Підводячи підсумки дослідження на основі аналізу і узагальнення даних, можна констатувати, що на початку експерименту рівень сформованості правової культурі був загалом досить незначний, тоді як на кінець експерименту цей показник виріс.

Висновки до ІІ розділу

Правове виховання неповнолітніх у соціально-педагогічній діяльності працівників соціальної сфери є комплексом навчально-виховних та організаційних заходів масового, групового та індивідуального характеру з метою підвищення правосвідомості та правової культури.

Виховними елементами формування високої правової культури виступають:

- формування уявлень про правові норми через призму моральності та духовності;

- ознайомлення з чинним законодавством через засоби масової інформації, друковані видання в доступній і популяризованій формах;

- добровільна участь неповнолітніх у просвітницько-інформаційних заходах у закладах навчання, за місцем проживання;

- залучення до правовиховної роботи не тільки педагогів, працівників соціальної сфери, а й правоохоронних органів, органів у справах неповнолітніх;

- доцільне й обгрунтоване використання методів переконання й примусу;

- врахування специфіки процесів розвитку й виховання неповнолітніх.

Глибоке вивчення та високі знання нормативно-правових актів з питань соціального захисту, розвитку та допомоги школярам є необхідною умовою грамотної просвіти соціального педагога, щодо повноцінної реалізації особистих прав учнів.

ВИСНОВКИ

1. У соціально-педагогічній, філософській літературі немає єдиного підходу до визначення правової культури. Більшість дослідників правову культуру розглядають як якісний стан правового життя суспільства, який визначається досягнутим рівнем розвитку правової системи, законності та правопорядку, правової освіти й обізнаності різних верств населення з правом, а також ступенем гарантованості державою основних прав і свобод людини. З філософської точки зору право є органічною єдністю норм, відносин і поглядів, що діють у суспільстві і має первинні, об’єктивні властивості.

2. Законодавче забезпечення соціально-правової роботи дітей у загальноосвітній школі повинно спиратися на міжнародні правові документи: Конвенції ООН про права дитини, Декларація забезпечення прав дитини та Закони України, зокрема Закон про охорону дитинства та інші, які регулюють і забезпечують всебічний розвиток особистості та її захист від посягань на соціальні і особисті права. Обов’язок держави полягає сьогодні в тому, щоб забезпечити всім дітям нормальні умови життя та розвитку, здійснювати конституційний захист прав і свобод дітей та молоді гарантувати їм гідне життя.

3. Правове виховання неповнолітніх у соціально-педагогічній діяльності працівників соціальної сфери є комплексом навчально-виховних та організаційних заходів масового, групового та індивідуального характеру з метою підвищення правосвідомості та правової культури.

Виховними елементами формування високої правової культури, на нашу думку, виступають:

формування уявлень про правові норми через призму моральності та духовності;

ознайомлення з чинним законодавством через засоби масової інформації, друковані видання в доступній і популяризованій формах;

добровільна участь неповнолітніх у просвітницько-інформаційних заходах у закладах навчання, за місцем проживання;

залучення до правовиховної роботи не тільки педагогів, працівників соціальної сфери, а й правоохоронних органів, органів у справах неповнолітніх;

доцільне й обгрунтоване використання методів переконання й примусу;

врахування специфіки процесів розвитку й виховання неповнолітніх.

4. Щодо визначення рівня правової культури, то в основному учні мало знають про свої права. Більшість учнів вказало, що знають про своє право на відпочинок (32%), право на освіту (30%), право на охорону здоров’я (42%), право на інформацію (8%), право на самовираження (4%), право на творчість (2%).

Підводячи підсумки дослідження на основі аналізу і узагальнення даних, можна констатувати, що на початку експерименту рівень сформованості правової культурі був загалом досить незначний, тоді як на кінець експерименту цей показник виріс.

Список використаних джерел

1.Абетка викладання прав людини: Навчальне видання.? Івано-Франківськ: Тіповіт, 2006.?176с.

2.Агаркова Н.Законодавче забезпечення соціально-правового захисту дітей (2002-2005рр.)//Соціальна робота і практична психологія.?2007.?№2.?С.9-12.

3.Аграновская Е. Правовая культура и обеспечение прав личности/Отв. ред. Е.Лукашева. ? М.: Наука, 1988.?120с.

4.Бойко Д. Психологічні умови формування правової культури старшокласників.?Рукопис. ?22с.

5. Бойко Д. Особливості засвоєння старшокласниками правових знань// Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інститу ім. Г.С. Костюка АПН України. –К. – 2003. – Том 5. –Частина 1. –31с.

6. Бойко Д. Теоретичні підходи до визначення понять: культура, мораль, правова культура//Педагогічний процес: теорія і практика: Збірник наукових праць Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К. ?2003. –Випуск 1.– 151с.

7. Бойков. Правовая культура и вопросы правового воспитания. ?М., 1994. – 220с.

8. Волкова Н. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. ?К.: Видавничий центр “Академія”, 2003.?576с.

9. Гегель В. Философия права. – М.: Наука, 1990. – 140с.

10. Головченко В., Ковальський В. Юридична термінологія: Довідник. К., 1998.?560с.

11. Головченко С. Правова культура і демократизація. – К., 2000.?256с.

12. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист (збірник документів): Част.1 . – К., АТ. Видавництво ”Столиця”, 1998.?248с.

13. Дубровський В. Педагогічні умови формування правової культури старшокласників.? Рукопис.?16с.

14. Загальна теорія держави і права / За ред. М.Цвік, В.Петришин. Х. 2002.?520с.

15.Запорожан І. Педагічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами. – Рукопис. –18с.

16.Зюбин.Психолого-педагогический аспект правового воспитания.–М., 2001. –360с.

17.Іванчук В. Формування громадянської культури учнівської та студентської молоді в процесі навчання//Шлях освіти. – 2000. ? № 2.?С.8-10.

18.Івашина Ю. Форми і методи правовиховної роботи / Ю.О. Івашина, І.І. Ліпінський // Вихов. робота в шк. – 2005.– №11. – С. –27.
19. Кант