2. Вміле педагогічне керівництво роботою загону протягом зміни.

3. Об'єктивний аналіз роботи за зміну.

Починаючи роботу, соціальному педагогові, насамперед, потрібно уявити і знати умови, у яких йому доведеться працювати. Умови роботи в загоні — це обов'язкове врахування:

специфіки зміни, її характеру, спрямованості, визначення подій;

особливостей роботи даного табору;

матеріально-технічної бази табору на даний період;

традиційне доручення загону (профіль);

особистої зацікавленості, захоплення самого педагога-організатора;

можливостей взаємодіючих сил.

Важливим моментом у організації праці соціального педагога є дланування роботи, до якого входить розробка:

робочого плану-мережі, який повинен бути спрямований на організаційне і методичне забезпечення виховного процесу. В ньому знаходить своє відображення і педагогічне керівництво дитячим самоврядуванням, і участь соціального педагога в творчих групах, і план його самоосвіти.

Особистий план роботи повинен бути у всіх членів педагогічного колективу: в начальника табору, старшого педагога-організатора, загонових педагогів-організаторів та вихователів, у вчителя фізичного виховання, музичного керівника, лікаря, керівників гуртків.

Особистий план соціального педагога — це не план роботи табору загалом і не відтворення загонового плану. В особистому плані соціального педагога передбачаються форми і методи проведення тієї чи іншої справи, кінцевий результат і послідовність роботи із загоном, з групою дітей чи окремо з кимось із членів загону. Передбачається все те, що потрібно зробити, щоб забезпечити виконання плану-мережі, щоб життя дітей під час літньої зміни було яскравим, змістовним і повчальним. Відмічається в особистому плані соціального педагога й те, до чого готується загін, яку літературу чи гру рекомендуємо дітям, з ким плануємо поговорити, що перевірити і кому допомогти.

Особисті плани, за бажанням, можуть бути планами-щоденниками, де, крім плану роботи на день, можуть бути зроблені записи спостережень, аналіз роботи, успіхів і невдач. Використовуючи метод спостереження, соціальний педагог помічає всі етапи організації, проведення справи: від задуму (розподіл завдань, обов'язків, підготовка справи, початок, хід, завершення, аналіз) до практичного втілення, водночас фіксуючи позицію кожного учасника справи — вихователя, школярів інших загонів, працівників табору, що залучалися до проведення спільної справи. Результати спостереження можна подати в таблиці, схема якої зображена на рис.3.1.

Етапи підготовки справи | Позиція учнів | Позиція педагога, вихователя, інших

Задум | активно включилися в роботу А., К., М.;

не вмішуються В., З. | симулюють активність, ініціативу тощо

Рис.3.1. Схема аналізу проведеної справи педагога-організатора з дітьми.

Для соціального педагога важливим є й методично правильно спостерігати і фіксувати прояви ставлення учнів один до одною. Засобом такої фіксації й слугує щоденник.

“Хороший вихователь повинен обов'язково вести щоденник своєї роботи, в якому записувати окремі спостереження за вихованцями, випадки, які характеризують ту чи іншу особу, бесіди з нею, рух вихованця вперед, аналізувати явища кризи або перелому, які бувають у всіх дітей в різному віці...” (А.С.Макаренко. Методика организации воспитательного процесса // Соч. в 8т. – Л., 1988. – Т.1. – С. 320-321). Це допомагає вчасно втрутитися на тому чи іншому етапі процесу підготовки чи проведення заходу, здійснити корекцію самої діяльності чи стосунків учасників заходу, або допомогти вихованцям усвідомити окремі норми чи реалізувати свої здібності з максимальною користю для колективу. Таким чином, педагогічний щоденник – це результат творчості і майстерності, це роздуми, творчий звіт. Він вчить не лише організовувати час, а й міркувати, аналізувати. Щоденник –це ще й робочий документ, у якому соціальний педагог планує свою організаторську і педагогічну діяльність, діяльність свого загону, розкриває суть зроблених справ, проводить аналіз кожного дня, робить висновки, накреслює перспективи.

Контроль за веденням щоденника соціальним педагогом здійснюють старший педагог-організатор і методист; вони ж надають педагогові-організаторові необхідну допомогу.

Щоденник –— це своєрідна скринька майстерності, заглядати в яку необхідно кожного дня, щоб, працюючи, міркуючи, занотовуючи щось важливе, плекати завтрашню перемогу.

Щоденник педагога-організатора може складатися з таких розділів:

Список членів загону за формою: прізвище, ім'я, дата народження, клас, № школи, хобі, доручення в школі, відомості про сім'ю, домашня адреса.

Виховні завдання загону на зміну, де враховується специфіка зміни, її особливості, вік, індивідуальні особливості дітей.

План-мережа роботи на зміну.

План роботи загону за встановленою формою (Додаток Г).

Психолого-педагогічна характеристика загону (необхідно відмітити ті зміни, що відбулися в загоні, як пройшла робота з набуття учнями навичок, умінь).

Звіт про роботу за зміну (дати оцінку діяльності за зміну відобразити, що особливо турбувало в житті загону, чи вдалося вирішити накреслені на зміну завдання. /Якщо так, то яким чином; якщо ні, то чому?/).

Заслуговує на увагу детальний аналіз 1-го розділу щоденника соціального педагога. Необхідно розписати по годинах конкретно детальний план роботи загону на день; намітити роботу творчих груп (об'єднань), роботу гуртків (якщо є), як іде підготовка до загальнотабірних чи загонових справ тощо.

В розділі “Діяльність соціального педагога” планується вся діяльність педагога-організатора по годинах: що і як буде робитися сьогодні, над чим поміркувати, що проводити, з ким провести бесіду, куди піти, що перечитати, а також записуються більш деталізовані питання, справи, які вимагають термінового вирішення.

У розділі третьому – слід аналізувати накреслені завдання та ступінь їх виконання (чи співпадали результати і намічені цілі, чи відповідали форми і методи завданням). Тут же соціальному педагогові необхідно визначити свої наступні кроки у роботі з загоном і дати оцінку своєї діяльності.

Важливим моментом у організації праці педагога-організатора є аналіз діяльності, який дозволяє найбільш оптимально визначити ефективність виконаної роботи.

Одним з видів такого аналізу є співбесіда з соціальним педагогом перед зміною та після її закінчення. Соціальний педагог-організатор повинен вміло проаналізувати хід виконання педагогічних завдань, детально діагностувати рівень зростання дитячого об'єднання, яким