5. Позакласна та позашкільна діяльність дає змогу повніше враховувати знання й інтереси школярів, їх пізнавальні та інтелектуальні можливості.

6. Суттєво змінило статус у структурі загальної освіти позашкільна робота, що трансформована в нову якість Ї позашкільну освіту.

7. Позашкільний навчально-виховний процес розглядається як система реалізації двох груп функцій: навчальної та соціально-педагогічної.

8. У позашкільних навчальних закладах, зокрема Будинку школяра м. Коломиї, реалізуються освітньо-виховні інновації як у змісті позашкільної освіти, так і в освітніх технологіях та управлінні закладом.

Висновки

В Україні діє система позакласної та позашкільної освіти й виховання школярів, яка відкриває простір для їх творчої самореалізації та професійного самовизначення. Про державне замовлення на здобуття дітьми позашкільної освіти, їх творче, інтелектуальне, духовне, моральне становлення свідчать законодавчі та нормативні акти, прийняті в нашій країні за останнє десятиліття і спрямовані на суттєве реформування позашкільних навчально-виховних закладів.

Проведення нами дослідження дало змогу сформувати ряд висновків:

Позакласна та позашкільна діяльність учителя має широкий потенціал у соціальному, культурному та педагогічному вимірах.

Пріоритетним напрямом позакласної та позашкільної роботи є практичне вирішення проблеми виявлення, розвитку та реалізації творчих здібностей дітей і молоді.

У педагогічному плані важливим є виконання двох провідних функцій у позакласній та позашкільній діяльності, а саме :

Ї створення широкого загальнокультурного, емоційно значущого для дитини фону засвоєння загальної освіти;

Ї предметна орієнтація учня в системі фундаментальних видів діяльності з урахуванням його здібностей та інтересів, тобто забезпечення реальної можливості вибору особистісно орієнтованого навчання.

Головна особливість позаурочного педагогічного процесу полягає в тому, що він будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей. Їх духовної спільності, визнанні самоцінності особистості дитини, взаємодопомозі і спільній зацікавленості в успіхові та результаті діяльності.

Наукові основи позакласної та позашкільної освіти й виховання закладені у працях А.Д. Ушинського, С. Русової, А.С. Макаренка, Т.І. Сущенко, Г.П. Пустовіта, В.В. Вербицького, В.О. Сухомлинського, І.Д. Беха, та ін.

Вивчення досвіду позакласної та позашкільної роботи свідчить про те, що вона проводиться в різноманітних масових, групових та індивідуальних формах.

Адже з провідних місць у позакласній та позашкільній роботі з молодшими школярами займає ігрова діяльність.

Провідними в організації позакласної роботи та позашкільної роботи з учнями початкових класів є методи дотримування свідомості особистості та методи організації практичної діяльності і формування трудових умінь і навичок школярів.

Основним методологічним принципом організації позакласної та позашкільної роботи є принцип особистісного підходу, що лежать в основі особистісно-розвивального навчання молодших школярів.

Для глибокого вивчення протікання позакласного та позашкільного освітнього-виховного процесу варто застосовувати інтегративну діагностичну методику.

На основі критеріїв вихованості молодших школярів (система цінностей особистості, здатність включатися в певний вид, здатність включатися в певний вид діяльності, виявити цілеспрямованість, самостійність, активність, відповідальність та ін.0 визначено 4 ступені вихованості: активна позиція вихованця, пасивна позитивна позиція, нестійка позиція, негативна позиція. Навчальні досягнення учнів визначилися за 4 рівнями: початковим, середнім, достатнім, високим.

Метою експериментальної еколого-натуралістичної роботи з молодшими школярами було виховання їх екологічної культури, що включало певну суму знань, переконання ціннісні орієнтації дітей та практичні природоохоронні вміння й навички.

Результати експериментальної гурткової роботи з молодшими школярами довели її ефективність.

Тісний взаємозв’язок шкільної та позакласної і позашкільної системи освіти і виховання забезпечує умови для формування різнобічно розвиненої особистості молодшого школяра.

В сучасних умовах підвищився попит дітей та їх батьків на додаткові освітньо-виховні послуги, які відповідають соціально-педагогічним можливостям позашкільної освіти.

Вищезазначене зумовлює активізацію інноваційних процесів у роботі позашкільних навчальних закладі, зокрема Будинків школяра, що виявляються як у змісті освітньо-виховного процесу, так і в освітніх технологіях.

В управлінні сучасним позашкільним закладом спостерігається впровадження в практику трьох основних стратегій нововведень: стратегії локальних змін, стратегії модульних змін, стратегії системних змін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.. 2. особистісно-орієнтований підхід: наукове видання. — К.: Либідь 2003. – 344с.

Бех І.Д. Нравственность личности: Стратегия становлення. — Ровно, 1991. – 145 с.

Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К., 1998.

Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. Ї Н., 2000.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968. Ї 356с.

Братюк О.Г. Екологічна освіта як одна з форм позакласної роботи.// Хімія. 2007. Ї №18 Ї с.16-18.

Вербицький В.В. Проблеми творчості. Позашкільна педагогічна творчість //Рідна школа Ї 1999. Ї№ 5 Ї с.3-9.

Вербицький В.В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня (з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти). Ї К.:Деміур, 2002. Ї 232с.

Верещан О. Позашкільна діяльність як педагогічна система та соціокультурне середовище. // Рідна школа Ї 2006 Ї №12. Ї с. 32-35.

Выготский А.С. Мышление и речь. Избранные психологические исследование. Ї М., 1956. 567с.

Вороніна І.Г. Організація пізнавальної діяльності в позаурочний час у початковій школі //Початкове навчання та виховання. Ї 2007. Ї №28 (жовтень) Ї

с. 10-13.

Ганнусенко Н.І. Позашкільна освіта: стан і стратегія розвитку // Педагогіка і психологія. Ї 2003. Ї №1 с.3-4

Гончарова О. Економічна освіта учнів у позашкільному закладі //Початкова школа. 2007. Ї №6. Ї с. 29-33.

Дайджест: школа Ї парк педагогічних ідей та технологій. Ї К., 2003. Ї №1. Ї с. 8-11.

Данилко О.Ю. Охорона навколишнього середовища. Ї К., 1999.

Дем’янюк І. Модифікація змісту, форм і методів позашкільної освіти //Директор школи. Ї 2003. №11.

Державна національна програма «Освіта» 9Україна ХХ століття»). Ї Н.: Райдуга, 1994.

Дерибо С.Д., Ясвин В.А. Две модели экологии: Экологический кризи как кризи антропоцентрического сознания // Человек. Ї 1998. №1 Ї с. 34-40.

Дробноход М. Стійкий екологічно безпечний розвиток: український контекст //Ї К.: Веселка, 2002. Ї с. 104-115.

Екологічна освіта школярів: