, з передового педагогічного досвіду; 15% - не дали відповіді на запитання анкети.
Сьоме питання анкети “Чи залучаєте батьків до активної участі у житті групи?” дало такі результати: 100% відповідь від усіх респондентів: “...залучаємо, однак не всі батьки погоджуються ”; 30% вихователів залучають батьків до активної діяльності у житті групи засобами заохочувального характеру: спільні свята, розваги, Дні народження тощо; 10% опитаних відповіли, що батьки самі пропонують допомогу і хочуть активно співпрацювати.
На восьме запитання анкети “Які форми роботи проводите з батьками для покращення взаємин між ДНЗ і родинами?” ми отримали наступні відповіді: 45% вихователів проводять такі форми роботи: конференції, дні відкритих дверей, збори, свята, розваги, сімейні зустрічі, брей-ринги тощо; 40% - використовують традиційні форми роботи з батьками: збори, бесіди, роботу з батьківським комітетом ; 15% вихователів проводять батьківські збори, бесіди, консультації.
На дев’яте питання анкети “Чи задоволені Ви співпрацею батьків, діти яких перебувають у вашій групі?” педагоги відповіли наступним чином: 45% - задоволені роботою; 40% - задоволені, однак мало батьків бере участь у співпраці; 15% - не змогли дати відповіді.
На десяте питання “Яку методичну допомогу хотіли б отримати від керівництва ДНЗ щодо проблем родинного виховання?” ми отримали такі відповіді: 60% вихователів – більше проводити загальносадківських свят, розваг, зустрічей, конференцій, запрошувати спеціалістів-фахівців з означеної проблеми; 20% - віддають перевагу тим формам допомоги, які їм надавало і надає керівництво ДНЗ; 20% - не потребують ніякої допомоги.
Визначення розуміння батьками ефективності взаємодії ДНЗ і сім’ї подаємо у таблиці 1.
Таблиця 1
№ | Респонденти | Назва
компетенції | Рівні | Примітки
високий | достатній | недостатній
1. | Батьки | І- нормативно-
інституціальна | 8% | 28% | 64% | _
_ | 20% | 64% | 16%
16% | _ | 64% | _
16% | _ | 64% | _
2. | ІІ- ідеолого-
ціннісна | _ | 7% | 76% | 17%
_ | 7% | 76% | 17%
3. | ІІІ-прогностична | _ | 30% | 53% | 17%
_ | 30% | 53% | 17%
4. | ІV-процесуально-
функціональна | _ | 80% | 7% | 13%
_ | 80% | 13% | 7%
Враховуючи багатоаспектність проблеми дослідження, ми виділили комплекс із виявів ціннісних орієнтацій в межах визначених компетенцій. Перша – нормативно-інституціальна, визначалася за критеріями відповідності знань батьків сутності розуміння змісту нормативних документів , а також основних освітніх законів та програм. Другу – ідеолого-ціннісну – визначали за допомогою критеріїв розуміння кодексу цінностей сучасного виховання. Важливим розглядали вміння чітко визначати методи, принципи, засоби виховання дітей в сучасних родинах. Для прогностичної компетенції важливими були вміння орієнтуватися у змісті програм, які є основою для навчання і виховання дітей дошкільного віку. Процесуально-функціональна компетенція актуалізувала показники самостійної безпосередньої участі батьків у житті груп.
Рівень розуміння вихователями ефективності взаємодії ДНЗ з родинами вихованців подаємо у таблиці 2.
Таблиця 2
№ | Респонденти | Назва
компетенції | Рівні | Примітки
високий | достатній | недостатній
1. | Вихователі | І- нормативно-
інституціальна | 50% | 30% | 20% | _
50% | 30% | 20% | _
75% | 15% | 10% | _
75% | 15% | 10% | _
2. | ІІ- ідеолого-
ціннісна | _ | 30% | 25% | 45%
20% | 65% | 15% | _
3. | ІІІ-прогностична | 10% | 30% | 60% | _
45% | 40% | 15% | _
4. | ІV-процесуально-
функціональна | 45% | 40% | 15% | _
60% | 20% | 20% | _
Виявлені показники відкривають досить широкий простір для педагогічного прогнозування в ділянці порушеної проблеми. Дані таблиці свідчать, що педагоги добре орієнтуються у змісті нормативно-інституціальних, освітніх документах, чинних програмах ДНЗ; у традиційних методах та засобах, які , на їх думку, є загальноприйнятими у роботі з батьками, однак нетрадиційні педагогам визначити важко. З аналізу результатів анкетування видно, що вихователі залучають батьків до участі в житті групи, але виникають труднощі у спілкуванні з батьками окремих сімей. Форми роботи