Головні принципи особистісного орієнтованого навчання такі: індивідуалізація навчання, яка дає змогу дітям з перших років цілеспрямованої позашкільної освіти ознайомлюватися з основними видами діяльності позашкільного закладу, науковим обґрунтуванням її необхідності і потреби; передбачає засвоєння знань у тому темпі, який зумовлюється їхніми пізнавальними здібностями; дає змогу здібним, особливо обдарованим дітям максимально розвивати свої творчі задатки; максимальне наближення навчального матеріалу до реалій життя, що сприяє розумінню учнями важливості знань та потреби постійного їх оновлення.

Вибір методів навчання в творчих об’єднаннях початкового

рівня здійснюється з урахуванням вікових категорій вихованців, специфіки позашкільної освіти, регіональних умов. Треба зауважити, що обґрунтований вибір методів і засобів навчання залежить від конкретної педагогічної ситуації. Виходячи з цього, керівники творчих об’єднань початкового рівня можуть використовують такі методи: когнітивні (метод вживання, метод образного бачення, метод евристичних запитань, метод евристичного спостереження, метод евристичного дослідження, метод конструювання понять та ін.); креативні (метод придумування, метод образної картини, метод гіперболізації, метод морфологічної скриньки та ін.); оргдіяльнісні (методи учнівської цілеспрямованості, методи створення освітніх програм, методи рефлексії, методи самооцінки та ін.).

Визначені мета, завдання, принципи, функції, форми і методи навчально-виховного процесу обумовлюють вибір таких технологій: особистісно-розвивального навчання, розвивального навчання зі спрямованістю на розвиток творчих якостей особистості, гуманно-особистісного, проблемного навчання тощо.

Основні завдання навчального процесу в творчих об’єднаннях початкового, рівня на перспективу передбачають оновлення змісту і вдосконалення технологій навчання, що відповідає концепції 12-річної загальної освіти.

Висновки до розділу 2

1)Аналіз наукової літератури, вивчення досвіду позакласної та позашкільної роботи показують, що вона проводиться в багатьох організаційних формах: масових, групових, індивідуальних.

2) Значне місце в позакласній та позашкільній роботі з молодшими школярами займає ігрова діяльність.

3) Провідними в організації позакласної та позашкільної діяльності учнів початкових класів є методи формування свідомості особистості (бесіди, спостереження, розповіді, читання й обговорення книг, демонстрація кінофільмів та ін.) та методи організації практичної діяльності, формування трудових умінь і навичок (вправа, доручення, змагання).

4) Основна функція педагога полягає в тому, щоб організовувати і спрямовувати самостійну діяльність учнів.

5)Головна особливість позакласного та позашкільного педагогічного процесу полягає в тому, що він будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей, на їх духовній спільності, визнанні самостійності особистості дитини, на взаємоповазі і взаємній зацікавленості у суспільному успіхові, в результаті діяльності.

6) Співробітництво педагогів школи з організаторами позашкільного педагогічного процесу базується на взаємній зацікавленості в повноцінному розвитку дітей.

7) Основним методологічним принципом організації начально-виховного процесу в творчих об’єднаннях початкового рівня є принцип особистісного підходу, що характеризується визнанням індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної дитини.

8) Найчастіше керівники творчих об’єднань початкового рівня використовують технології особистісно-розвивального навчання, розвивального навчання спрямованістю на розвиток творчих якостей особистості, гуманно-особистісного, проблемного навчання тощо.

РОЗДІЛ ІІІ. Експериментальна робота з позакласного та позашкільного навчання й виховання учнів початкових класів

3.1.Участь молодших школярів у гуртковій еколого-натуралістичній роботі

Напрям еколого-натуралістичної роботи з дітьми вибраний нами не випадково. Сьогодні екологічна освіта та виховання в Україні, так і в усьому світі, є першочерговим завданням порядку денного на ХХІ століття, що відображено не тільки у кожній програмі, а і в численних документах та нормативах екологічного напрямку від локального рівня Генеральної Асамблеї ООН.

За умов погіршення екологічної ситуації в Україні зі своєю гостротою постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. На шляху вирішення цієї проблеми значна увага має приділятися позакласній роботі з молодшими школярами, у процесі якої вирішується проблема дбайливого, господарського ставлення до природи та охорони навколишнього середовища. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей та, зрештою, майбутнє нашої держави.

На першому етапі експериментальної роботи, використовуючи комплекс діагностичних методів (спостереження, опитування, експериментальні справи і ситуації, метод самооцінки та ін.), ми дослідили стан екологічної вихованості та освіти учнів 3А класу Коломийської ЗОШ І-ІІІ ст. №4, що не брали участі в гуртковій роботі (20 учнів) і становили контрольну групу, та гуртківців (20 учнів), що становили експериментальну групу. Критеріями виступили вже вище описані нами 4 ступені вихованості, серед яких два ступені (активна позиція і пасивна позитивна позиція) задовольняють педагога, а інші два (нестійка позиція, негативна позиція) характеризують тих учнів, позитивний ступінь вихованості яких ще не досягнутий.

Рівень екологічної освіти (початковий, середній, достатній чи високий) встановлювався на основі таких критеріїв, як якість знань, рівень сформованості вмінь, досвід творчої діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до проблеми.

Результати констатувального експерименту представлені в таблиці 1.

Рівень екологічної вихованості та освіти третьокласників

(констатувальний зріз)

Таблиця 1

Групи учнів | Ступені екологічної вихованості | Рівень екологічної освіти

Активна позиція | Пасивна позитивна позиція | Нестійка позиція | Негативна позиція | Високий | Достатній | Серед-ній | Початко-вий

Експе-римент-тальна | Ї | 31% | 60% |

9% | Ї | 11% | 71% | 18%

Конт-рольна | Ї | 33% | 59% |

8% | Ї | 13% | 71% | 16%

Як видно з таблиці, активною позицією в поєднанні з високим рівнем екологічних знань не володів жоден учень як в експериментальній, так і в контрольній групі. Пасивна позитивна позиція характерна для 31% учнів експериментальної та 33% учнів контрольної групи. Решта учнів відзначалися нестійкою або негативною позицією. Більшість школярів (71%) як експериментальної, так і контрольної групи володіли середнім рівнем екологічних знань, частина (18% в експериментальному класі та 16% у контрольному) — початковим рівнем.

Гурткова еколого-натуралістична робота з третьокласниками проводилась упродовж