зв’язків, створення умов для подальшого їх розвитку.
Спільна діяльність школи і позашкільних закладів з батьками має на меті розкрити необмежені можливості більш раннього і плідного розвитку дітей у позаурочний час, доступно показати батькам методику домашньої педагогічної роботи щодо закріплення особистих здібностей та інтересів дітей знайомство з науково-популярною літературою, поїздки в музей, бібліотеки, відвідування виставок тощо.
Така спільна робота вчителів і педагогів позашкільних закладів з батьками, надзвичайно важлива тоді, коли діти переживають складні періоди життя. В молодшому шкільному віці часто спостерігаються своєрідний «пік» якісних змін дитини, коли вона природно самостверджується, замислюється над своїм «завтра».
Саме в цей відповідальний період все залежить від того, чи можуть батьки разом із рештою виховних інститутів якомога ближче підійти до дитини, щоб повести в потрібному напрямі розвиток її внутрішніх сил.
Головна турбота такої спільної роботи Ї зробити все для того, щоб дитина і в сім’ї, і в позашкільних закладах, і в школі ні на хвилину не залишилася в ізоляції, не допустити того, щоб вона втратила самоповагу.
Установка на взаємозв’язок і співробітництво школи, сім’ї і позашкільних закладів набуває дійового характеру, якщо вони забезпечуються такими діями: спільне стимулювання розвитку духовно-моральних, інтелектуально-творчих, естетично-пізнавальних сил дитини, створення умов для постійних вправ у набутті позитивного досвіду соціально-перетворюючої діяльності, яка відповідає інтересам і творчим потребам дитини; об’єднання сил у збагаченні загальної культури та інтелектуальних здібностей; створення умов для максимального використання і стимулювання тих творчих здібностей, які відповідають природним особливостям дитини.
Позашкільні заклади повинні орієнтуватися на знання і вміння, які одержують гуртківці в шкільному навчально-виховному процесі і навпаки. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні неперервної освіти школяра, її збагаченні і розвитку, бо дають дітям знання й практичні вміння, що наближені до життєвих умов, можливість реалізувати їх у практичній діяльності, допомагають краще засвоїти шкільні предмети. Проте аналіз роботи ПНЗ засвідчує, що в більшості випадків вони працюють автономно, залучаючи школи на допомогу тільки на початку навчального року, коли проводиться набір дітей у гуртки.
Останнім часом склались деякі стереотипи щодо функцій кожного з навчальних закладів: школа озброює учнів знаннями, а позашкільні заклади формують у вихованців спеціальні вміння і навички за своїм профілем. Звичайно, це дуже спрощений підхід. Співпраця між школою і позашкільним закладом має бути більш глибокою, особливо тепер, коли гуртки в школах майже не працюють. Найтіснішою повинна бути співпраця між керівниками гуртків і вчителями початкових класів, учителями-предметниками, класними керівниками.
Зміст співпраці між керівниками гуртків і класними керівниками може бути таким:
спільна робота щодо виявлення інтересів і запитів дітей, залучення їх до гурткової роботи;
допомога гуртківцям позашкільних закладів у зменшенні їх завантаженості загальношкільними і класними виховними заходами;
залучення класних керівників до відвідування гурткових занять;
взаємна зацікавленість успіхами гуртківців, пропагування їхніх досягнень у шкільних і класних колективах, на шкільних заходах шляхом застосування різних форм роботи, зокрема презентації робіт гуртківців, висвітлення їхніх результатів у шкільній пресі, радіо, на батьківських зборах, педрадах тощо;
обмін досвідом виховної роботи між класними керівниками і керівниками гуртків.
Співпраця керівників гуртків і вчителів-предметників можлива в таких формах:
проведення спільних методичних об’єднань;
взаємна зацікавленість керівників і вчителів у творчому зростанні школярів;
спільне визначення навчального програмного матеріалу для гурткової роботи. Особливо це стосується гуртків декоративно-вжиткового мистецтва, народних промислів і ремесел, технічних та інших, навчальний матеріал яких суміжний з матеріалами шкільних предметів;
заохочення та стимулювання досягнень гуртківців;
складання спільних планів щодо розвитку творчої особистості дитини.
Важливо домогтися, щоб досягнення гуртківця позашкільного закладу не вважалися пріоритетом цього закладу чи школи, у якій він навчається, а колективним успіхом школи і позашкільного закладу.
Кожен позашкільний заклад має виробити свої конкретні умови співпраці з учителями, враховуючи умови роботи позашкільного закладу, школи.
Створюючи гурток, клуб чи інше творче об’єднання на базі школи, необхідно укласти двосторонню трудову угоду між позашкільним закладом і школою, де обумовити всі складові співпраці (використання матеріально-технічної бази школи, участь школярів у масових заходах позашкільного закладу, оплату керівнику гуртка тощо).
Останнім часом набувають поширення цільові творчі програми, які укладають позашкільні заклади для підвищення якості навчально-виховного процесу, а також залучення додаткових (позабюджетних) коштів на зміцнення матеріально-технічної бази, доплати керівникам гуртків тощо.
Програми можуть бути різними: концертно-ігровими Ї передбачають підготовку ранків, дискотек, вечорів на замовлення установ, організацій, підприємств, працівники яких мають дітей і хочуть проводити з ними дозвіллєві заходи, Новорічні і Різдвяні свята, професійні свята, урочисті події тощо. Ігрові програми добре реалізовуються в дошкільних закладах. Благодійні програми, проекти можуть скеровуватись на допомогу дітям у здобутті й засвоєнні ними допрофесійних знань, умінь і навичок.
Важливо в сучасних соціально-економічних умовах подбати про соціально - реалібітаційні програми, метою яких була б допомога дітям, які мають фізичні вади, та дітям, котрі потребують матеріальної допомоги.
Отже, педагоги шкіл і позашкільних закладів у питаннях організації начально-виховного процесу повинні тісно співпрацювати, доповнюючи його зміст, форми і методи, спільно вивчати інтереси і запити дітей, залучаючи їх до суспільно корисної, громадської роботи.
2.3. Досвід залучення молодших школярів до різних видів діяльності в позашкільному закладі.
Вивчення, узагальнення і поширення перспективного досвіду Ї загальнопедагогічна проблема. Стосовно позашкільної освіти вона має певні особливості. Це пов’язано зі змістом, метою, формою і методами діяльності позашкільних закладів Ї заняття з дітьми в позаурочний і позашкільний час, робота в природі, нестандартний підхід до вивчення інтересів і психічних особливостей дитини, оцінювання результатів праці, заохочення до справи.
Технологічні наробки педагога позашкільного закладу складаються саме з уміння визначити потреби і