З метою глибокого вивчення покликання позакласної та позашкільної освітньо-виховної роботи та визначення шляхів її удосконалення необхідно застосувати інтегративну діагностику, що передбачає оцінку ступеня сформованості позиції особистості та її навченості.

Критеріями вихованості виступають система цінностей особистості, здатність включатися у відповідний вид діяльності, проявити цілеспрямованість, осмисленість, самостійність, творчу активність, відповідальність. На основі цих критеріїв визначено 4 ступені вихованості: активна позиція вихованості, пасивна позитивна позиція, нестійка позиція, негативна позиція.

Інтегровані рівні навчальних досягнень учнів (початковий, середній, достатній, високий) визначалися за такими критеріями: якість знань; рівень сформованості вмінь; рівень оволодіння досвідом творчої діяльності; рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, інших людей, до самого себе.

Розділ 2. Шляхи вдосконалення позакласної та позашкільної роботи з молодшими школярами

2.1. Оптимальний вибір.

Позакласна і позашкільна робота в початкових класах проводиться у певних організаційних формах Ї масових, групових та індивідуальних.

Масові форми Ї це свята, ранки збори, лінійки, фестивалі, огляди, виставки, екскурсії, зустрічі, суботники, ігри-подорожі, конкурси, вікторини.

Групові форми Ї це об’єднання дітей за інтересами: гуртки, клуби, лялькові театри; а також патрулі, загони «друзів птахів» (тимчасові об’єднання0 та ін.

Різноманітні індивідуальні форми занять: конструювання, моделювання, колекціонування, вирощування рослин, догляд за тваринами, малювання, ліплення, аплікація, вишивання, випилювання.

Великий виховний вплив на дітей мають масові заходи. Масовий характер діяльності включає дітей у систему різноманітних відносин, діти зближаються, краще ставляться один до одного, збагачується їхній досвід взаємин, пробуджується почуття відповідальності за колектив. Інтерес дітей до позаурочних справ зростає, якщо весь шкільний колектив зайнятий захоплюючою суспільно-корисною роботою. У такій загальній колективній діяльності є на кого рівнятися, є з чим порівнювати результати своїх зусиль і досягнень. Молодші школярі особливо охоче прилучаються до масових загально шкільних заходів. Варто прагнути до того, щоб учні 1-4 класів брали активну участь у загальношкільних святах, фестивалях, виставках, рейдах, оглядах, конкурсах і спортивних змаганнях.

Але правильний вибір організаційних форм ще не визначає їх виховної ефективності. Необхідна відповідна організація позакласної роботи. Це значить, що в ході проведення позакласного заходу між дітьми повинні скластися відносини, що виховують у них культуру поводження, дисциплінованість і взаємну вимогливість. Тому вчитель повинний детально продумати, як буде проходити позакласний захід, якими будуть відносини дітей у спільній діяльності.

Значне місце в позаурочній роботі займає гра. Дитина 6-10 років має потребу в активній, бадьорій і радісній діяльності, у гострих переживаннях. Цінність гри як виду і форми організації діяльності полягає в тому, що дитина сам вибирає способи вирішення практичних завдань і завдяки цьому активно діє; вчиться керувати собою в залежності від обставин, що складаються.

Майже кожне позакласне чи позашкільне заняття може включати елементи гри чи бути організоване у формі ігрової діяльності. Діти грають на ранках, на заняттях гуртків і клубів за інтересами у походах і на екскурсіях. В ігровій формі проходять конкурси, вікторини, спортивні змагання.

В позакласній та позашкільній роботі використовуються загальні методи виховання і навчання школярів.

Методи формування свідомості особистості. Це Ї начальні, етичні та естетичні бесіди, спостереження, розповіді, читання й обговорення книг, статей з журналів, демонстрація кінофільмів, відеофільмів. За допомогою цих методів озброюють учнів знаннями, роз’яснюють їм норми і правила поведінки, формують поняття, розвивають почуття, учать оцінювати вчинки і застосовувати знання на практиці.

Методи організації практичної діяльності, формування трудових умінь і навичок. Це Ї вправа, доручення і змагання. За допомогою цих методів організують діяльність.

Всі методи виховання і навчання в практиці виховної роботи використовуються в єдності. Роз’яснення і привчання, переконання і вправа, оцінка і вчинок, слово і справа Ї єдині і неподільні в процесі формування свідомості і поведінки дітей.

У навчальній бесіді повідомляють нові знання, роз’ясняються цікаві для дітей наукові факти, дається інструктаж з виконання завдання. За дидактичними завданнями розрізняють такі бесіди: вступна ( на заняттях гуртків, клубів, на екскурсії, при виконанні практичних завдань); бесіда-повідомлення нових знань; бесіда-інструктаж. Вимоги до навчальних бесід на позакласних заняттях такі ж, як і до бесід на уроках.

Призначення етичної бесіди полягає в тому, щоб дати учням знання про норми і правила поведінки, сформувати моральні поняття.

До кожної етичної бесіди вчитель і учні готуються заздалегідь. Діти добирають для бесід розповіді, казки, вірші, малюнки, прислів’я. Учитель складає план бесіди. У ньому вказуються тема, мета, питання і завдання, визначаються поняття, що повинні бути засвоєні, і вимоги, які школярі мають виконувати.

Для засвоєння правил поведінки дітям пропонуються задачі морального змісту. Живий інтерес викликають бесіди за казкою чи розповіддю, які треба продовжити, за листом, на який треба дати відповідь, висловити свої побажання. Дуже переконливі для дітей бесіди з ігровими кінцівками й інсценівками. Наприклад, після бесіди про товариський вчинок дітям пропонується по дощечках пройти через «струмок», не промочивши ніг. Але при переході одна дощечка «зламалася», дитина може «промочити ноги», якщо їй вчасно не допомогти. Чи здогадається про це товариш?

Етичні бесіди повинні бути дієвими. Кожна бесіда завершується точно сформульованим правилом чи вимогою, яку треба виконувати в повсякденних справах і вчинках.

Для естетичних бесід добираються картини відомих художників, фотографії, відеофільми, музичні твори. Сила і яскравість сприйняття картини підвищується, якщо незадовго до цього діти спостерігали подібне явище в природі чи в житті людей. Наприклад, сприйняття краси осені на картині художника тісно пов’язується з тими враженнями, які діти одержали, спостерігаючи за настанням осені.

Величезний естетичний вплив справляють на дітей картини на теми казок. «Казка невіддільна