У дітей дошкільного віку це пошук іншого сполучення фарб і форм в образотворчій діяльності, нових способів у процесі конструювання, сюжетних ліній при творі розповіді і казки, мелодій у музичній діяльності. Висока динамічність, гнучкість пошукової діяльності дітей сприяють одержанню ними оригінальних результатів при виконанні різних видів діяльності. У процесі творчої діяльності переборюється острах дітей помилитися, зробити "не так, як треба", що має істотне значення для розвитку сміливості і волі дитячого сприйняття і мислення.
Довільність розширює можливості дитини погоджувати своє поводження з власними спонуканнями і спонуканнями інших людей. Особливе значення при цьому здобуває не тільки підпорядкування готовим правилам, але і конструювання нових правил, готовність приймати задачі дорослого і висувати власні. Усе це обумовлює розвиток потреби бути активним, пізнавати і перетворювати світ, впливати на інших людей і самого себе.
Потреба почувати себе активною особистістю виражається в дитини прагненням бути несхожим на інші, виявляти самостійність поводження, робити по-своєму і бути значимим для інших людей.
Будучи стрижнем особистості, творча уява, довільність і потреба самостійно діяти утворять зовсім особливу систему: вони самокоштовні й у той же час не можуть існувати друг без друга; вони незвідні до прямих результатів педагогічних впливів і в той же час обумовлені ними; вони виражають своєрідність, неповторність зростаючого людини й у той же час засновані на його спільності з іншими людьми.
Зароджується індивідуальність дитини. Складається власне міжособистісне відношення в контакті між дітьми і дорослими, зводиться не до реалізації яких-небудь спеціальних виховних чи задач дидактичних цілей, формується відношення повноцінного спілкування і співробітництва. Розвиток індивідуальності кожної дитини і духовно-емоційних контактів між ним і дорослим, а також іншими дітьми вимагає істотного відновлення характеру організації життя дитини в дитячому саду, побудова умов для вільного, не стиснутого інструкціями спілкування, для розкріпачення особистості дитини.
2.2 Спеціальна діяльність дошкільних закладів в сучасних умовах
Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні — сукупності навчально-виховних закладів, призначених для цілеспрямованого навчання і виховання, її функціонування регламентоване Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини.
Складовими системи освіти є дошкільна, початкова, загальна середня та вища освіта. У середині XIX ст. у більшості розвинутих країн було законодавче закріплено обов'язковість початкової освіти. Нині все більше країн законодавче визнають обов'язковість дошкільної освіти.
Дошкільна освіта сприяє реалізації прав дитини, закріплених законодавчими міжнародними документами, зокрема права на охорону здоров'я, права на освіту, права на участь в іграх, права на збереження своєї індивідуальності, права на захист від усіх форм фізичного, психічного насильства, приниження, зловживання, відсутності турботи чи недбалого і грубого поводження.
Принципи державної політики у галузі освіти відображені у Законі України «Про освіту» (1996), який проголошує освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Основними принципами освіти в Україні є:—
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;—
рівність умов кожної людини в реалізації її здібностей, таланту, у всебічному розвитку;—
гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;—
органічний зв'язок зі світовою і національною історією, культурою, традиціями;—
незалежність від політичних партій, громадських і релігійних організацій;—
науковий, світський характер, інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;—
гнучкість і прогностичність, єдність і наступність;—
безперервність і різноманітність;—
поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Закон «Про освіту» гласить, що «дошкільне виховання здійснюється у сім'ї, дошкільних дитячих закладах у взаємодії з сім'єю і має на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для навчання в школі». Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» орієнтує на взаємодію суспільного і родинного виховання дитини дошкільного віку: «Суспільне виховання покликане продовжувати повноцінний і всебічний розвиток дитини на засадах національної культури і духовності з урахуванням різноманітності національного складу та регіональних умов України. Воно доповнює родинне виховання і здійснюється у дошкільних закладах».
Головними завданнями реформування дошкільного виховання на сучасному етапі є:—
створення належних соціально-економічних, морально-психологічних умов для повноцінного життя дитини, оптимального її розвитку й виховання, зміцнення здоров'я;—
піднесення пріоритету суспільного дошкільного виховання, розвиток мережі дошкільних виховних закладів з метою позитивних зрушень у демографічній ситуації;—
оновлення змісту, форм і методів дошкільного виховання відповідно до вікових особливостей дітей;—
розвиток у дитини духовності як домінуючого начала у структурі особистості;—
своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей;—
дослідження динаміки стану здоров'я і психічного розвитку дошкільників;—
інтеграція родинного і суспільного дошкільного виховання;—
удосконалення навчально-виховного процесу в дошкільних виховних закладах з урахуванням особистісних якостей, стану здоров'я, природних задатків дитини.
Новий етап розвитку дошкільної освіти започаткований прийняттям Закону України «Про дошкільну освіту» (2001), який розглядає її як цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини моральних норм, набуття нею життєвого досвіду. Цим законом регламентовано такі аспекти функціонування системи дошкільної освіти:—
забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;—
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;—
визначення змісту дошкільної освіти;—
визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень;—
формування прав і обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту;—
створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.
Реалізація завдань дошкільної освіти здійснюється на основі відповідних принципів, які проголошують:—
доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;—
рівність умов для різнобічного