Інтеріоризація – засвоєння індивідом напрацьованих суспільством норм, цінностей, стереотипів, що супроводжується внеском особистісного творчого компоненту. В соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу створюються умови, які сприяють такому засвоєнню та стимулюють індивіда до творчої самореалізації. Індивід в цьому процесі не тільки засвоює норми, правила, стереотипи поведінки, але й творче змінює культурні традиції суспільства.

РОЗДІЛ 2.

СОЦІАЛЬНО - ПЕДАГОГІЧНІ ТА ВИХОВНІ МОЖЛИВОСТІ ДИТЯЧИХ ОЗДОРОВЧИХ ТАБОРІВ

2.1.Дитячий оздоровчий табір – осередок соціалізації

особистості школяра.

Система соціально-виховної роботи на сьогоднішній день відчуває гостру потребу в перенесенні акцентів діяльності на форми позанавчальної роботи. Однією з умов реалізації багатогранних форм щодо формування творчої особистості є активізація діяльності школярів у канікулярний період неординарні умови життєдіяльності дитини спонукають її до звільнення від звичайної (інколи нудної), повсякденної діяльності , до виявів демонстрації здібностей , творчих потенцій. Ці випробування найчастіше залишаються без уваги та спостережливої оцінки педагогів. Вирішити складне завдання формування якостей творчої особистості школяра може літній оздоровчий табір чи тимчасове творче об’єднання вихованців, що створюється за місцем проживання на базі школи, соціальної служби для молоді чи дитячого клубу. Вирішення проблеми розвитку якостей творчої особистості – основна мета роботи літнього тимчасового дитячого оздоровчого табору. Головною перевагою є те, що в центрі діяльності таких таборів знаходиться не навчальна робота, а інша системоутвірна діяльність (праця, спорт, мистецька діяльність тощо). Оздоровчий табір надає широкі можливості для роботи різновікових колективів школярів. В.О.Сухомлинський зазначав, що „індивідуальні здібності дітей розвиваються найкраще в умовах постійного тісного спілкування учнів різного віку в процесі творчої праці”. В умовах табору змінюються міжособитсісні стосунки, а саме: вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності радник, чи просто рівнозначний член творчого колективу. Крім того , організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості (звичайний день роботи табору може включати 8 – 10 різних форм виховної роботи). [Р.Х.Вайнола, Діяльність центрів ССМ по літньому оздоровленню дітей та молоді, ст.20]

Вирішення проблеми розвитку якостей творчої особистості – основна мета роботи літнього тимчасового дитячого оздоровчого табору. Головною перевагою є те, що в центрі діяльності таких таборів знаходиться не навчальна робота, а інша системоутвірна діяльність (праця, спорт, мистецька діяльність тощо). Оздоровчий табір надає широкі можливості для роботи різновікових колективів школярів. За останні роки визначились такі типи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку:

1. Міські дитячі заклади оздоровлення та відпочинку , що створюютьс на базі шкіл та позашкільних виховних установ і обслуговують дітей 7-10 років з прилеглих мікрорайонів.

2. Соціально-виховні заклади де старшокласники поєднують працю та відпочинок, що визначаються першим терміном. Ці заклади продовжували існувати в регіонах України , чистих від радіаційного забруднення і в них старшокласники обов’язково виконують той чи інший вид ному рівні обгрунтують и струдової діяльності.

3. Профільно-оздоровчі заклади : туристичні, спортивні , юних техніків, натуралістів. При цьому аналіз їхньої роботи дозволив засвідчити варіативність організації в них діяльності і дітей та підлітків:

відпочинок дітей ,що проживають у різних регіонах України , обов’язково поєднується з конкретним видом діяльності , який цікавить кожну конкретну дитину чи підлітка;

профільний виховний заклад , тобто організація оздоровчого закладу для дітей , що займаються у секціях або гуртках.

4. Позаміські дитячі оздоровчі заклади з цілодобовим перебуванням дітей – найбільш розповсюджені серед всіх типів літніх оздоровчих закладів. Деякі з них працюють і під час зимових канікул.

5. Міжнародні дитячі та юнацькі оздоровчі заклади на території України останнім часом обслуговують лише дітей з України .

На базі вказаних типів дитячих оздоровчих закладів практикується організація життєдіяльності школярів шляхом створення :

а) профільних змін;

б) спеціалізованих загонів;

в) оздоровчих загонів для дітей з послабленим станом здоров’я

г) проведення зльотів дитячих організацій на базі оздоровчих таборів;

д) санаторних змін, де діти отримують посилене вітамінізоване харчування , обстеження , профілактику та лікування захворювань;

е) навчання на базі дитячих оздоровчих закладів (навчання груп дітей за інтенсивною методикою, творчий розвиток, іноземні мови).

Розглядаючи діяльність дитячих оздоровчо-виховних закладів у нових соціально-економічних умовах в період становлення перебудови усіх освітянських структур особливо виховних, науковці вважають за доцільне провадити саме соціально-виховну функцію повсякденну практичну роботу, визначивши при цьому такі її завдання стосовно дітей та підлітків [Пундик Л.Є, Діяльність центрів ССМ по літньому оздоровленню дітей та молоді, с.32]:

самоствердження особистості у нових соціально-педагогічних умовах життєдіяльності ;оволодіння психолого-педагогічними знаннями на основі нових форм взаємовідносин і взаємодії у новому гурті людей ;

вміння визначитись щодо власної ролі і місця у конкретному соціумі (підвищення рівня соуіалізації);

володіння конкретними прикладними уміннями та навичками у тимчасових об’єднаннях за інтересами (у гуртках життя , вишивки, в’язання, дизайну, ліплення, деревообробки, різьблення по дереву, витинанки, гончарства, краєзнавства , літературної творчості , спортивно-оздоровчої діяльності тощо);

закріплення навичок самообслуговування та розвитку на їх основі інтересу особистості до самовдосконалення ;

розвиток знань з історії України , традицій нашого народу, взаємовідносин між націями і народами , виховання гордості за минуле нашої держави, та пробудження віри і надії у майбутнє;

оволодіння вихованцями екологічною та валеологічною культурою та навичками здорового способу життя;

оволодіння новими нестандартними знаннями з основ наук , що сприяють розвитку творчості , зацікавленості тією чи іншою наукою або певним науковим напрямком.

Дитячий оздоровчий