залучення спонсорської допомоги батьків, підприємців, керівників заводів району.

Діяльність позашкільного закладу регламентована певним набором принципів. Соціально-педагогічний процес позашкільного закладу має місце у сфері дозвілля, тому, формулюючи його принципи, ми виходимо з найбільш загальних положень педагогіки дозвілля.

Найважливіший принцип соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу – принцип інтересу. Цей принцип обумовлений тим, що діяльність позашкільного закладу в значній мірі диктується особистішими потребами гуртківців, а інтерес виступає в якості її домінуючого мотиву. Активність чи пасивність учня у позашкільній діяльності в повній мірі визначається наявністю чи відсутністю інтересу до неї. Тому спонукання людини до того чи іншого виду позашкільної діяльності, як і включення до неї, повинно виходити з урахування його інтересів, тому що не врахований інтерес - це незадовільнена потреба. Окрім цього, інтерес не тільки задовольняє потреби, але й здатний створювати їх. Те, чим раніше учень цікавився без усілякої користі (проявляв поверховий інтерес) перетворюється в об'єкт постійної діяльності,, а отже в потребу (стає інтересом постійним, глибоким).

Принципом інтересу диктується розмаїття форм та методів діяльності позашкільного закладу. Інтерес для учня представляють ті форми діяльності, які дозволяють йому виступати в незвичній для нього соціальній ролі, які дають йому нову цікаву та корисну інформацію чи дозволяють отримати яскраві емоційні переживання.

Принцип інтересу потребує також врахування такого фактора, як потяг школяра до самоствердження. В педагогічному процесі позашкільного закладу задовольнити цей потяг дозволяє гра. Можливість багаторазово " виявляти кмітливість, спритність, винахідливість, нестандартність рішень, дотепність поєднують пращо з творчістю. Гра, яка є яскраво вираженою розважальною формою дозвіллєвої діяльності в педагогічному процесі позашкільного закладу, має суттєве пізнавальне та соціальне значення. Під час гри учень часто сприймає нову інформацію від партнерів чи втілену у правилах гри або в її матеріалах, вступає в нові взаємовідносини. Такий процес пізнання в повній мірі відповідає наступному принципу діяльності позашкільного закладу - принципу єдності реакреації та пізнання.

Пізнання - це залучення людини до культури. Без такого залучення неможлива соціалізація особистості. Особистість живе та діє в культурному середовищі і переймає, засвоює досягнення культури. Опанування культури як творчої та просвітньої діяльності, звільняє людину від монотонної залежності від біологічних інстинктів, багаторазово збагачуючи набір видів поведінки та діяльності, духовний світ людини.Засвоєння культури потребує від людини активних зусиль, напруження, здібності до самоосвіти та саморозвитку. Однак, більшість сучасних дітей та підлітків не бажає та не вміє використовувати притаманні їм можливості для оволодіння культурою та віддають перевагу пасивним розважальним враженням. Постійна потреба у зміні вражень знижує пізнавальну активність та зменшує духовну незалежність. Така дозвіллєва діяльність завжди шаблонна, стереотипна, має ознаки конформізму, спрямована не на пізнання та розвиток, а на розваги, які потребують мінімального духовного напруження.

Все це обумовлює одне з важливіших завдань позашкільної педагогіки –пошук таких шляхів, таких форм, засобів та методів, які дозволяють поєднати соціальне пізнання та розвагу, наповнюючи останнє змістом та сутністю. Одним з найбільш дієвих шляхів вирішення цього завдання є перенесення центру уваги з емоційних характеристик предмета діяльності учнів на змістовні та сутнісні. Увага в першу чергу зосереджується та підтримується новітністю повідомлень, що надходять до дитини. Але треба враховувати, що поняття новітньості в даному випадку не абсолютне. Для того, щоб повідомлення викликало у дитини інтерес, для того, щоб він мав можливість почерпнути з нього яку-небудь інформацію, він повинен мати уявлення про ту область, до якої відноситься повідомлення, мати відомості про неї. Зв'язка новітності та незвичайності являє собою основний інструмент, за допомогою якого створюється механізм залучення дитини до процесу соціального пізнання. В повній мірі принцип єдності реакреації та пізнання реалізується у тих формах, які являють собою джерела масового розповсюдження інформації. Серед них – телебачення, радіо, преса, популярні лекції, зустрічі з цікавими людьми, вони можуть бути використані в педагогічному процесі позашкільного закладу. Але всі вони мають вади, бо носять випадковий, не систематичний характер, їх функцією с привернення уваги юнака, дитини до діяльності позашкільного закладу. З найбільшою повнотою принцип єдності рекреації та пізнання реалізується в процесі групової діяльності. Групові форми діяльності учнів здійснюються довготривало, систематично з цілеспрямованим інтересом та сильною мотивацією. Вони ставлять до дитини більш високі вимоги, є активними формами використання вільного часу та грають сутгєву роль у творчому розвитку особистості. Такі форми діяльності гуртківців пов'язані з наступним принципом організації педагогічного процесу позашкільного закладу - принципом спільної діяльності. Спільна діяльність передчабачає таку взаємодію, в процесі якої люди знаходяться у відношеннях взаємної залежності та відповідальності. Така залежність виникає тоді, коли успіх одного з членів гуртка визначає успішність дозвіллєвої діяльності інших та невдача одного впливає на результат іншого. Ці умови в повній мірі знаходять вияв в педагогічне організованій діяльності позашкільних закладів, які функціонують на основі яскраво вираженої предметної діяльності на рівні творчості та переходу до неї. Тут відбувається процес отримання знань про предмет діяльності, про способи та прийоми її здійснення, здобуття навичок методичного керівництва, виправлення та оцінка самостійних спроб здійснення, отримання навичок здобувати зворотній зв'язок про результати діяльності та використання її для керівництва діяльністю, формування діяльнісних відносин між членами об'єднання, які беруть участь в спільній діяльності та специфічному емоційному кліматі. Задовольняються різноманітні потреби осіб в спільній діяльності," що в свою чергу стимулює і формує