фізкультурного керівника і розучують комплекси, складені з урахуванням вікових особливостей дітей певного загону.
Належну увагу слід приділяти загартуванню дітей, щоб одночасно з виконанням вправ вони також приймали повітряні ванни. Молодші школярі виходять на зарядку в трусах і тапочках. Після виконання вправ прово-дяться водні процедури: обтирання тіла, обмивання, душ. У таборах, де є відповідні умови, після ранкової гімнастики діти купаються.
Одним із важливих завдань фізичного виховання в таборі є навчання дітей плавати. Його проводять у спеціально обладнаних місцях водойм або в басейнах (ба-гато таборів мають свої літні басейни). Для купання і на-вчання дітей плавання вибирають місця річки чи озера з чистим пологим дном. Місце для купання позначають по-плавками або відгороджують жердинами. Навчають дітей плавання під ке-рівництвом інструктора з плавання або фізкультурного керівника.
Позашкільну роботу з фізичного виховання так спрямовано на виховання всебічно розвиненого суспільства. Вона сприяє організації розумового відпочинку дітей, розвиває їх творчість і здібності, розширює їх загальний кругозір.
Дитячі спортивні школи створюють міські і обласні відділи народної освіти, а також добровільні спортивні товариства. Тут здійснюється цілорічна робота з фізичного виховання дітей, з яких підготовляють хороших спортсменів. Молодших школярів, починаючи з III класу, приймають до спортивних відділень ДСШ з теніса, фігурного катання на ковзанах, плавання і баскетболу. У будинках культури, як правило, проводять роботу з акро-батики, шахів, шашок і танців.
Дитячі екскурсійні станції організовують походи під час літніх і зимових канікул.
У парках культури роботу з фізичного виховання проводять у двох напрямах: навчальна робота в спортивних відділеннях з дітьми, які завжди відвідують спортивний майданчик парку; спор-тивно-масова робота агітаційного порядку. Проводяться показові виступи майстрів спорту, організовуються виставки, присвячені здачі нормативів БГПО, лекції і бесіди про спорт, відкриті старти з бігу, стрибків, метання, їзди на велосипеді та ін. При будинко-управліннях створюються дитячі майданчики для розумового від-починку дітей, ігор, екскурсій і прогулянок. Найширше фізичне виховання здійснюється в таборі. У міському і поза-міському таборі впроваджуються різноманітні форми роботи з фізичного виховання. Головними з них є: зарядка, яку про-водять у формі ігор, ранкового купання або виконання різних комплексів рухових дій.
Обов'язковими є загонові заняття з фізкультури, які планують на години занять загонів три рази на тиждень по 90 хв. Проводять заняття загонові вожаті або фізрук табору. Зміст: численні ігри на місцевості, в тому числі рухливі, заняття з туризму, навчання плавання (проводить інструктор-фахівець), вивчення пірамід, заняття з бігу, стрибків і метання.
Купання, приймання сонячних і повітряних ванн організовують за вказівкою лікаря щодня, перед обідом. Купання диференціюють. Діти, які не вміють плавати, граються у воді і оволодівають діями, які привчають їх не боятись води. Діти, які вміють триматись на воді, оволодівають способом плавання кроль, але без виносу рук. Купання використовується не тільки як засіб загартовування, а й у освітніх цілях.
Туристські походи проводять обов'язково один-два рази за кожну зміну. Походам передує загонове розучування відповідних вправ і дій, що необхідні в поході (як ставити палатки, розпалю-вати вогнище, укладати рюкзак), вивчення правил питного режи-му, першої допомоги та ін.
У таборі розгортають секційну роботу з фізкультури і спорту. Найбільш поширені секції для учнів початкових класів такі: рухливих ігор, настільного тенісу, городків, стрільби з лука. Заняття в секціях проходять у післяобідній час.
Висновки до другого розділу
Однією з умов реалізації багатогранних форм щодо формування творчої особистості є активізація діяльності школярів у канікулярний період
Вирішити складне завдання формування якостей творчої особистості школяра може літній оздоровчий табір чи тимчасове творче об’єднання вихованців, що створюється за місцем проживання на базі школи, соціальної служби для молоді чи дитячого клубу.
Основна мета роботи літнього тимчасового дитячого оздоровчого табору полягає у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості.
Головною перевагою тут є те, що в центрі діяльності таких таборів знаходиться не навчальна робота, а інша системоутвірна діяльність (праця, спорт, мистецька діяльність тощо).
Серед інших форм діяльності літніх дитячих таборів є проведення профільних змін, що сприяють розвитку та оздоровленню обдарованих дітей з соціально незахищених сімей. Проведення профільних змін дає можливість продовжувати навчання здібним дітям у вибраних галузях мистецтва протягом літа, отримати кваліфіковану допомогу та поради психолога, суміщаючи їх з активними формами відпочинку.
РОЗДІЛ 3.
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
В УМОВАХ ЛІТНЬОГО ОЗДОРОВЧОГО ТАБОРУ.
3.1. Завдання, зміст та облік роботи соціального педагога
у літньому оздоровчому таборі.
Державна політика в сфері соціальної роботи вимагає від соціального працівника більш високого рівня професійної роботи з дітьми. Ведучим його компонентом є вміння організовувати спілкування, побудувати відносини з кожною дитиною таким чином, щоб сприяти її духовному розвитку і вихованню.
Значні можливості для розвитку кожної дитини мають літні канікули , коли практично для кожної дитини можливо створити ситуацію успіху. Основна увага в системі організації літнього відпочинку зосереджена на створення умов для вірного вибору профілю програми, багатоплановість видів діяльності, що задовольняють різноманітні інтереси дітей, особистісно-діялнісний характер освітнього процесу , який сприяє мотивації особистості до пізнання і творчості, професійного самовизначення і самореалізації [Солова В.М., Вивчення проблеми готовності студентів педвузу до роботи в літніх оздоровчих таборах ].
Організація праці соціального педагога-організатора – це оволодіння прогресивними засобами й прийомами праці, організація діяльності дитячого об'єднання.
Вона включає в себе:–
раціональне використання вільного часу, професійних і педагогічних якостей; –
знання особливостей дитячого об'єднання, урахування їх у роботі;–
відбір оптимальних методів виховання і організаторської діяльності.
В умовах табірного літа працю педагога-організатора потрібно розглядати в трьох аспектах:
1. Осмислена методична підготовка педагога-організатора до