А ви дійсно хочете бути моїми учнями? Тоді вибирайте візерунок і беріться за роботу.

Діти розмальовують візерунками тарілки і стакани (Додаток К).

Відтворення казкових колізій з їх реальним життєвим підтекстом ставить дітей у ситуацію вибору - від персонажа, роль якого вони охочіше зіграли б, до ставлення до тих моральних колізій, що розв'язувалися через поведінку в заданих ситуаціях і викликали згоду чи незгоду як самих самодіяльних акторів, так і глядачів. Але без підказки дорослих діти часто не сягають самостійно розуміння соціокультурного наповнення ситуації. Нетерплячість, переймання спорадичними бажаннями як поширена ознака дитинства без постійного корегуючого впливу дорослих, легко переходить у нетерпимість щодо тих чи інших особливостей у поведінці оточуючих.

Важливим на цьому етапі також є проведення різноманітних рухливих , дидактичних ігор і вправ з використанням як цілого сюжету казки, так іїї окремих частин та героїв. Така робота також поєднується з розвитком пам’яті, мислення, сприймання, уваги. Одна з таких дидактичних ігор наведена нами у додатку Н:

до якої української народної казки підходить прислів’я: «Хто не працює, той не їсть!»

як звали двох ледачих мишенят?

Третій етап представлений становленням казкових образів; виявленням знань дошкільниками казок; розпізнаванням героїв різних казок; вмінням вгадувати казки за окремими висловами; співвідношенням сюжету казки з реаліями життя; складанням казок самими дітьми.

Даний етап є поєднанням двох попередніх етапів, виявленням вже сформованих знань і умінь, поглядів, висновків, оцінюючих суджень.

На занятті по закріпленню знань дітей про казковий світ, вміння ідентифікувати себе з героями казок, оцінювати їх вчинки доцільним є поєднати декілька видів діяльності, використовувати різноманітні завдання, які сприяють розвитку мислення, уваги, вмінню виділяти головне, характеризувати вчинки героїв казок.

Реалізувати такі завдання можна, організувавши «вікторину казок», яка наведена у додатку П. Дана вікторина дає змогу дорослим виявити сформовані знання дітей про казки, їх види, переваги; на прикладах прислів’їв, приказок, загадок показати позитивні та негативні сторони, поведінку героїв. Саме завдяки українському фольклору буде формуватися самосвідомість дитини, її самоідентичність.

Вікторина містить також завдання, яке сприятиме виділенню дитиною правильних і неправильних вчинків героїв казок; вправи на мислення, уважність.

Під час проведення занять на підсумковому етапі доцільно також використати прийоми для розвитку мислення дітей, які представлені нами у додатку Р.

На вказаному етапі позитивним є виявлення рівня уяви дітей на основі набутих знань. Для цього ми пропонуємо представити дітям зашифровану казку, де вони складають казку, використовуючи знаки-символи у вигляді геометричних фігур; продовжують розповідь, розпочату іншими дітьми (Додаток С).

Отже, на даному етапі потрібно використовувати якнайбільше різноманітних видів діяльності, щоб охопити всі сторони виховання дитини, її входження в навколишнє середовище, вміння обрати правильний шлях розвитку через казку як засобу формування національної самоідентичності

Таким чином, охарактеризовані вище етапи формування самоідентичності дітей дошкільного віку є важливими складовими у становленні особистості дитини, формування її самосвідомості, впевненості в собі засобами української народної казки. Дана робота повинна проводитись в строгій послідовності, систематично здійснюватись, постійно удосконалюватись.

Провівши дану поетапну роботу, ми дійшли висновку про те, що становлення дитини як особистості, формування її самоідентичності, самостійності можливе лише за умов проведення послідовної, систематичної роботи з нею. Постійне повторення, удосконалення та різнобічне застосування у всіх видах діяльності сприяє кращому усвідомленню, закріпленню та розширенню кругозору дитини.