Освітньо-виховні пріорітети позакласної та позашкільної роботи
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………..3-7
РОЗДІЛ 1.Науково-теоретичні основи організації позакласної та позашкільної роботи з молодшими школярами……………………….8-34
1.1.Стан дослідженості проблеми в психолого-педагогічній літературі…………8-20
1.2.Освітньо-визовні пріоритети позакласної та позашкільної діяльності
вчителя……………………………………………21-30
1.3.Критерії та показники ефективності позакласної та позашкільної роботи з учнями початкових класів………………..31-34
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………….35-36
РОЗДІЛ 2.Шляхи вдосконалення позакласної та позашкільної роботи з молодшими
школярами………………………………………37-62
2.1.Оптимальний вибір форм і методів організації позакласної та позашкільної
роботи…………………………………………….37-51
2.2.співпраця педагогів загальноосвітньої школи І ступеня з організаторами позашкільних закладів……52-62
2.3.Залучення молодших школярів до різних видів діяльності у позашкільному
закладі………………………………………………62-70
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………….71-72
РОЗДІЛ 3.Експериментальна робота з позакласного та позашкільного навчання й виховання учнів початкових класів………73-97
3.1.Участь молодших школярів у гуртковій еколого-натуралістичній
роботі………………………………………………73-83
3.2.Запровадження інноваційних способів педагогічної роботи в позашкільному закладі…………………………………………….84-97
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………….98-99
ВИСНОВКИ………………………………..100-102
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…103-110
ДОДАТКИ…………………………………….111-129
Вступ
Актуальність теми. Завдання загальноосвітньої школи полягає в тому, щоб не тільки збагатити пам'ять учнів знаннями, а й формувати глибокі та стійкі пізнавальні інтереси. Свої завдання школа може вирішувати тим успішніше, чим більше в навчально-виховній роботі будуть ураховуватися індивідуальні особливості, нахили та пізнавальні інтереси дітей до того чи іншого виду діяльності. Шкільна програма, хоч би як вона відповідала проблемам часу, не може дати повного обсягу знань, не встигає за новими науковими відкриттями. Заповнити цю прогалину покликана система різноманітної за змістом і формою позакласної та позашкільної роботи. У прийнятій 28 червня 1996 року Конституції України зазначено, що Основний закон держави відповідає міжнародно-правовим нормам у сфері захисту прав людини, дитини. Зокрема, у статті 53 визначено: «Держава забезпечує розвиток… позашкільної освіти. Статті 3, 5, 9, 25, 38, 39 Закону України «Про освіту» в редакції від 23. 03. 1996 року розвивають право дитини на освіту, творчий розвиток, становлення позашкільної освіти як ланки безперервної освіти. Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» позашкільні заклади віднесені до системи як «навчальні заклади для виховання дітей та задоволення їх потреб у додаткових змаганнях, знаннях та навичках за інтересами (наукових, технічних, художньо-естетичних тощо)». Прийняття закону «Про освіту» (нова редакція), Закону України «Про позашкільну освіту» суттєво змінили місце та роль позашкільної освіти в структурі загальної. Упродовж останнього десятиліття завдяки спільним зусиллям органів управління освіти, педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів та педагогічної науки в Україні відбувається процес реформування позашкільної освіти та виховання і народження такої самостійної галузі, як позашкільна педагогіка. Визначивши понад 10 років тому шлях на перебудову, пошук нової ідеї функціонування позашкільних закладів, нових форм і методів творчого розвитку, навчання і виховання дітей та молоді, позашкільна освіта посіла вагоме місце в системі безперервної освіти і стала її невід’ємною ланкою. Позакласна і позашкільна освіта є також необхідною ланкою і в єдиній системі виховання школярів. В позаурочний час продовжується цілеспрямована робота з морального і розумового виховання школярів. Діти розширюють і поглиблюють свої уявлення про розвиток природи, суспільства, науки і техніки, довідуються більше про своє рідне місто чи село, про свою Батьківщину, про весь величезний світ. Позакласні заняття допомагають створити в школі атмосферу багатого духовного життя, сприяють розвитку пізнавальних інтересів, потреб і практичних умінь. Величезні можливості мають позаурочні заняття для розвитку допитливості, спостережливості і творчої самостійності учнів. Заняття в гуртках і клубах, екскурсії, конкурси і вікторини, завдання з позакласного читання, практичні роботи будять у школярів допитливість, інтерес до знань, до життя і праці.
Позашкільна педагогіка – це педагогіка виховання вільної дитини, яка будується на основі принципів творчості та добровільності. У Законі України «Про освіту» записано, «що позашкільна освіта та виховання… спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні» (22, 7).
В «Концепції національного виховання» визначено такі завдання позашкільних закладів: «забезпечення потреб особистості в самореалізації, підвищення інтелектуального, духовного, фізичного, емоційного рівня вихованців шляхом їх участі у різних видах творчої діяльності; формування соціально значущих інтересів молоді, сприяння умов для одержання вихованцями додаткової освіти, набуття ними умінь і навичок шляхом участі у творчих об’єднаннях за інтересами; розвиток комунікативних здібностей та становлення соціальної зрілості особистості; формування їх національної самосвідомості і громадської активності; пошук, розвиток та підтримка нових талантів і обдаровань, виховання творчої еліти в різних галузях суспільного життя…; створення найбільш сприятливих умов для емоційно-психологічної захищеності та душевного комфорту; виховання естетичних смаків у дітей і молоді, прилучення їх до народної творчості; занять різними видами мистецтва, оволодіння народними ремеслами, участь у культурному житті суспільства; організація змістовного дозвілля дітей і молоді…»(34, 13).
Проблемі ефективної організації позакласної та позашкільної роботи зі школярами присвячено чимало наукових досліджень. До цієї теми зверталися такі видатні вітчизняні педагоги, як К. Ушинський, О. Духнович, С. Русова, Г. Ващенко, В. Сухомлинський. Різні сторони даної проблеми розглядають сучасні вчені В. Вербицький, О. Верещак, І. Вороніна, Н. Ганнусенко, О. Зотова, Л. Ковбасенко, І. Мартинюк, Р. Науменко, Т. Пустовіт, Т. Сущенко та ін. У дослідженнях І. Беха, Л. Божович, Л. Виготського, А. Леонтьєва, С. Рубінштейна висвітлюються психологічні аспекти навчання й виховання учнів.
Однак, як засвідчують спостереження, проведені в початкових класах, позакласній та позашкільній роботі ще не приділяються достойної уваги. Цією роботою охоплена незначна кількість молодших школярів. У багатьох випадках діяльність педагогів у цьому напрямку має формальний характер. Слабким є зв'язок учителів початкових класів з організаторами позашкільних закладів. Все це свідчить про те,