Ще одна особливість позашкільного педагогічного процесу – ідея об'єднання педагогів, дітей, вчителів, батьків "значною кількістю інтересів та захоплень".Для Сухомлинського В.О. повноцінність педагогічного процесу полягає в такій духовній співпраці вчителя та учня, в якій природньо відбувається керівництво дорослого. Це ствердження вірне і для позашкільного соціально-педагогічного процесу. [Сухомлинський В.О., Сто порад учителю. – К.,1981].

Дослідження Сущенко Т.І. підтвердило ідею про те, що табори є виховними закладами, що найбільш сприяють соціально-творчим діям та вчинкам дітей. Це пояснюється та підтверджується соціально-психологічною природою позашкільного педагогічного процесу, у якому виховання йде попереду навчання та припускає перетворення дитячої творчої енергії у більш високі форми життя, які дають можливість розвитку усього найкращого, що є у дитині, тим самим створюючи його дійсну сутність. Соціально-педагогічний процес позашкільного закладу розглядається як процес духовного взаємозбагачення педагогів та дітей в умовах комфортного психологічного клімату, оптимальних соціальних взаємовідносин, високої діалогічної культури співтворчості [СущенкоТ.І.,Фактори позашкільного виховання (Поч.шк.,1996. – №3.)].

Таким чином, використовується ціла система виховних впливів на учнівську молодь у позанавчальний час, яка є одним із могутніх факторів загального процесу формування нової людини.

3.3. Робота соціального педагога з організації здорового способу життя

в літньому оздоровчому таборі .

Фізичне виховання в оздоровчих таборах має свої особливості. Вони пов’язані з контингентом дітей, різних за віком, станом їх здоров’я, рівнем фізичного розвитку.

У таборах є великі можливості для оздоровлення організму шляхом використання усіх природних факторів, а також через заняття ранковою гігієнічною гімнастикою на свіжому повітрі.

Уся робота з фізичного виховання повинна бути спрямована на те, щоб діти повернулись додому бадьорі, загартовані та сильні.

Соціальні педагоги оздоровчих таборів зобов’язані активно використовувати фізичну культуру і спорт для формування розвиненої людини. Відомо, що фізичне виховання тісно пов’язане з трудовим та естетичним, моральним і розумовим.

Всі оздоровчі, фізкультурно-масові та спортивні заходи потрібно проводити з урахуванням віку дітей (7-9 років, 10-13 років, 14-15 років, 16-17 років).

Форми фізичного виховання в таборах

Оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, загартовування сонцем, повітрям, водою, прогулянки, плавання).

Фізкультурна робота (екскурсії, туристичні походи, рухливі ігри, естафети, вечори, вікторини, КВК).

Спортивна робота (“Веселі старти”, “Козацькі ігри та забави”, турніри, змагання з різних видів спорту, спортивні ігри, товариські між табірні зустрічі зі спортивних ігор).

Навчально-тренувальна робота (заняття у спортивних секціях).

Для чіткого керівництва фізичним вихованням потрібно скласти перелік основних заходів. Він погоджується з начальником табору та обговорюється і затверджується на педагогічній раді.

Орієнтовний план основних заходів

І. Організаційна робота

1. Розробка календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів.

2. Проведення виборів фізоргів і капітанів загонів.

3. Підбір фізкультурного активу.

4. Проведення занять з вожатими та вихователями з питань фізичного вихо-вання в загоні.

5. Організація набору до секцій (гуртків).

ІІ. Оздоровча робота

1. Щоденне проведення ранкової гімнастики.

2. Проведення оздоровчих заходів (прогулянки, сонячні та повітряні ванни, купання).

3. Організація рухливих ігор та естафет.

ІІІ. Спортивно-масова робота

1. Проводити загонові і табірні змагання.

2. Провести змагання “Веселі старти”.

3. Провести “Козацькі ігри та забави”.

4. Провести змагання з легкої атлетики.

5. Провести змагання зі спортивних ігор:

а) футболу;

б) волейболу;

в) баскетболу;

г) гандболу (ручного м’яча).

6. Товариські зустрічі зі спортивних ігор із командами сусідніх таборів.

7. Вікторини, вечори, КВК.

IV. Навчально-тренувальна робота.

1. Загонові заняття.

2. Тренування збірних команд табору з різних видів спорту.

3. Навчання дітей плаванню.

4. Заняття з туристично-краєзнавчої роботи.

V. Агітаційно-пропагандистська робота

1. Обладнати стенд “Спортивне життя табору”.

2. Проводити нагородження кращих спортсменів табору, загону.

3. Організація спортивних радіопередач.

VI. Господарська робота

1. Ремонт спортивного і туристичного інвентаря.

2. Придбання необхідного спортивного інвентаря.

Висновки д 3-го розділу

Важлива роль у забезпеченні процесу успішної соціалізації дітей в умовах літніх піонерських таборів належить соціальному педагогові.

В умовах табірного літа працю педагога-організатора потрібно розглядати в наступних аспектах: осмислена методична підготовка педагога-організатора до зміни, вміле педагогічне керівництво роботою загону протягом зміни, об'єктивний аналіз роботи за зміну.

Успіх та ефективність досягнення педагогічної мети в період соціалізації особистості дитини в умовах табірного літа залежить від правильного планування, організації спільної діяльності та педагогічного аналізу діяльності соціального педагога.

ВИСНОВКИ

У сучасних умовах пріоритетним напрямком вітчизняної педагогічної науки і практики є виховання особистості, орієнтоване на загальнолюдські цінності та найвищі світові культурні стандарти. Значна роль у цьому процесі належить навчальним закладам, у діяльності яких ідеї гуманізації, гуманітаризації та життєтворчості є провідними.

Система соціально-виховної роботи на сьогоднішній день відчуває гостру потребу в перенесенні акцентів діяльності на форми позанавчальної роботи. Особливість позашкільного навчально-виховного процесу полягає у проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатограній соціокультурній ситуації.

В результаті вивчення та узагальнення матеріалів дослідження нами встановлено:

Важлива роль у даному процесі належить позашкільній освіті та вихованню, яка спрямована на забезпечення соціалізації і соціальної адаптації, єдності й взаємозв’язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії, інтеграції та диференціації освітньо-виховного впливу на особистість; сприяє успішному входженню дитини в суспільне життя, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.

Проблеми виховання особистості дитини в умовах позашкільних навчальних закладів висвітлено у наукових працях С.Букрєєвої, В.Вербицького, Л.Ковбасенко, ВМачуського, Л.островської, Г Пустовіта, Т.

Сущенко, В.Собчук. Питання використання виховних та соціально-педагогічних можливостей дитячих оздоровчих таборів висвітлювали М.Соя, Я.Луцький. Т.Калечіц, М.Даниленко, Б.Беляев, І.Берман, А.Бурчак, Н.Мартинюк, Л.Пундик, Р.Вайнола, та ін.

Головним напрямком виховної роботи у позашкільному закладі є забезпечення процесу інтеграції цілеспрямованих і неорганізованих виховних впливів на особистість, а також стимулювання розвитку суб’єктивної позиції дитини в цьому процесі, регулювання оптимальних