Ой, як сказав учетверте – «вимовляй живіте!»

«Нуте ж, хлопці, зараз його на лавку кладіте!»

І просився, і молився, а ще більше злякався,

Бо задали такого хльосу, що й світа зцурався...» [6].

Для вибору дяка громада збиралась на цвинтарі біля дзвіниці, а кандидат на дяка піднімався на дзвіницю і звідти виголошував промову переважно в жартівливому дусі. Якщо було декілька кандидатів, то першим був той, хто вважався більш дотепним і жартівливим.

При парафіяльних школах залишалися учні, які готувлися до вчителювання і здебільшого жили при школах.Таких юнаків називали «молодиками», хоч віком деякі з них і перевищували юнацькі роки.

Чимало дітей училося також у мандрівних дяків, серед яких були не лише ті учні й студенти, що залишали школу через малу успішність в науці або погану поведінку, але й ті, що пускалися в мандри заради «апетицій».

2.4 Козацькі пісні, як виховний фактор в житті українців.

Українські пісні є своєрідним історичним джерелом. Достовірність, певна точність поєднуються в них з певною душевною схвильованістю. Більшість пісень складених про доблесні подвиги козаків писали учасники тих подій, тому пісні були сповненні переживаннями, давали оцінку, висловлювали своє ставлення до подій, почуття й роздуми.

Народні пісні можуть служити багатющим матеріалом, неоціненним джерелом для вивчення суспільно-політичної народної думки, історичних поглядів селянства та козацтва. Вони дають нам змогу скласти уявлення про тогочасні погляди, звичаї, що панували в суспільстві.

Однією з найпоширеніших була тематика протестів проти гніту, панщини, страждань. Але водночас багато пісень присвячено показові таких політичних подій, як російсько-турецькі війни і участь в них козацтва, зруйнування Запорізької Січі ті ін. Не обминули в піснях і теми таких суспільних явищ, як чумацтво, рекрутчинна. Проте однією з найпоширеніших тем була визвольна боротьба козаків, народні рухи і повстання. В таких піснях оспівувались конкретні особистості, події минувшини. Було складенно пісні про таких вихідців Січі, як: козак Бондаренко, Швачка, Гонта ті ін. В них настільки точно оспівується місце, час і хід подій, що розповідь інколи підіймається до рівня своєрідної історичної точності.

Однак невірно було б припускати, що конкретну достовірність можна знайти в кожній козацькій пісні. Дуже часто зустрічаються неточності, вільне зближення далеких подій, що може бути наслідком якоюсь мірою переробок, додатків, змін, внесених з часом чи при передачі тексту з вуст в уста.

Основною думкою творів виступає демократизм, патріотизм та народність. Народний характер визначається не тільки тим, що вона створена народними співцями, а й тими благородними, демократичними та визвольними ідеями, які підіймаються і стверджуються в піснях.

Вирішальний вплив на формування поглядів українських селян щодо державного устрою справила Запорізька Січ з її традиціями, виборністю властей, радою, гласністю ухвал тощо. Саме тому, коли була ліквідована Січ ( а саме в 1775 році ), народні маси відповіли на це цілим циклом пісень, в яких вони з обуренням засуджували царицю Катерину II, за наказом якої було зруйноване «славне Запоріжжя». Вільне від кріпацької залежності, навіть в останні роки свого існування козацтво користувалось низкою прав і привілеїв. Незважаючи на те, що суспільно-економічне становище козацтва погіршувалося, на Україні це був свого роду соціальний зразок, до якого прагнуло селянство.

Окрім опису подій, політичних та соціальних баталій, піднімались проблеми зрадництва народних інтересів, висловлювався оптимізм, віра в краще майбутнє.

Для кращого ознайомлення з козацькими пісенями приводимо деякі з них у додатку №2.

Отже, для українського народу козачинна відіграла роль не тільки визвоволителів, але й подала приклад суспільно-державного устрою, взаємовідносин між людьми. Велике значення має благодійницька діяльність козаків, їх поводження з старшими, нездужими козаками була прикладом підростаючому поклінню.

Розвиток і велика популярність серед населення козацьких і співацьких шкіл відкритих козаками відображає дух народу, загальний настрій людей, їх бажання і сподівання. Постулати, які пропагувалися в таких школах відповідали загально-прийнятим морально-етичним нормам родинної педагогіки, свідчить про патріотизм, споконвічне бажання українців бути вільними, будувати власну державність в якій би знайшли місце гармонія, повага, доброчесність та інші благодаті.

Значну роль в поширені козацької культури, піднесення патріотичного духу як в простого люду, так і в козаків, які були далеко від своїх родин, відіграла народна творчість, зокрема пісні. Саме в пісні донесли до наших часів і увіковічнили славу видатних українців, які і зараз є хорошим прикладом для наслідування.

На сучасному етапі, ми можемо використати для себе систему калокагатійного виховання дітей, привчання їх до допомоги інших. Важливе значення має виховання хлопчиків і дівчаток відповідно до їх соціальних ролей у суспільстві.

На нашу думку, теперішня ситуація в країні потребує виховання в підростаючого покоління відчуття патріотизму, гордості за власну державу, піднесення національного духу. А саме цьому служить приклад козаків, які поклали своє життя за Україну.

Розділ 3 Духовний світ українців.

3.1 Вплив традицій і обрядів на родинне виховання.

На нашу думку, не можна залишити поза увагою традиції, обряди, звичаї українського народу, адже саме це має великий виховний вплив на особистість. Традиції і звичаї передавались від батька до сина, від покоління до покоління і були важливими для кожної родини, оскільки об’єднували всіх її членів, діти спостерігали за старшими та брали з них приклад. Спосіб життя людей містив у своїй основі поняття ладу, тобто порядку, гармонії в усьому.

Гармонія досягалась завдяки певній циклічності: або за річним календарем, або за стадіями розвитку людини та сім’ї. Кожна важлива подія у системі такої циклічності акцентувалась певними символічними діями: обрядами, ритуалами та святами – найважливішими складовими народної