Снідом, наркоманією.
Екскурсія в живу природу «Уроки мислення серед природи».
Конкурс знавців природи «Екологія душі».
Екологічний вечір «Природа в музиці, творах письменників, поезій, в роботах художників».
Екскурсія в природу «Екологічне становище довкілля».
Конкурс зимових композицій «Замість ялинки – гілка», «Зимовий букет», «Зимова фантазія».
Написання й оздоблення листівок-звернень до населення з екологічних проблем «Збережемо первоцвіти», «Тиша», «Весна без пострілу»,»Скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу під час роботи двигуна», «Дотримання чистоти в природі, в душі», «Участь в оновленні рідного краю».
Конкурс на кращий міні-опис природи рідного краю.
Конкурс малюнків – екологічний вернісаж «Увійди в природу другом», «Вони потребують нашої любові», «На захист первоцвітів».
Усний екологічний журнал «Моя подорож у природу».
Місячник екологічної освіти:
акція «Молодь і здоров’я» -- виступ юних лекторів «За здоровий спосіб життя»;
зустріч вихованців з лікарями «Не занапасти себе»;
акція «Здорова планета – здорова людина»;
еколого-трудові десанти «Ми чистимо світ»;
екологічний вернісаж «Захист природи – засоби малюнків», «Біль і Надія очима дітей»;
виготовлення фотоальбому «Краса Землі»;
екологічні суботники до Дня довкілля та Дня Землі «Прибери планету»;
посадка та обкопування дерев «Зелений паросток майбутнього»;
екологічний проект «Всинови дерево»;
очищення занедбаних джерел «Даруємо друге життя воді»;
очищення берегів озер та річки Прут від побутового сміття;
виступ агітбригади екологічного театру «Діти Сонця» до річниці катастрофи на ЧАЕС;
проведення міської науково-практичної конференції «Чи чуєш ти, світе, як гірко ридає полин?»;
бесіди, хвилини мовчання до Дня пам’яті жертв радіаційних аварій;
екскурсії в пожежну частину м. Василькова та до м. Києва, у музей пожежників Чорнобиля;
надання допомоги ветеранам війни «Милосердя та пам’ять»;
екологічний пікнік «Збережи красу землі»;
перегляд відеофільмів «Екологія ХХ та ХХІ століття».
3.2. Запровадження інноваційних способів педагогічної роботи в позашкільному закладі
Прийняття Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», розробка Концепції позашкільної освіти та виховання сприяли більш інтенсивним змінам у системі позашкільної роботи, трансформації її в нову якість Ї позашкільну освіту, а також суттєво змінили статус у структурі загальної освіти нашої держави.
Постало питання про місце позашкільної освіти в єдиному освітньому просторі, визначення співвідношення її з іншими ланками освіти, перспектив функціонування позашкільних навчальних закладів на ринку освітніх послуг. І головне Ї якими мають бути пріоритетні ідеї змісту позашкільної освіти, діяльності позашкільного навчального закладу.
В умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства і гуманітаризації освіти підвищився попит дітей та їхніх батьків на додаткові освітні послуги, і які відповідають соціально-педагогічним можливостям позашкільної освіти. Тобто позашкільний навчальний заклад разом зі школою, іншими навчальними закладами став активним учасником створення у своєму регіоні різнорівневої, цілісної системи, яка індивідуалізує освітній шлях дитини єдиному освітньому просторі держави.
Відповідно до сказаного головне завдання кожного позашкільного навчального закладу Ї розробка Концепції та програми подальшого якісного оновлення змісту, принципів, методів, форм і напрямів своєї діяльності, що знаходить відображення в Законі України «Про позашкільну освіту». Фундаментом цієї роботи є визначені законом стратегічні напрями державної політики у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні, виховні умови, що забезпечують одержання підлітками додаткових знань. Умінь і навичок.
Сучасні позашкільні навчальні заклади як вагома складова структури позашкільної освіти поступово стають багатофункціональними центрами творчості вихованців, набувають ознак складної, багаторівневої педагогічної системи. Сьогодні вони дають знання, формують у дітей і учнівської молоді вміння та навички відповідно до їхніх інтересів, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації, в інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку, готують до професійної та громадської діяльності, створюють умови для організації змістовного дозвілля тощо.
Яким же має бути позашкільний навчальний заклад третього тисячоліття?
За результатами дослідження стало можливим визначити сутність змісту позашкільного навчально-виховного процесу. Він розглядається як система процесів реалізації двох груп функцій:
Ї навчальної Ї задоволення освітніх потреб учнів за допомогою особливих інтелектуальних, психолого-педагогічних послуг, які сприяють засвоєнню, розвитку й поглибленню знань, умінь та навичок, отриманих у загальноосвітній школі, або дають змогу вивчати галузі знань, що не знаходять там застосування;
Ї соціально-педагогічної Ї забезпечення розвитку процесів виховання, соціального захисту, оздоровлення, реабілітації, соціальної адаптації та організації змістовного дозвілля.
Прийняття у 1997 р. Концепції позашкільної освіти й виховання сприяло як науковому осмисленню розвитку позашкільної освіти і визначенню її місця в системі неперервної освіти, так і окресленню головної мети, основних завдань, актуальних та перспективних напрямів, що потребують самостійних наукових досліджень. Сьогодні конструктивні зміни, що мають місце в соціально-економічному просторі України, створюють умови для трансформації і позашкільних навчальних закладів.
Основними тенденціями цього процесу є:
активізація інтересу учнів до додаткових освітніх послуг;
зростання ролі дітей та їхніх батьків як суб’єктів навчально-виховного процесу і основних замовників освітніх послуг;
посилення попиту на професіоналізм, компетентність, високий інтелектуальний рівень педагогічних кадрів;
поліпшення соціального захисту дітей, їх соціально-психологічної реабілітації в умовах впливу негативних факторів, що супроводжують ринкові перетворення.
Усе сказане зумовлює активізацію інноваційних процесів насамперед у роботі позашкільних навчальних закладів нового типу, таких, як навчально-виховні комплекси, творчо-виробничі центри, центри творчості дітей та юнацтва, оздоровчо-екологічні центри, театральні комплекси, кінотеатри, мистецькі і спортивні школи, профільні клуби, Будинки школяра.
У сучасних умовах набуває поширення інтеграції позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів різних типів: ліцеїв, гімназій, коледжів, спеціалізованих шкіл, а також дошкільних закладів і вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. Мета Ї сприяти підвищенню ролі позашкільного навчання й виховання у творчому самовдосконаленні та професійному самовизначенні учнів.
Постійні зв’язки позашкільних вищих навчальних закладів сприяють реалізації принципів науковості, системності, гуманізації при обґрунтуванні концепції і програм розвитку дітей та учнівської молоді, реалізації планів їх допрофесійної підготовки.
В будинку школяра м. Коломиї освітні виховні інновації реалізуються за блоками:
1. У змісті позашкільної